ІННОВАЦІЙНИЙ ТРЕНД РОЗВИТКУ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ
ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

АНОТАЦІЯ

В’язовий С. М. Інноваційний тренд розвитку безготівкових розрахунків
в умовах становлення цифрової економіки в Україні. –
дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

Україна як активний учасник світового економічного співтовариства також не залишається осторонь від цих процесів. Становлення цифрової економіки у країні супроводжується рядом викликів та можливостей, пов'язаних з переходом до безготівкових розрахунків. З одного боку, це може сприяти збільшенню швидкості та ефективності платіжних операцій, зниженню витрат на обслуговування готівки, підвищенню прозорості та контролю. З іншого боку, це вимагає вирішення питань щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, адаптації населення до нових способів розрахунків.

Актуальність дослідження полягає у необхідності ретельного аналізу інноваційних тенденцій в розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки України. Дослідження може допомогти виявити потенціал та ризики цього процесу, розкрити ключові фактори успіху та проблеми впровадження безготівкових технологій, а також запропонувати рекомендації для подальшого розвитку цього напрямку.

Об'єктом дослідження є процес розвитку безготівкових розрахунків в Україні, а предметом – інноваційні тенденції в цьому процесі в умовах становлення цифрової економіки. Метою дослідження є аналіз сучасного стану та перспектив розвитку безготівкових платежів в контексті цифрової трансформації економіки України, виявлення факторів, що впливають на успішність цього процесу, та розробка рекомендацій для його подальшого зміцнення.

Дослідження базується на комплексному аналізі статистичних даних, наукової літератури, законодавства та регуляторного середовища, а також використанні сучасних теоретичних підходів до
інноваційного розвитку економіки.

Структура дисертації включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та літератури. У першому розділі досліджуються теоретичні засади розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні. Другий розділ присвячений аналізу інноваційних тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в Україні. Третій розділ включає аналіз стану та перспективи розвитку сучасних цифрових інноваційних технологій в банківському сектор.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу впливу цифрової трансформації на розвиток безготівкових розрахунків, виявленні нових можливостей та викликів для економіки України. Автором вперше методом регресійного аналізу підтверджено гіпотезу стосовно тісного істотного зв’язку між обсягом безготівкових коштів у грошовому обігу та ВВП України, а також гіпотезу щодо наявності зв’язку між рівнем тіньової економіки та обсягом безготівкових коштів.

Ключові слова:

Безготівкові розрахунки, цифрова економіка, банківські інновації, банківські послуги, платіжні системи, платежі, електронні гроші, фінтех-технології, криптовалюти, Інтернет речей, штучний інтелект в фінансових технологіях, блокчейн-технології, кібербезпека, шахрайство, платіжна інфраструктура, інноваційна політика, аналіз, регулювання, Система електронних платежів, internet-банкінг, PoS-термінал, платіжна карта, QR-код

ABSTRACT

Vyazovyi S. M. Innovative trend of development of non-cash payments in the conditions of formation of digital economy in Ukraine. - dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy.

Ukraine, as an active participant in the world economic community, does not remain aloof from these processes either. The formation of the digital economy in the country is accompanied by a number of challenges and opportunities associated with the transition to cashless payments. On the one hand, it can contribute to increasing the speed and efficiency of payment operations, reducing cash handling costs, increasing transparency and control. On the other hand, it requires solving issues related to cyber security, protection of personal data, adaptation of the population to new methods of calculations.

The relevance of the study lies in the need for a thorough analysis of innovative trends in the development of cashless payments in the conditions of the formation of the digital economy of Ukraine. The research can help reveal the potential and risks of this process, reveal the key success factors and challenges of implementing cashless technologies, as well as offer recommendations for further development of this direction.

The object of the research is the process of development of cashless payments in Ukraine, and the subject is innovative trends in this process in the conditions of the formation of the digital economy. The purpose of the study is to analyze the current state and prospects for the development of non-cash payments in the context of the digital transformation of Ukraine's economy, to identify factors affecting the success of this process, and to develop recommendations for its further strengthening.

The research is based on a comprehensive analysis of statistical data, scientific literature, legislation and the regulatory environment, as well as the use of modern theoretical approaches to the innovative development of the economy.

The structure of the dissertation includes an introduction, three chapters, conclusions, a list of used sources and references. The first chapter examines the theoretical foundations of the development of cashless payments in the conditions of the formation of the digital economy in Ukraine. The second chapter is devoted to the analysis of innovative trends in the development of non-cash payments in Ukraine. The third section includes an analysis of the state and prospects for the development of modern digital innovative technologies in the banking sector.

The scientific novelty of the study consists in a comprehensive approach to the analysis of the impact of digital transformation on the development of cashless payments, the identification of new opportunities and challenges for the economy of Ukraine. For the first time, the author confirmed the hypothesis regarding the close significant connection between the volume of non-cash funds in monetary circulation and the GDP of Ukraine, as well as the hypothesis regarding the existence of a connection between the level of the shadow economy and the volume of non-cash funds, using the regression analysis method.

Keywords:

Cashless payments, digital economy, banking innovations, banking services, payment systems, payments, electronic money, fintech technologies, cryptocurrencies, Internet of Things, artificial intelligence in financial technologies, blockchain technologies, cyber security, fraud, payment infrastructure, innovation policy, analysis , regulation, Electronic payment system, internet banking, PoS terminal, payment card, QR code

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях України.

1. Пасічник І.В., В’язовий С.М., Лозовий С.В. Новітні форми безготівкових розрахунків у контексті підвищення конкурентоспроможності банків Електронний науково-практичний журнал «Інфраструктура ринку». 2019. №37. С. 637-642.

2. Бітнер І. В., В’язовий С. М. Аналіз стану та перспективи розвитку банківських послуг українських банків в умовах сучасних економічних реалій. Регіональна економіка та управління. 2021. №1. С. 14-19.

3. Бітнер І. В., В’язовий С. М. Визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та іх стандартизація для українського ринку платежів. Збірник наукових праць «фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку»(«financial and credit systems: prospects for development»). 2022. №4. С.

4. Бітнер І. В., В’язовий С. М., Морозова Н. Л. Моделювання розвитку сучасних цифрових інноваційних технологій у банківському секторі. Бізнес Інформ. 2021. № 5. C. 74–81.

5. Сідельник О. П., В’язовий С. М. Методологія визначення понятійного аспекту формування безготівкових розрахунків в умовах цифровізації економіки. Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку Випуск 2(5)2022 збірник наукових праць Харків – 2022., С. 7-12.

6. Сідельник О. П., В’язовий С. М. Оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері безготівкових розрахунків і пріоритетів розвитку банківського сектора. Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку Випуск 1(8)2023 збірник наукових праць Харків – 2023., С. 7-13.

Інші публікації, матеріали конференцій та тези доповідей.

7. Пасічник І. В., В’язовий С. М. Розвиток безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні. Розвиток банківських систем світу в умовах глобалізації фінансових ринків : зб. тез доп. ХIII міжнар. наук.-практ. конф., м. Черкаси, 25 жовтня, С. 41-43, 2019 р.

8. Пасічник І. В., В’язовий С. М. Вплив цифрових валют на розвиток безготівкових розрахунків в Україні. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: зб. тез доп. VIІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків,
20 березня, 2020 р.

9. Пасічник І.В., В’язовий С.М. Розвиток платіжних систем в умовах запровадження fintech- інновацій : Abstracts of X International Scientific and Practical Conference, Liverpool, United Kingdom, may 27-29 2020 yr., pp. 332-338.

10. Пасічник І. В., В’язовий С. М. Перспективи розвитку цифрового банкінгу в Україні. Менеджмент, аудит та фінанси: стан, проблеми та науково-економічний розвиток : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф.,
м. Дніпро, 23 травня 2020 р.

11. I. Bitner, S. Viazovyi. Prospects for the development of the digital economy in the Ukrainian digitalized space. Innovation in science: global trends and regional aspect : International scientific conference, Riga, Latvia, march 12-13, 2021 yr.,
pp. 113-115.

12. Сідельник О. П., В’язовий С. М. Збірник тез ІV міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна парадигма публічного управління»,
10-12 листопада 2022 р.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

A2A – Administration-to-Administration

API – Application Programming Interface

BNPL – buy now, pay later

CBDC – Central Bank Digital Currency

Covid-19 – COronaVIrus Disease 2019

DEI – Digital Evolution Index

DESI – Digital Economy and Society Index

EPI – European Payment Initiative

GDPR – Загальний регламент захисту особистих даних

IDI – Information and Communication Technologies Development Index

IMD – Institute for Management Development

ISA – Industry Standard Architecture

IT – інформаційні технології

m-POS-термінал – мобільний термінал на точці продажу

NFC – Near Field Communication

NRI – Networked Readiness Index

OECD – Organisation for Economic Cooperation and Development

PoS-термінал – термінал на точці продажу

QR-код – Quick Response code

RFID – Radio Frequency IDentification

RPA – Роботизована автоматизація процесів

SEPA – Single Euro Payments Area, Єдина зона платежів у євро

TSR – Total Shareholder Return

USSD – Unstructured Supplementary Service Data

WDCI – World Digital Competiveness Index

ВВП – валовий внутрішній продукт

ГКУ – Господарський кодекс України

ЄЦБ – Європейський центральний банк

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

Мінцифри – Міністерство цифрової трансформації України

НБУ – Національний банк України

СЕП – система електронних платежів

СЕП – Системи електронних платежів

ТКП – телекомунікаційні послуги

ШІ – штучний інтелект

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………… 12

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
В УКРАЇНІ ……..……………………………………………………………………. 18

1.1 Систематизація теоретичних підходів до визначення поняття безготівкових розрахунків ……………………………………………………..…… 18

1.2 Інноваційні тенденції розвитку безготівкових розрахунків та визначення перспектив їх прискорення в Україні ……………………………………………… 32

1.3 Обґрунтування пріоритетності й тенденцій подальшого розвитку цифрової економіки в Україні. Вплив процесів цифровізації економіки на розвиток безготівкових розрахунків ……………………………………………..… 46

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ …………….…………………… 56

2.1 Оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері і пріоритетів розвитку банківського сектора …………….……………………………..………… 56

2.2 Методика діагностування тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні …………..………………… 85

2.3 Аналіз тенденцій розвитку безготівкових розрахунків та їх впливу на розвиток соціально-економічних систем в Україні …………….……………….. 103

РОЗДІЛ 3 ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ
ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ …………………………………………………………….. 114

3.1 Світові тенденції міжнародного застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі ………. 114

3.2 Українські особливості розвитку фінтеху в Україні з використанням цифрових технологій (блокчейну та штучного інтелекту) ……………………… 128

3.3 Визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів …………… 153

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….… 169

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ПОСИЛАНЬ ……………..… 174

ВСТУП

У сучасних умовах активного розвитку технологій та зростання впливу цифрових інновацій на всі сфери суспільства виникає необхідність у глибокому аналізі та вивченні інноваційних тенденцій, що формують економічний ландшафт. Однією з найважливіших сфер, яка відчуває на собі вплив цифрової революції, є фінансова система та платіжний простір. Серед ключових змін в цьому напрямку слід виділити процес заміни традиційних готівкових розрахунків на безготівкові, що дозволяє забезпечити більш ефективний, швидкий та безпечний обіг коштів.

Ураховуючи велике значення даної теми, дослідження в галузі розвитку електронних банківських послуг у сфері розрахунків відображені в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, що підкреслює її актуальність. Питання, пов'язані з теоретичними аспектами розробки, впровадження та реалізації банківських послуг, вивчаються в творчості вчених, таких як Ю. Бажал, Дж. Ван Дейн,
А. Гальчинський, М. Міллер, Х. Мінскі, Ф. Мишкін, Р. Мертон, П. Туфано,
Дж. К. Ван Хорн, Дж. Фіннерті, Л. Федулова, У. Шарп.

Важливий внесок у розвиток теоретичних положень та методологічних підходів до банківських послуг у галузі безготівкових розрахунків зробили видатні економісти, такі як О. Д. Вовчак, І. Я. Карчева, І. С. Кравченко, Л. С. Співак, В. Прушківський,
І. О. Трубін, Т. С. Шалига і багато інших вчених.

Виходячи із поставленої мети, завданнями дослідження є:

– систематизація теоретичних підходів до визначення поняття
безготівкових розрахунків;

– визначення інноваційних тенденцій розвитку безготівкових розрахунків та перспектив їх прискорення в Україні;

– обґрунтування пріоритетності й тенденцій подальшого розвитку цифрової економіки в Україні;

– аналіз впливу процесів цифровізації економіки на розвиток
безготівкових розрахунків;

– оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері і пріоритетів розвитку банківського сектора;

– розробка методики діагностування тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні;

– аналіз тенденцій розвитку безготівкових розрахунків та їх впливу на розвиток соціально-економічних систем в Україні;

– аналіз міжнародного досвіду застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі;

– порівняльний аналіз розвитку фінтеху в Україні та світі з використанням цифрових технологій;

– визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів.

Дисертація спирається на широкий спектр методів наукового дослідження, включаючи загальнонаукові та спеціалізовані підходи, що були використані на різних етапах дослідження. Цей мозаїчний підхід включає такі методи, як індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналіз та синтез, які були використані для теоретичного узагальнення та формулювання мети, завдань, об'єкта та предмета дослідження, а також для висновків та поліпшення категорійно-понятійного апарату.

Крім того, ці методи продемонстрували свою ефективність при виявленні особливостей, проблем та суперечностей в управлінні розвитком безготівкових платежів. Вони також відіграли ключову роль у розробці основних цілей та стратегії розвитку, а також в систематизації регуляторних дій та повноважень у сфері фінансів за допомогою логіко-структурного аналізу. Формально-правовий метод був використаний для удосконалення організаційно-правового забезпечення управління розвитком фінтех-компаній.

Завершальним важливим компонентом був метод комплексного аналізу та узагальнення, який допоміг нам формулювати наукові визначення та висновки, які були викладені для захисту дисертації.

Дослідження базується на комплексному аналізі статистичних даних, наукової літератури, законодавства та регуляторного середовища, а також використанні сучасних теоретичних підходів до інноваційного розвитку економіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у науково-теоретичному оновленні підходів до визначення теоретичних засад розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки та розвитку перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів, у комплексному підході до аналізу впливу цифрової трансформації на розвиток безготівкових розрахунків, виявленні нових можливостей та викликів для економіки України. Автор дослідив сучасні тенденції розвитку фінтех-компаній та їх продуктів, поєднання їх із штучним інтелектом та змінами, які відбуваються у світі.

Найважливіші наукові результати дисертаційного дослідження розкриваються в таких положеннях:

уперше:

– методом регресійного аналізу підтверджено гіпотезу стосовно тісного істотного зв’язку між обсягом безготівкових коштів у грошовому обігу та ВВП України, а також гіпотезу щодо наявності зв’язку між рівнем тіньової економіки та обсягом безготівкових коштів;

− обґрунтовано теоретико-методологічні засади пріоритетності й тенденцій подальшого розвитку цифрової економіки в Україні та ідентифіковано детермінанти інноваційних безготівкових розрахунків;

удосконалено:

− перелік основних етапів впровадження інтернет-банкінгу комерційними банками України, який повинен включати запуск омніканальних застосунків та веб-системи; поширення застосунків та веб-системи серед тестових груп та всіма маркетинговими каналами; А/B тестування застосунків та веб-системи. Визначено, що саме така поетапність дозволить оптимізувати витрати, забезпечити оптимальний вибір застосовуваних каналів, а також дозволить банку підтримувати максимальну відповідність свого продукту потребам ринку;

– етапи методики діагностування тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні;

– аналіз переваг та недоліків України як країни-новатора та рекомендації щодо подолання цих недоліків, результати якого показали, що Україна має значні нереалізовані можливості інноваційного розвитку, особливо щодо комерціалізації інновацій, проте має високий освітній і науковий потенціал, спроможна продукувати різноманітні інновації у вигляді ідей, наукових розробок, патентів, що також означає, що країна має багато можливостей для розвитку;

дістали подальшого розвитку:

– визначення основних викликів щодо перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів, яка також впливатиме на забезпечення захисту персональних даних та конфіденційності при здійсненні безготівкових платежів. Для цього важливо враховувати законодавчу базу та регуляторну політику для сприяння розвитку безготівкових розрахунків, а також необхідність створення сприятливих умов для інноваційних платіжних рішень, забезпечення їх легальності та відповідності нормативним вимогам;

– узагальнення зарубіжних практик щодо застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі, який демонструє швидкий розвиток технологій та їх впровадження в фінансову сферу.

Результати даного дослідження можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях з питань економічної трансформації, інноваційного розвитку та цифрової економіки. Також вони можуть бути корисними для урядових органів, бізнесу та інших зацікавлених сторін при прийнятті рішень щодо розвитку фінансової системи та платіжного простору в умовах швидко змінюючогося технологічного середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях за міжнародною участю, студентських семінарах та інших науково-комунікативних заходах апробаційного характеру. Серед них: ХIII міжнародна наукова-практична конференція, м. Черкаси, 25 жовтня, 2019 р.; VIІ міжнародна науково-практична конференція, м. Харків, 20 березня, 2020 р.; X International Scientific and Practical Conference, Liverpool, United Kingdom, may 27-29 2020 yr.; міжнародна науково-практична конференція, м. Дніпро, 23 травня 2020 р.; International scientific conference, Riga, Latvia, march 12-13, 2021 yr.; ІV міжнародна науково-практична конференція «Сучасна парадигма публічного управління»,10-12 листопада 2022 р.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 12 роботах. Шість із них опубліковано у фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав та виданнях, які внесені до міжнародних науко метричних баз даних, і шість – публікації за матеріалами конференцій та тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертаційної роботи становить 172 сторінки. У роботі наведено 37 ілюстрації, 13 таблиць. Список використаних джерел містить 239 найменування.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

1.1 Систематизація теоретичних підходів до визначення поняття безготівкових розрахунків

Сучасність практично змінює концепцію грошових розрахунків, майже стираючи межу між готівковими та безготівковими методами, незважаючи на різні сфери і розміри їх використання. В сучасному світі готівкові розрахунки відступають на другий план, уступаючи місце пластиковим карткам, електронним методам оплати та криптовалютам. Деякі країни, наприклад, Швеція та Індія, вже роблять кроки до створення повністю безготівкової економіки. За деякими даними, саме Швеція стане безготівковим суспільством лише за 10 років [17].

Загалом доступність та вибір між готівковими та безготівковими платежами визначаються численними факторами. Серед них можна виділити нормативно-правовий фреймворк, інтереси учасників у процесі здійснення платежу (які включають провайдерів фінансових послуг, кінцевих користувачів, таких як споживачі та продавці), економічні і соціальні умови (які можуть включати рівень економічного розвитку та розподіл доходів), культурні аспекти (наприклад, значення особистих стосунків) і технологічні можливості (включаючи доступ до Інтернету і мобільних пристроїв).

З огляду на вищезазначене, розглянемо еволюцію безготівкових операцій, від їх початку до сучасних електронних систем. Історія становлення таких операцій датується давніми епохами, коли перші спроби уникнення прямого фізичного обміну стали реалізовані.

В античних цивілізаціях з’явилися перші записи про використання писемних договорів та інструментів для здійснення безготівкових торгових операцій. Серед них були грошові знаки, перекази та більш складні методи обліку. Проте, ці ранні системи мали обмежений масштаб і застосовувалися переважно на місцевому рівні.

Перехід до більш розвинутих безготівкових систем відбувався поступово, із зростанням обсягів торгівлі та потреби забезпечення безпечного та зручного переказу великих сум коштів на великі відстані. Середньовіччя було часом певних зрушень у фінансових практиках, і з’явилися системи векселів та інших засобів, які дозволяли здійснювати безготівкові транзакції між державами
та торговими партнерами.

З переходом до більш індустріалізованого суспільства у XIX столітті, розвиток телеграфних та телетайпних комунікацій зробив можливим здійснення безготівкових операцій на більшій відстані, зменшивши час інформаційного обміну. Однак, банківські операції того часу вимагали фізичного присутності клієнтів, що обмежувало їх зручність та доступність.

Поступово з розвитком технологій та виникненням телефонних систем, а згодом комп’ютерів, почали виникати більш сучасні форми безготівкових операцій. У другій половині XX століття з’явилися перші пластикові картки, що забезпечили зручний спосіб оплати товарів та послуг без необхідності носити при собі готівку.

Цифрові транзакції – ХХІ ст.

Картки – ХХ ст.

Грошові перекази – ХІХ ст.

Чеки – Середньовіччя (ХVІІІ ст.)

Перші паперові гроші – Китай (І ст. н.е.)

Цінні метали – Бронзова доба (3 300 до н.е.)

Бартерні розрахунки – Доісторичні часи (8 000 до н.е.)

Рис. 1.1. – Історичний аспект розвитку безготівкових розрахунків

Джерело: складено автором

Зі зростанням використання Інтернету та появою електронних систем обробки платежів, таких як електронні гаманці, онлайн-банкінг та криптовалюти, безготівкові операції отримали новий рівень зручності та швидкості. Сучасні електронні платіжні системи дозволяють проводити транзакції в режимі реального часу та з будь-якого місця на планеті.

Як видно, історія розвитку системи безготівкових розрахунків має глибокі коріння та відіграє ключову роль у встановленні стійких відносин між всіма учасниками економічної діяльності, як на рівнях малого, середнього і
великого масштабу.

Загалом, історія становлення безготівкових операцій є еволюційним процесом, який почався зі спроб обміну товарами та послугами без використання готівки в ранніх цивілізаціях. Поступово розвиток комунікаційних технологій та банківських інновацій дозволив зробити безготівкові операції невід’ємною частиною сучасної фінансової системи, забезпечуючи зручність, ефективність та безпеку фінансових транзакцій.

Дослідники інноваційних тенденцій формування безготівкової економіки в глобалізованому світі Batiz-Lazo B., Efthymiou L., Haigh T., Stearns D. на підставі історико-логічного аналізу у своїх працях [3, 4] вказують на незворотні тенденції переходу від готівкової маси до безготівкових розрахунків. Також про формування безготівкової економіки, як незворотного процесу для усіх учасників міжнародних економічних відносин говорить науковець Furst H. [8].

До сьогоднішнього етапу формування терміну «безготівковий розрахунок» світова наукова думка нагромадила чимало підходів до визначення як загального поняття, так і принципів запровадження даного виду розрахунку у різних аспектах життєдіяльності.

В українській економічній енциклопедії наведено поняття безготівкових грошей, – це гроші юридичних або фізичних осіб на розрахункових рахунках у банках, що використовуються як засіб платежу для оплати торговельних операцій чи при здійсненні інших платежів, взаєморозрахунків без участі готівкових грошей. Другим трактуванням безготівкових грошей економічна енциклопедія подає кредитні картки, «пластикові» гроші, чеки, векселі [65].

У економічному словнику безготівкові розрахунки (в англійській мові відомі як clearings) розглядаються як система фінансових транзакцій, які здійснюються без використання готівки, а саме шляхом перерахування певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача або взаємним заліком вимог між підприємствами і громадськими організаціями. Вказано, що безготівкові розрахунки становлять частину грошового обігу, і до складу системи безготівкових розрахунків входять принципи, правила організації, різні форми та методи розрахунків, порядок платежів і документація з розрахунків [45].

У фінансовому словнику наведено схоже визначення поняття безготівкових розрахунків, проте, дещо ширше. За думкою авторів, безготівкові розрахунки представляють собою процес переведення конкретної суми грошей з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також операцію банків, за якими підприємства та фізичні особи передають кошти банку готівкою, згідно із завданням, для подальшого перерахування їх на рахунки отримувачів [48].

Загалом, погоджуючись з даним поглядом, слід зауважити, що він не враховує всі напрями прояву використання безготівкових розрахунків. Так, Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. надають наступну характеристику даного поняття. За висновками дослідників, безготівкові розрахунки можна визначити як спосіб економічного обігу, при якому зберігання та переміщення грошових коштів відбуваються без використання готівки. Цей процес включає в себе зарахування грошей на банківський рахунок та переведення їх з рахунку платника на рахунок одержувача. Всі операції безготівкових розрахунків проводяться через банки, використовуючи різні інструменти, такі як чеки, векселі, кредитні картки та взаємозаліки. Ця система робить гроші, які перебувають в обігу без готівки, такими, що складно приховати від контролю та оподаткування. Як синонім вчені використовують безготівковий грошовий оборот [80]. Однак, існує необхідність закцентувати увагу на деяку застарілість такого визначення досліджуваного терміну для теперішнього стану ринкових відносин та глобальної економіки.

Більш сучасне визначення безготівкового розрахунку (платежу) надає науковець P. Baubeau. Він зазначає, що безготівковий платіж – це платіж, який стосується будь-якого обміну цінностями, що не передбачає фактичної наявності фізичної валюти. Замість цього клієнти використовують картки або рахунки, пов’язані безпосередньо з їхніми банківськими або цифровими рахунками.

На сайті Національного банку України зазначено, що НБУ підтримує економічний напрямок розвитку країни у напрямку безготівкових розрахунків та сприяє створенню відповідної інфраструктури для цього. Безготівкові розрахунки – це швидкий, комфортний і безпечний метод оплати товарів та послуг. Поширення безготівкових розрахунків сприяє більшій прозорості у платіжних операціях і сприяє економічному зростанню країни [69].

Як бачимо, у багатьох дослідників підходи до детермінації поняття безготівкових розрахунків є досить подібними, тому подамо їх у зведеному вигляді (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Теоретичні підходи визначення безготівкових розрахунків

Автор/автори/ джерело	Суть визначення
1	2
Борисов А.Б.	Безготівкові розрахунки – це операції фінансового характеру, які відбуваються між фізичними та юридичними особами без використання фізичних банкнот чи монет, а шляхом переказу коштів через банк з розрахункового (поточного) рахунку платника на рахунок одержувача [30].
ГКУ	У безготівкових розрахунках всі платежі виконуються через банківські установи шляхом переміщення коштів із рахунку платника на рахунок отримувача або шляхом заліку взаємних фінансових зобов’язань та грошових претензій. Ці платежі здійснюються в межах наявних коштів на рахунку платника, і у випадку необхідності банк може надати платнику кредит для забезпечення розрахунків [35].
Дянів Р.П.	Безготівкові розрахунки є способом грошового обігу, при якому зберігання та переміщення грошових коштів відбувається без використання фізичних готівкових коштів, а здійснюється через перерахування грошових сум з рахунку платника на рахунок одержувача [39].

Продовження табл. 1.1

1	2
Завадський Й.С.	Безготівкові розрахунки представляють собою систему грошових транзакцій, які відбуваються без використання готівки, тобто через переказ певної суми коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом взаємного заліку вимог між підприємствами і громадськими організаціями [46].
Золотогоров В.Г.	Безготівкові розрахунки – це спосіб фінансових транзакцій, які відбуваються без використання готівки, і полягають у перерахуванні відповідних сум з рахунків платника через банки на рахунок одержувача або шляхом взаємного розрахунку вимог [49].
Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті	Безготівкові розрахунки – це процес переміщення конкретної суми коштів з рахунків осіб, які сплачують, на рахунки осіб, які отримують ці кошти. Крім того, банки здійснюють таке переміщення за дорученням підприємств і фізичних осіб, які вносять готівку до банку, для подальшого переказу коштів на рахунки одержувачів. Ця операція виконується банками на підставі відповідних розрахункових документів, які можуть бути представлені на паперових носіях або в електронному форматі [73].
Лукаш С.І., Малютина Л.А.	Безготівкові розрахунки – це організована система грошових транзакцій, які здійснюються без використання готівки. В цьому процесі банк переводить конкретну суму коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або здійснює зарахування взаємних вимог між сторонами [27].
НБУ	Переказ коштів з рахунків осіб, які сплачують, на рахунки осіб, які отримують кошти, і також переказ коштів банками за вказівкою підприємств та фізичних осіб, які вносять готівку до каси банку, на рахунки осіб, які отримують ці кошти. Ці операції здійснюються банками на підставі відповідних розрахункових документів, які можуть бути як на паперових носіях, так і в електронному форматі [69].
Партин Г.О.	Безготівкові розрахунки – це форма фінансових транзакцій, при якій кошти знімаються з банківського рахунку платника і зараховуються на банківський рахунок одержувача [70].
Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б.	Безготівкові розрахунки представляють собою спосіб грошового обігу, при якому зберігання та переміщення грошових коштів відбуваються без використання фізичних готівкових коштів. Цей процес здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок і подальшого їх переказу з рахунку платника на рахунок одержувача, або через використання інших фінансових інструментів, таких як чеки, векселі, кредитні картки та взаємозаліки. Цей метод робить гроші в обігу важкими до ухилення від фінансового контролю та оподаткування. У розвинених країнах частка безготівкового обігу у загальному грошовому обігу набагато перевищує половину. Інший термін для безготівкових розрахунків – безготівковий грошовий обіг [80].
Савлук М.І.	Безготівкові розрахунки – це процес переміщення грошей між банківськими рахунками, при якому кошти залишаються в межах банківської системи. Ця система дозволяє контролювати грошовий обіг без використання фізичних готівкових коштів, що, в свою чергу, дозволяє банкам і органам державного управління впливати на економічні відносини між різними суб’єктами [36].

Продовження табл. 1.1

Словник фінансово-правових термінів	Безготівкові розрахунки – це процес переміщення конкретної суми грошей з рахунків осіб, які сплачують, на рахунки осіб, які отримують ці кошти. Крім того, банки здійснюють такий переказ коштів за вказівкою підприємств та фізичних осіб, які вносять готівку до каси банку, для подальшого їх переказу на рахунки одержувачів [83].
Сухарський В.С.	Безготівкові розрахунки – це фінансові транзакції, які виконуються без використання готівки, шляхом перенесення грошових сум з рахунків осіб, які роблять платежі, на рахунки осіб, які їх отримують, або шляхом взаємного розрахунку вимог [85].
Щетинін А.І.	Безготівкові розрахунки – це система фінансових взаєморозрахунків між учасниками суспільного виробництва, що відбуваються без використання готівкових коштів і здійснюються через перерахування грошей з одного розрахункового рахунку на інший [93].

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [27, 30, 35, 36, 39, 46, 49, 69, 70, 73, 80, 83, 85, 93]

Теоретичні підходи визначення безготівкових розрахунків надають фундаментальні засади для розуміння та аналізу цього важливого аспекту фінансової системи. Однак, з метою збільшення зрозумілості та уникнення неоднозначностей у розумінні поняття «безготівкові розрахунки», можна групувати основні визначення за спільними рисами. (табл. 1.2). На нашу думку, групування основних визначень поняття «безготівкові розрахунки» допоможе систематизувати та уточнити його сутність, а також дозволить краще зрозуміти взаємозв’язки між різними аспектами цього фінансового процесу.

Виходячи із наведених визначень та визначення спільних характеристик, можна приймати за факт, що науковці в певній мірі визначили поняття, але не в повному обсязі, оскільки сучасні тенденції відзначають, що розуміння поняття безготівкових розрахунків наразі має більш широкий зміст.

Таблиця 1.2

Групування основних визначень поняття «безготівкові розрахунки»
за спільними рисами

«Безготівкові розрахунки»
№	Джерело	Критерії групування
№	Джерело	Розрахунок без участі готівки	Перерахування коштів міжбанківськими рахунками	Зарахування готівки на рахунок в банк	Розрахунки на основі електронних носіїв	Всі розрахунки проводяться за участі банківської установи	Втримування грошових коштів в межах банківської системи	Суб’єктами безготівкових відносин є фізичні та юридичні особи
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Борисов А.Б. [30]	+	+			+		+
2.	ГКУ [35]
3.	Дянів Р.П. [39]	+	+			+
4.	Завадський Й.С. [45, 46]	+	+			+
5.	Золотогоров В.Г. [49]	+	+			+
6.	Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [73]		+	+	+	+		+
7.	Лукаш С.И., Малютина Л.А. [27]		+	+		+		+
8.	НБУ [69]		+	+	+	+		+
9.	Партин Г.О. [70]	+	+			+
10.	Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. [80]	+	+			+
11.	Савлук М.І. [36]	+	+			+	+
12.	Словник фінансово-правових термінів [83]		+	+		+		+
13.	Сухарський В.С. [85]	+	+			+
14.	Щетинін А.І. [93]	+	+			+
Разом		10	14	4	2	14	1	4

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [27, 30, 35, 36, 39, 45, 46, 49, 69, 70, 73, 80, 83, 85, 93]

Законодавством України визначено дві форми розрахунків – безготівкові та готівкові розрахунки. Правила для проведення безготівкових розрахунків встановлюються Національним банком України і створюють сприятливі умови для забезпечення їхньої безпеки та надійності. У відповідності до положень статті 1088 Цивільного кодексу України, електронні розрахунки проводяться шляхом користування послугами банків та інших фінансових установ, обладнаних відповідними рахунками, якщо інше не визначено законодавством чи не встановлено вид електронних розрахунків [90].

На сучасний момент, Україна успішно виробила та здійснила процес формування національної валютної системи, яка включає в себе комплекс механізмів, інструментів та установ, спрямованих на регулювання та контроль валютних відносин у країні. Ця система включає в себе центральний банк, комерційні банки, регулюючі органи, а також фінансові та банківські установи, які активно беруть участь у функціонуванні валютного ринку.

Окрім цього, Україна приділяє особливу увагу розробці та удосконаленню законодавчої та нормативно-правової бази, яка регулює валютні
відносини у країні. Ця база включає в себе закони, постанови, регулятивні
акти, які встановлюють правила та процедури валютного регулювання
та контролю (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Законодавчі та нормативно-правові документи, які визначають правові аспекти організації безготівкових розрахунків

Номер за порядком	Назва Закону	Зміст
1	2	3
1.	Цивільний кодекс України [90]	У статті 1088 «Види безготівкових розрахунків», зазначено, що під час проведення операцій безготівкового розрахунку дозволяється використовувати різні методи, такі як платіжні доручення, акредитиви, розрахункові чеки, операції за інкасо, а також інші види розрахунків, що передбачені відповідними законами, банківськими правилами та установленими практиками у сфері ділових операцій

Продовження табл. 1.3

2.	Закон України від 20.05.99 № 679 «Про Національний банк України»	Статтею 7 цього Закону визначено, що Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій
3.	Закон України від 05.04.2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»	Згідно зі статтею 6 даного Закону, визначено категорію осіб, яким банки мають право дозволяти відкривати рахунки, а також визначено орган (НБУ), який регулює процедуру відкриття банками рахунків і встановлює правила їх функціонування. Види рахунків, які можуть бути відкриті банками, визначаються відповідно до статті 7 цього Закону
4.	Закон України від 07.12.2000 № 2121 «Про банки і банківську діяльність»	Глава 11 цього Закону вимагає, щоб банки перевіряли осіб, які відкривають рахунки, а також осіб, які мають право діяти від імені цих клієнтів
5.	Закон України від 28.11.2002 № 249 «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»	У відповідності до статті 4 даного Закону, банки визнаються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, і згідно зі статтею 5, вони повинні проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, підлягаючу фінансовому моніторингу, а також особи, яка відкриває рахунок, включаючи депозитний рахунок
6.	Інструкція Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»	Встановлює загальні правила, види та стандарти фінансових розрахунків між юридичними та фізичними особами, а також банками, які проводяться в грошовій одиниці України на території України
7.	Постанова Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України»	Встановлює єдинообразні норми та процедури для здійснення визначеними банками та фінансовими установами операцій з векселями в іноземній валюті [74]

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [74, 90]

Після детального аналізу переліку законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють правові основи організації безготівкових розрахунків, слід розглянути ознаки класифікації безготівкових розрахунків, що надасть змогу встановити ключові характеристики та критерії, за якими можна класифікувати різні види безготівкових розрахунків, а також з’ясувати їхню
сутність та особливості.

Глибше розкриття сутності безготівкових розрахунків наведемо шляхом впорядкування їх класифікаційних форм прояву (рис. 1.2), до яких різні науковці відносять: гарантію платежу, джерела коштів, місце проведення, призначення платежу, підстави виникнення безготівкових розрахунків, склад учасників, термін виконання платежу тощо.

Рис. 1.2. Ознаки класифікації безготівкових розрахунків

Джерело: складено автором

Ознаки класифікації безготівкових розрахунків надають можливість розглянути різноманітні аспекти цього фінансового процесу та виділити ключові характеристики, за якими можна класифікувати різні види безготівкових розрахунків. Зазначивши ці ознаки, можна перейти до розкриття структурно-організаційної моделі безготівкових розрахунків, що спрямована на уявлення комплексного організаційного підходу до їх впровадження та функціонування.

У відповідності з постійним розвитком технологій і поширенням електронних засобів обміну, безготівкові розрахунки стали невід’ємною складовою сучасної фінансової системи. Цей аспект фінансової сфери, висвітлюючи процес здійснення платежів без використання готівки, має велике значення для ділової активності та повсякденних фінансових операцій. Однак, реалізація безготівкових розрахунків відбувається через використання певної форми та способу, що вимагає глибокого розуміння та аналізу з метою досягнення ефективності, безпеки та ефективного управління фінансовими
ресурсами (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Структурно-організаційна модель безготівкових розрахунків

Джерело: складено автором

Розкривши структурно-організаційну модель безготівкових розрахунків, слід зосередитися на аналізі їх основних переваг та недоліків. Зважаючи на функціонування та взаємодію компонентів моделі, а також враховуючи роль правового регулювання, цей перехід дозволить зрозуміти широкий спектр плюсів та мінусів, які супроводжують реалізацію безготівкових розрахунків. (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Основні переваги та недоліки форм безготівкових розрахунків

Вид	Переваги	Недоліки
Акредитив	Вважається найбезпечнішою формою розрахунків, так як кошти на поточний рахунок зараховуються тільки поставки товару за вказаною в угоді адресою; для оформлення угоди підпис гаранта не обов’язковий.	Для покупця: кошти на певний час вилучаються з обігу. Для продавця: кошти неможливо використовувати до моменту, поки товар не поставлено за адресою.
Інкасове доручення	Товар переходить у власність покупця у момент отримання документів на нього.	Ризик невикупу товарних документів після того, як товар уже відправлено; тривалий термін.
Платіжне доручення	Універсальний характер. Найпростіша і найшвидша схема документообігу.	Для платника: за попередньої оплати товарних операцій немає повної гарантії, що вони будуть вчасно поставлені і належної якості. Для отримувача коштів: затримка оформлення через відсутність коштів на поточному рахунку платника.
Платіжна вимога	Дозволяє перевірити, чи виконав постачальник умови договору, особливо щодо товарів та їх якості, і подати обґрунтовану вимогу щодо оплати.	Відмова від угоди вимагає багато зусиль і часу.
Платіжна вимога-доручення	Універсальний характер. Підвищує вимогливість до суб’єктів, які організовують розрахунки.	Знижує швидкість оплати (треба, щоб доручення на списання коштів дав платник). Затримка оформлення через відсутність коштів на поточному рахунку платника. Відсутність гарантій у одержувача отри-мати суму, визначену у платіжній вимозі.
Розрахунковий чек	Для постачальника: відносна швидкість розрахунків, з усіма вигодами від швидшого одержання коштів. Для покупців: високий ступінь гарантованості отримання товару, так як чек виписується в момент отримання товару.	Обмеження розрахунків чеками, якщо сума оплати перевищує встановлені розміри. Легкість підробки.

Джерело: складено автором

Як видно, система безготівкових розрахунків призначена для створення сприятливих умов для всіх учасників, враховуючи вимоги щодо розрахункової та договірної дисципліни, а також забезпечення своєчасності та безпеки платежів.

Важливим аспектом є постійний розвиток системи та створення нових можливостей, особливо в умовах глобальних викликів. Пандемія Covid-19 послужила поштовхом для отримання додаткових переваг у безготівкових розрахунках, які відображені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Особливості переваг безготівкових розрахунків з точки зору учасника
фінансових транзакцій

Учасник	Класичні переваги	Нові переваги (в умовах пандемії Covid-19)
Держава	– електронні фінансові ресурси в національній економіці; – детінізація економіки; – включення пільг та пільгових програм до системи фінансового обліку; – розширення об'єму доходів, що підлягають оподаткуванню; – зменшення витрат на обслуговування готівкового обігу та виготовлення банкнот	– додаткові можливості забезпечення стабільності торговельних процесів і сприяння розвитку економіки шляхом активності на онлайн-ринку
Банки	– збільшення доходу від комісійних операцій і підвищення рівня ліквідності; – розширення кола клієнтів; – зменшення операційних витрат, включаючи послуги інкасації та роботу касирів	– посилення переходу громадян на використання дистанційних методів самообслуговування; – спонукання до розробки та впровадження нових банківських технологій для платежів
Торговці	– підвищення середньої суми оплати у кожній операції; – підвищення рівня захисту від шахрайських схем; – введення нових сервісів та послуг для споживачів	– можливість реалізації товарів і послуг через інтернет-платформи; – зменшення ризику захворювання серед працівників
Громадяни	– легкість в користуванні; – можливість користуватися додатковими сервісами та можливостями	– можливість здійснювати покупки з власного дому; – зниження можливості захворювання

Джерело: складено автором

Враховуючи наведені визначення та аргументи, можна стверджувати, що дослідники дещо обмежили розуміння поняття «безготівкові розрахунки», оскільки сучасні тенденції та реалії включають більший спектр ситуацій. Тому ми пропонуємо наше власне визначення цього терміну: безготівкові розрахунки – це форма фінансового взаємодії між фізичними та юридичними особами (всіма суб’єктами господарювання) на різних рівнях, які охоплюють мікро-, мезо-, та макрорівні взаємодії, як в межах конкретної країни, так і міжнародно, і включають в себе перерахунок грошових коштів з одного рахунку на інший у банку або іншій фінансовій установі за допомогою фінансової системи. Ці розрахункові операції дозволяють забезпечити нормальне функціонування процесу розширеного циклу відтворення валового продукту на різних економічних рівнях і міжнародних обмінів.

У процесі систематизації теоретичних підходів до визначення поняття безготівкових розрахунків, вдалося виявити ключові аспекти та визначення, які лежать в основі цього фінансового процесу.

Проаналізовані теоретичні підходи дають підґрунтя для подальшого дослідження та аналізу безготівкових розрахунків у більш широкому контексті, включаючи їх вплив на економіку, фінансову стабільність та сучасний фінансовий ландшафт. Враховуючи швидкий технологічний прогрес та зростання популярності електронних платежів, систематизація теоретичних знань про безготівкові розрахунки стає ключовим етапом для розуміння їх ролі у сучасному суспільстві та прогнозування подальшого їхнього розвитку.

1.2 Інноваційні тенденції розвитку безготівкових розрахунків та визначення перспектив їх прискорення в Україні

Загальновідомо, що підґрунтям традиційних платіжних систем, впродовж тривалого часу вважалась готівка. Як показано у попередньому параграфі, безготівкові платіжні засоби, такі як платіжні картки, що переважно використовуються в роздрібних розрахунках, виникли зовсім недавно, у 1940–1950-х роках. Інноваційні платіжні інструменти, які можуть стати альтернативою готівці, мають ще коротшу історію.

Отже, на даний момент надзвичайно важливо дослідити сутність інновацій у сфері безготівкових розрахунків, визначити можливі тенденції та перспективи їх впровадження в Україні. В сучасних умовах загальноприйнятою тезою є те, що успішний розвиток конкурентоспроможної економіки напряму пов’язаний з рівнем інноваційної діяльності її суб’єктів. Інновації стають ключовим чинником прогресивного росту економіки. Особливо актуальною стає прозора узгоджена система термінології для цієї сфери діяльності, оскільки таке одночасне розуміння дозволить належним чином формулювати та застосовувати механізми, спрямовані на стимулювання інновацій, що, в свою чергу, сприяє посиленню конкурентоспроможності підприємства на відповідному ринковому сегменті.

Основою у термінологічній базі інноваційної діяльності є інновації. Термін інновації введений у функціонування в Україні Законом України «Про інноваційну діяльність», відповідно до якого, інновації – це «...новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери» [75]. В українській економічній енциклопедії інновацію визначають як «новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор (автор інновації) та його компанія здобувають переваги над конкурентами» [65].

Зауважмо, що попри чималий науковий доробок світових та вітчизняних учених, поки немає єдиного підходу до трактування базових понять інноваційної діяльності. Частина науковців вважають, що потрібно розрізняти поняття «новації» та «інновації». Таку позицію поділяють О. І. Волкова, М. П. Денисенко, А. П. Гречан і у своїх працях під «новацією» ці вчені пропонують розуміти «новий порядок, новий процес, новий метод, нову
продукцію або технологію» [41, с. 53].

Квак С. А. зазначає, що «новація – це оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розроблень або експериментальних робіт у будь-якій сфері діяльності, який супроводжується підвищенням її ефективності. Оформлення новацій може здійснюватися у вигляді відкриттів, патентів, товарних знаків, документації (на новий або вдосконалений продукт, технологію, виробничий процес), організаційно-виробничої структури, наукових підходів або принципів, результатів маркетингових досліджень. Основне – запровадити новацію у виробництво або сферу споживання, інші сфери діяльності, тобто перетворити новацію у форму інновації» [55, с. 26].

Таким чином, пропонуємо під поняттям «новація» розуміти продукт творіння, в тому числі і науково-дослідницької діяльності, який може набувати як матеріальної, так і нематеріальної форми, але ще не реалізований для суспільного чи виробничого використання.

Зауважмо, що в саме поняття «інновації» вчені часто вкладають двоїсте трактування. Зі статичної точки зору розглядають «...як окреслення самого продукту, процесу або системи»; а з іншого боку – точки зору динаміки, тенденцій – як «діяльність з дослідження, проєктування, розроблення, організації виробництва та комерціалізації нового продукту, процесу або системи» [91, с. 26].

Василенко В. О., Шматько В. Г. визначають інновацію як «нововведення, пов’язане з науково-технічним прогресом, що полягає у відновленні основних фондів і технологій, в удосконаленні управління й економіки
підприємства» [31, с. 12]. За визначенням Михайлової Л. І. та Турчіна С. Г. інновація трактується як «...нове досягнення в галузі технологій чи управління, призначене для використання у виробничій, інвестиційній чи фінансовій діяльності підприємства» [99, с. 12].

П. Друкер, визнаний класик теорії інновацій, розглядає інновації як особливий інструмент для розвитку підприємництва, що відкриває нові можливості для створення багатства. Він підкреслює, що інновація не обмежується лише технічними або матеріальними аспектами, але є, перш за все, соціальним явищем, яке є більш складним для застосування порівняно з технічними інноваціями. Проте саме соціальні інновації забезпечують прогрес і розвиток суспільного виробництва та суспільства загалом. Технології можуть бути імпортовані, але щоб вони успішно розвивалися, вони повинні вписатися в культуру та сприйматися народом. Тому важливо розглядати інновації переважно як економічні і соціальні концепції, а не лише як технічні зміни [7].

У своїй праці Крупка М.І. зазначає, що «інновація – це нововведення, використання якого веде до якісних змін у виробництві з метою отримання соціально-економічної вигоди (ефекту)» [61, с. 22].

Логічно констатувати, що «інновація» – це абсолютно новий, невідомий до певного етапу продукт, впровадження у виробницво / застосування якого покликане приносити, насамперед, суттєвий дохід, та інші зміни тому, хто її застосовує. Зауважмо, що інновація не обов’язково матеріальна річ. Таку думку поділяють багато науковців, зокрема Альтербург Т. та Шмітц Г. вважають, що інновації – це «якісні зміни у виробництві, які можуть належати як до техніки та технології, так і до форм організації виробництва...» [2, с. 12]. Н. Чухрай та Р. Патора зазначають, що «інновація – це використання нових для організації ідей шляхом втілення їх в товарах, процесах, послугах та / або в системах управління, якими оперує організація» [91].

Узагальнення підходів вітчизняних і зарубіжних вчених до розуміння і трактування базових понять інноваційної сфери, дає можливість
робити такі висновки:

– по-перше, нові ідеї, рішення є основними визначниками інновацій;

– по-друге, інновації є результатом діяльності людини, переважно творчої та ризикової, наслідком чого є створення нових, застосування чи вдосконалення технологій, продукції, послуг чи організаційно-технічних управлінських рішень, які істотно поліпшують структуру, якість виробництва і (чи) соціальну сферу;

– по-третє, інновація формується як наслідок інноваційної діяльності, підґрунтям якої виступають новація та інноваційний процес.

У Законі України «Про інноваційну діяльність» інноваційну діяльність визначено як «діяльність, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розроблень і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг» [75].

Для створення системи сприяння прогресу в інноваційній галузі та дослідження відповідних тенденцій, також важливо чітко встановити термін «інноваційна діяльність», розглянути його компоненти та особливості (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Складові інноваційної діяльності та їх детермінанти

Джерело: складено автором

Особливою і базовою детермінантою новацій, на нашу думку, є творчість. У японському бізнес-та менеджментовому підході «процесне мислення» визнається як ключовий принцип та ідея, яка надихає, оскільки поліпшення робочих процесів спонукає людей до прагнення до удосконалення своєї праці завдяки використанню свого інтелекту [53]. Другою детермінантою новації є новизна, яка може бути: світового рівня, державного/національного чи локального. Окремою детермінантою новації є її неочевидність, яка вказує на вищий рівень винахідливості. Новація має цю характеристику, коли для фахівця, який має середню кваліфікацію і великий досвід у галузі техніки, вона не є передбачуваною та не випливає із загальновідомих технічних знань.

Заохочення інноваційної роботи компаній включає в себе конкретизацію властивостей інноваційних підприємств, що дозволяє створити систему для сприяння розвитку їхньої інноваційної діяльності.

З розглядуваних аспектів випливає, що еволюція системи безготівкових розрахунків виникає в результаті метаморфоз інновацій, які перетворюються через новаторську ініціативу у фінансовому секторі з метою підвищення його продуктивності та досягнення, передусім, комерційного ефекту. Це сприяє забезпеченню стійкості функціонування та просуванню галузі.

Інновації в безготівкових розрахунках, як і в інших сферах не є сталими, вони характеризуються власними тенденціями розвитку. Всього кілька десятиліть тому, майже кожна компанія прагнула бути технологічною. Сьогодні ж, переважна більшість компаній використовують хмарні технології, прагнучи оптимізувати роботу та підвищити маржу. Безготівкові платежі відіграватимуть центральну роль у зміцненні цих позицій, допомагаючи модернізувати всі ланки утворення ВВП. Інновації є головною рушійною силою цих змін, і те, що ми бачимо в усьому світі, – це перехід до технологій, які дозволяють робити все швидше, гнучкіше та масштабніше.

Пандемія Covid-19 призвела до радикальних змін у способах оплати клієнтів, стимулювала подальший перехід до безготівкового суспільства, поклала початок революції в цифрових платежах, щоб впоратися з її наслідками. Суспільство стає свідком неймовірного прискорення зазначених тенденцій та появи нових платіжних інструментів.

Насамперед зміни форми безготівкових розрахунків торкнулись «звичних» пластикових банківських карток (як дебетових, так і кредитних), які вважаються найбільш затребуваними у «світі безготівкових розрахунків». Нові банківські карти мають низку переваг, серед яких: використання чіпів, системи PayPass, здійснення різних типів цифрових платежів.

З початком повномасштабної війни в Україні зазначені тенденції набирають все більшого прискорення, так як запровадження безготівкових розрахунків часто стає чи не єдиною можливістю їх здійснення, оскільки не завжди є можливість працювати з готівкою. Так, наприклад, у Приватбанку, зазначили, що у березні 2022 року кількість оплат на один PoS-термінал зросла на 7,8 % у порівнянні з довоєнним періодом [94]. Для забезпечення стабільної роботи системи електронних платежів навіть у період воєнного стану та для гарантування безперебійної роботи цієї системи, Національним Банком України були розгорнуті резервні потужності [94].

Новації, впроваджені в банківські картки, сприяли розвитку новацій у PoS-терміналах: вони перетворилися з пристроїв, що лише зчитували картки з магнітними стрічками, до пристроїв, які здатні зчитувати всі типи банківських карт. Тенденція в новаціях PoS-терміналів прослідковується за групами, до яких вони належать: фізичний PoS, віртуальний PoS, мобільний PoS [28].

Значні зрушення в системі переказів грошових коштів через мережу Інтернет стали можливими завдяки розрахункам за допомогою телефону. Через несуцільне покриття мережі Інтернет виникають проблеми з проведенням платежів. Сервіс USSD (Unstructured Supplementary Service Data) – сервіс, що дає можливість організувати в режимі реального часу взаємодію між абонентом мобільної мережі та додатком, що відповідає за відповідний сервіс способом обміну коротких повідомлень.

Різні мобільні гаманці як банківських, так і небанківських установ – додатки, які дають можливість користувачеві зберігати, отримувати та відправляти гроші – зайняли місце серед нових видів безготівкових розрахунків.

Відносно новою формою безготівкових розрахунків є спосіб оплати шляхом сканування QR-коду.

Використання безконтактної оплати вважається важливою інноваційною тенденцією у динаміці розвитку безготівкових платежів. Безконтактна оплата ґрунтується на технології зв’язку ближнього радіусу дії NFC або RFID.

За прогнозами фахівців з цифрового банкінгу [95] у 2022 році попит на безконтактні, онлайн, цифрові, зручні та швидші платежі лише зростатиме, оскільки пандемія продовжує стимулювати інновації в галузі. Це означає, що фінтех-початківці і постачальник послуг «купуй зараз – плати пізніше» продовжуватимуть пропонувати нові способи здійснення платежів, залучаючи мільярди доларів інвесторів, спрямованих на створення швидших, простіших і дешевших платіжних інструментів у всьому світі.

Рис. 1.5. Глобальний дохід від безготівкових платежів за 2022 рік та прогноз (млрд дол. США)

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [10]

За даними глобального звіту про аналіз методів онлайн-платежів
за 2022 рік [96] спостерігаємо, що темп зростання безготівкових платежів найбільше прискорився у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Північній Америці, що, відповідно, сприяє зростанню глобального доходу
від безготівкових платежів.

Станом на липень 2022 року, глобальний дохід від безготівкових розрахунків у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні тільки таких країн як Китай, Японія, Південна Корея (країни-лідери безготівкового суспільства) становив 787 млрд дол.США. У Північній Америці цей дохід станом на червень 2022 рік становив 589 млрд дол. США, тобто зріс на 3,3 %.

В Європі також прослідковується зростання платежів з використанням дебетової або кредитної картки, через мобільний додаток, рахунок-фактуру, PayPal або іншу форму цифрового гаманця та прямі банківські платежі. Це відображено в звіті, де зазначено, що внесок до глобального доходу склав 234 млрд доларів США, а також вже майже досягнуто рівня,
передбаченого прогнозом.

В країнах Африки перехід до новітніх цифрових банківських технологій є стабільно стійким та не відзначається особливим прискоренням, про що свідчить рівень глобального доходу від безготівкових розрахунків лише у 59,5 млрд дол. США станом на червень 2022 року.

Як бачимо, конкуренція з боку нових та інноваційних платіжних гравців посилюється на всіх ринках. Банки змушені розширювати обсяги платежів через перехід деяких традиційних платіжних клієнтів на інші платіжні засоби.

За останнє десятиліття індустрія безготівкових платежів трансформувалась до ситуації, коли споживачі сприймають як належне те, що вони можуть платити й отримувати гроші будь-де та будь-коли. Зараз світові платіжні системи на порозі того, щоб забезпечити своїм клієнтам можливість платити будь-яким зручним для них способом [97].

Аналіз С. Агарвала, С. Єйтса Т. Меррі [19] показує, що цифрові гравці, такі як PayPal і Square, перевершили британські банки з точки зору загального прибутку акціонерам (TSR) у вражаючі 12 разів з 2016 року. Платіжні процесори, такі як Visa та Mastercard, для порівняння, досягли 2,6 разів TSR, ніж банки Великобританії за той же період. Навіть бізнес-модель процесорів знаходиться під загрозою, оскільки швидші платіжні системи кидають серйозний виклик домінуванню карток.

У всьому світі існує понад 30 бізнес-моделей процесорів, які можна назвати суперплатформами [97]. Проте всі ці платформи, як і банки, працюють у закритих мережах. Навіть Visa та Mastercard у певному сенсі закриті – Visa не приймає Mastercard і навпаки. Ситуація може кардинально змінитися, коли мережі почнуть відкриватися та взаємодіяти, чому можуть сприяти регуляторні органи, які віддають перевагу відкритим, стандартизованим платформам, що знижують бар’єри для входу. Платіжні новатори також віддають перевагу відкритим, стандартизованим платформам, оскільки це дасть їм рівні умови для розробки будь-яких нових рішень.

Відкриті регіональні системи стимулюватимуть інновації та злиття, сприятимуть кращій координації між інвестиціями та інноваціями, а також розширять можливості вже існуючої клієнтської бази.

Відтак тренди інноваційних безготівкових платежів можна розділити на три умовні етапи: «поточний», «новий» та «новітній». Розглянемо детальніше кожен з них, але важливо пам’ятати, що ці фази-етапи не можна розглядати окремо. Наприклад, якщо постачальники платіжних послуг не враховують існуючі нормативні вимоги, не буде ліцензії на діяльність при зверненні до нових важелів цінності. Подібним чином, якщо залучення клієнтів не збільшиться завдяки платіжним інноваціям, які задовольняють потреби клієнтів, платіжні постачальники не матимуть можливостей для тестування нових варіантів використання, що сприятимуть наступній хвилі зростання.

хмара Native Tech

Дотримання нормативних вимог (PSD2, Open Banking, ISO20022, RTP

чеки і готівка

безконтактна

готівка

нульові платежі

пропозиція віртуальних рахунків «як послуга»

інтегрований транзакційний банкінг

траєкторія / можливості

пропозиції / бізнес-модель

«купи зараз -плати пізніше»

нові платіжні накладні,запити

Інновації в транскордонних платежах

прискорення платежів в є-комерції

Послуги для м/с бізнесу (в т.ч. омніканальність)

монетизація даних (ISO, OB)

Кредитні/віртуальні картки

Цифрові гаманці та суперпрограми

цифрова та крипто-валюта

Інтернет речей (ІОТ) та підключені пристрої

Рис. 1.6. Детермінанти інноваційних безготівкових розрахунків

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [19]

Зупинимось детальніше на дотриманні нормативних вимог стосовно застосування інноваційних розрахунків. Так на «поточному» етапі можна говорити про функціонування PSD2 в Європі вже більше двох років. За цей час позиції користувачів покращилися, деякі з учасників ринку робили значні інвестиції, щоб подолати нові виклики. Хоча масштаби Open Banking зросли, платежі залишаються незначною частиною загального обсягу Open Banking. Наприклад, у липні 2021 року у Великій Британії було здійснено 840 мільйонів успішних викликів API за допомогою відкритого банківського обслуговування, але лише два мільйони з них стосувалися платежів, що становить
менше 0,5 % [19].

На наступні кілька років науковці [97, 19] очікують, що частка онлайн платежів у загальній кількості платежів зростатиме. Таке зростання, на їх думку, спричинять так звані вбудовані платежі, оскільки сучасному користувачеві безготівкових розрахунків (покупцям) важливо, щоб здійснення платежу стало зрозумілою, доступною, безперебійною операцією, а не окремим процесом, який потрібно планувати і витрачати час та увагу на його реалізацію.

Тим часом продавці, як користувачі безготівкових розрахунків, прагнуть зрозуміти, які найкращі умови оплати можна запропонувати клієнтам, забезпечити безперебійне оформлення замовлення, подати запит на оплату та запропонувати фінансування, як-от «купіть зараз, заплатите пізніше» (BNPL), усе в одному місці. З боку споживачів, PayPal, Revolut та інші запускають «суперпрограми», які поєднують платежі, заощадження, оплату рахунків, криптовалюту, покупки тощо.

З огляду на вимоги сьогодення, які диктують як продавці, так і покупці, інноваційна платіжна система має не тільки забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків, а й бути водночас і платіжним, і торговельним сервісом, використання якого забезпечуватиме здійснення «розумніших» та «гнучкіших» покупок – так званий наскрізний клієнтський досвід, впровадження якого відкриє нові можливості для платежів Open Banking. Відомо, що таким чином поступили у фінтех-компанії Klarna [13].

Це вимагає кардинальних змін у тому, як банки вирішуватимуть питання екосистеми. Раніше банки розробляли нові програми в технологічних резервах, залишаючи фрагментований набір різних послуг. Прикладом може слугувати закриття додатку для особистих фінансів «Simple» BBVA, як відокремленої послуги. Закриття такого типу відокремлених послуг ґрунтується на тому, що банки, фінтех-компанії та учасники електронної комерції повинні працювати разом в одній об’єднаній екосистемі, що базується на спільному стику технологій.

Постачальники платіжних послуг також мають адаптуватись до нормативних вимог, таких як ISO 20022, нового глобального стандарту для платежів. Очікується, що до 2023 року близько 90 % світових фінансових транзакцій використовуватимуть ISO 20022 [25]. Широке впровадження стандарту може мати значні переваги для фінансової системи завдяки збагаченню даних, що передаються в платіжних повідомленнях, покращенню сумісності між технологічними платформами та створенню можливостей для співпраці
та інновації.

Щоб реагувати на зміну поведінки клієнтів, як-от відхід від готівки до безконтактних платежів, а також на нормативні вимоги, потрібна більш гнучка та чутлива платіжна архітектура, яка дозволить перейти до загального набору мікросервісів платіжного процесора, хмарної інфраструктури та вдосконаленої стратегії даних для обслуговування нових випадків використання, згаданих вище.

Етап «новий». Як ми зазначали, пандемія Covid-19 прискорила багато тенденцій, які вже спостерігалися до її спалаху. За даними Statista, картки та цифрові гаманці є очевидними переможцями на ринку електронної комерції, який зростатиме на 6 % щороку протягом 2021 і 2025 роками, досягнувши 4,2 трильйона доларів на кінець періоду [47]. За останні 12 місяців BNPL і перекази з рахунку на рахунок (A2A) також характеризувались значним зростанням, причому на перекази A2A в Європі припадає близько 13 % розрахунків. За даними Національного банку, в квітні 2022 року в Україні та за її межами платіжними картками було проведено приблизно 550 мільйонів транзакцій на загальну суму близько 450 мільярдів гривень. Порівнюючи ці показники з січнем 2022 року, перед війною, кількість транзакцій зменшилася на 15 %, але їх сума зросла на 2 % [69].

Зазначена ситуація створює серйозні стратегічні виклики для існуючих операторів, які покладаються на традиційну чотиристоронню модель і отримують вигоду від націнок на комісію обміну та плату за обслуговування продавців. Оскільки ці комісії знаходяться під загрозою, банкам і платіжним компаніям необхідно переглянути свої пропозиції щодо виходу на ринок комбінованих платежів. У міру того, як компанії зазнають таких змін, у центрі уваги буде звернення до бази витрат. Операції бек-офісу обтяжені високими витратами, низькою ефективністю та застарілою інфраструктурою. Операції на нульовій основі можуть допомогти автоматизувати ручну роботу бек-офісу та привести до зниження витрат і покращення взаємодії з клієнтами. Такі впровадження спричиняють підвищення ефективності до 50 % [25].

На додаток до інновацій, орієнтованих на споживачів, пропозиції B2B також отримали велике поширення. Це проявляється у появі менших платіжних гравців, які, можливо, не мають достатнього масштабу, щоб ефективно створювати чи запускати власні архітектури, і тому шукають пропозиції як послугу. Існуючі платіжні постачальники, які модернізували свою основу та платіжні архітектури, можуть пропонувати їх іншим гравцям, щоб отримати нові джерела доходу.

Етап «новітній». З огляду на попередні етапи, перехід від «нового» етапу до «новітнього» насамперед буде характеризуватись стиранням меж між банками, фінтех-гравцями та великими технологіями, оскільки платежі все більше впроваджуватимуться на ринках і в галузевих сценаріях використання. Крім смартфонів, інші пристрої споживачів, підключені до Інтернету, стають новим інструментом для розрахунків. Майже все, що носить споживач (наприклад, годинники, браслети та кільця), може стати безконтактним платіжним пристроєм. Згідно з дослідженням консультативної групи Mercator у 2019 році, сегмент інформаційних технологій вже становить 5,76 мільярда доларів у вигляді платежів і, за оцінками, зросте до 7,56 мільярда доларів до 2024 року [26].

Цей етап характеризується тим, що регулюючі органи та центральні банки тісніше співпрацюватимуть із великими технологічними та платіжними лідерами, щоб забезпечити захист споживачів і не порушувати платіжний суверенітет. Це надзвичайно важливо у випадку CBDC, які набирають обертів. Відомо, що в квітні 2021 року Банк Англії та Міністерство фінансів оголосили про створення спільної цільової групи для вивчення потенціалу такої валюти, що також підтримується Технологічним форумом CBDC, до складу якого входять представники фінансових установ, академічних кіл, фінансових технологій, постачальників інфраструктури та технологічних фірм, щоб надати свій внесок щодо всіх аспектів CBDC.

Іншим прикладом є інноваційне рішення 31 європейських банків/кредитних установ та 2 сторонніх еквайерів про створення «Європейської платіжної ініціативи» (ЕРІ), яка має на меті стати новим стандартом платежів для європейських споживачів і продавців. EPI – це нове пан’європейське платіжне рішення, що використовує миттєві платежі та картки, а також має принести реальну користь як для роздрібних платежів, так і для платежів між окремими
особами «рівний-рівному» [98].

В Україні, незважаючи на воєнний стан, з початку квітня 2023 року почала працювати нова версія Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). Тепер ця система ґрунтується на міжнародному стандарті ISO 20022 і дозволяє здійснювати міжбанківські платежі цілодобово, 7/24. Це надає можливість поліпшити роботу провідним учасникам ринку [69].

З представлених тенденцій інноваційного розвитку безготівкових розрахунків, найбільший дохід отримають ті, хто має налагоджені сценарії використання та очищає для себе існуючі ринки. Менші за обсягом доходи, які дуже швидко зростають, включатимуть монетизацію даних, BNPL, послуги для малого та середнього бізнесу та цифрові валюти. Ці групи доходів не є взаємовиключними. Як ми зазначали, платежі стануть глибше впровадженими в ширші фінансові пропозиції та орієнтири клієнта.

1.3 Обґрунтування пріоритетності й тенденцій подальшого розвитку цифрової економіки в Україні. Вплив процесів цифровізації економіки на розвиток безготівкових розрахунків

Інноваційна роль у формуванні безготівкової економіки належить фінтех компаніям, стрімкий розвиток яких спостерігаємо сьогодні, за якими найпрогресивніші технологічні проєкти у сфері фінансів, передусім у банківській системі. Такі інноваційні технології ґрунтуються на інноваціях у сфері біометрії, штучного інтелекту, криптографії, хмарних обчислень, блокчейну, що, в свою чергу, є рушієм розвитку цифрової економіки, яка в умовах глобалізації відіграє досить важливу роль в розвитку країн, і її найголовнішим фактором є інформація та знання, а також шляхи доступу до них.

Цифрова економіка не є окремою галуззю, а скоріше віртуальним простором, який доповнює наше реальне життя. В наш час цифрова економіка все частіше взаємодіє з традиційною економікою, і відрізнити їх стає складніше, ніж може здаватися. Основними продуктами цифрової економіки, як і в традиційній економіці, є ті самі товари і послуги, які надаються завдяки використанню комп’ютерних технологій і цифрових систем, таких як Інтернет. Головна перевага цифрової системи – це підвищення доступності для простих користувачів до ринків товарів чи послуг, а не лише для великих компаній, а також зниження витрат, підвищення конкурентоспроможності і ефективності [43].

Слід відзначити, що серед вчених і практиків існує відсутність узгодженого визначення терміну «цифрова економіка». У загальному розумінні «цифрова економіка» визначається як сфера господарської діяльності, де ключовими ресурсами виробництва є цифрові дані та їх використання, що сприяє значному підвищенню продуктивності та ефективності у різних галузях економіки. Також поняття «цифрова економіка» описує економіку, яка використовує цифрові технології та сервіси [89].

У своїй праці С. Коляденко розглядає «цифрову економіку як таку, що базується на виробництві електронних товарів і сервісів високотехнологічними бізнес-структурами і дистрибуції цієї продукції за допомогою електронної комерції. Тобто під цифровою економікою автор розуміє виробництво, продаж і постачання продуктів через комп’ютерні мережі [57]. Натомість, С. Веретюк вважає, що цифрова економіка, враховуючи її потенційні можливості, може бути описана як нереалізоване перетворення всіх галузей економіки, завдяки перенесенню всіх інформаційних ресурсів та знань
на комп’ютернуплатформу [32].

Вважається, що термін «цифрова економіка» ввів у 1995 році Дон Тапскотт. Цифрова економіка – це тип економіки, який побудований на широкому застосуванні цифрових технологій. Поряд з цим є назви-синоніми: інтернет-економіка, нова економіка або веб-економіка. Цю концепцію можна узагальнити за допомогою такої метафори: «перехід від обробки атомів до обробки бітів» американським програмістом Ніколасом Негропонте, який є засновником медіа-лабораторії Массачусетського технологічного інституту [84].

За ті роки, що вже пройшли від моменту виникнення поняття «цифрової економіки», досить багато науковців і практиків внесли свої корективи у визначення цієї категорії. Проте, як видно в табл. 1.5, деякі з названих тверджень підтверджують думку про те, що суттєвих відмінностей в них немає і за декілька років досліджень не змінилися суттєво або принципово [57].

Багато дослідників в Україні і світі виділяють різні назви нових видів понять економік, що, на нашу думку, є співставними з терміном «цифрова економіка»: «інформаційне суспільство», «економіка знань»,
«мережева економіка» [62].

В Міжнародній організації OECD разом з вченим Томасом Мезенбургом виокремлюють три основні компоненти, які притаманні цифровій економіці [21]:

– інфраструктура для підтримки (включає в себе апаратні та програмні засоби, телекомунікаційні системи тощо);

– e-business (здійснення господарської діяльності через комп’ютерні мережі).

– e-commerce (продаж товарів через Інтернет).

Таблиця 1.6

Визначення категорії «цифрова економіка»

Автор/автори	Суть визначення
Д. Тапскотт (Donald Tapscott)	Цифрова економіка – економіка, в якій переважно використовуються цифрові технології для функціонування та розвитку.
Х.К. Чавула, А. Чекол (Hopestone Kayiska Chavula, Abebe Chekol)	Цифрова економіка – це форма економіки, в якій головною особливістю є виробництво та обіг електронних товарів і послуг через використання електронного бізнесу та їх торгівля за допомогою електронних засобів.
А. Тугуй (Alexandru Tugui)	Цифрова економіка – це процес утворення мережі економічних учасників, за допомогою якого об’єкти стають цифровими і взаємодіють між собою шляхом створення та обміну цифровими активами (віртуальними активами), враховуючи фізичне розширення та розвиток Інтернету.
А. Тугуй (Alexandru Tugui)	Цифрова економіка – це специфічний спосіб виробництва товарів і послуг, де головну роль відіграють цифрові технології, інформаційні потоки відтворюються завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ).
Войнареко М.П., Скоробогата Л.В.	Цифрова економіка означає, що всі економічні процеси (окрім фізичного виробництва) відбуваються віртуально, поза межами реального світу. Товари і послуги існують у формі «електронних» об’єктів і не мають фізичного втілення.
Кіт Л.З.	Цифрова економіка полягає в перетворенні усіх галузей економіки шляхом переміщення інформаційних ресурсів та знань на комп’ютерну платформу для їх подальшого використання, включаючи використання цих ресурсів на самій цій платформі, де це можливо.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [6, 14, 20, 12, 33, 56]

Підтримуюча (цифрова) інфраструктура – інфраструктура, що сформована з певного комплексу технологій, продуктів, а також процесів, які покликані забезпечувати обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості електронної взаємодії. Підтримуюча інфраструктура є основою цифрової економіки. Розрізняють опорні (тверді) та сервісні (м’які) підтримуючі інфраструктури [88].

Опорні (тверді) інфраструктури [88]:

– інфраструктура кібербезпеки;

– мережа супутникового зв’язку;

– мережа мобільного зв’язку та широкосмуговий доступ (3G, 4G, 5G);

– інфраструктура обчислень (відома також як хмарна або віртуалізована інфраструктура);

– мережа радіозв’язку (включаючи технологію LoRaWan) для проєктів Інтернету речей (сенсори, датчики тощо);

– радіоінфраструктура (особливо Wi-Fi) на рівні міст, селищ, різних туристичних об’єктів;

– фіксована інфраструктура для широкосмугового доступу до Інтернету..

Сервісна (м’яка) інфраструктура [88]:

– e-комерції та e-бізнесу (e-contract, e-invoicing, e-logistics);

– відкритих даних;

– геоінформаційна (прив’язки цифрових даних до просторових об’єктів);

– державних послуг (e-government);

– життєзабезпечення (цифрові медичні, освітні, транспортні, логістичні, системи громадської безпеки тощо);

– системи ідентифікації та підтвердження особи (citizen ID, Bank ID, mobile ID);

– можливості взаємодії між системами (API, стандарти європейської ISA);

– цифрові інфраструктури для промисловості (Індустрія 4.0);

– транзакційно-процесингова (онлайн-платежі, інструменти cashless,
сервіси fintech).

В Україні розвиток діджиталізації успішно розкривається у декількох напрямах, а саме електронного е-бізнесу, е-комерції, ІТ (інформаційних технологій), ТКП (телекомунікаційних послуг), але, на жаль, трішки відстає у безготівкових розрахунках [38].

Ключові технології цифрових трансформацій можна представити за допомогою рис. 1.7 [88].

Рис.1.7. Ключові технології цифрових трансформацій

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [88]

З урахуванням наведених визначень, найбільш аргументовано, на нашу думку, цифрову економіку детермінують Г. Т. Карчева, Д. В. Огородня, В. А. Опенько, – це економіка, що постійно розвивається і вдосконалюється завдяки активному впровадженню нововведень та інформаційно-комунікаційних технологій у всі галузі економіки і сфери суспільства, що сприяє підвищенню продуктивності та конкурентоздатності окремих компаній, всієї економіки та рівня життя населення [54].

Погоджуючись із раніше наведеними підходами до тлумачення терміну «цифрова економіка», вважаємо, що для більшої однозначності варто доповнити і визначати «цифрову економіку», як економіку, яка функціонує на застосуванні цифрових технологій, шляхом створення та обміну цифрових активів, де всі економічні процеси (де це фізично можливо) залежать від ступеню
інноваційності ІКТ.

Однією з важливих рис цифрової економіки є її взаємозв’язок із «економікою на вимогу» (on-demand economy), що означає, що вона передбачає не лише продаж товарів і послуг, а й отриманням доступу до них саме тоді, коли це потрібно. Замовлення отримують онлайн, а виконують їх – офлайн. Переваги такої економіки це: можливість отримання необхідної послуги чи товару з високою швидкістю; зменшення вартості для кінцевого споживача завдяки зниженню кількості посередників; спрощення системи комунікації постачальників товарів і послуг з користувачами [68].

Існує низка особливостей, які стають помітнішими в цифровій економіці та які потенційно актуальні з податкової точки зору. Хоча ці особливості можуть не бути присутніми одночасно у будь-якому конкретному бізнесі, вони все частіше характеризують сучасну економіку. До таких особливих
характеристик відносять [15]:

1) Мобільність стосовно

(i) нематеріальних активів, на які в значній мірі покладається цифрова економіка,

(ii) користувачів та

(iii) ділових функцій;

2) Довіра до даних;

3) Мережеві ефекти, зрозумілі з урахуванням участі користувачів, інтеграція та синергія;

4) Використання багатосторонніх бізнес-моделей, за яких дві сторони ринку можуть знаходитися в різних юрисдикціях;

5) Тенденція до монополії чи олігополії в певних бізнес-моделях, що значною мірою покладається на ефекти мережі;

6) Волатильність через низькі бар’єри для входу та технологію, що
швидко розвивається.

Місце України серед світової спільноти стосовно рівня цифровізації її економіки можна прослідковувати за відповідними міжнародними рейтингами. Але здійснення повноцінного аналізу та підведення коректних підсумків щодо позиції України в світі за рівнем цифровізації не завжди є можливим, позаяк потрібно враховувати такі чинники, як недостатній розвиток методології та недосконалість механізму збору та аналізу даних, а також відсутність України серед досліджуваних країн у певних індексах. Тому за даних умов вважаємо за доцільне здійснювати аналіз позицій України безпосередньо у кожному досліджуваному індексі. Зауважимо, що деякі зі світових індексів, якими можна охарактеризувати рівень цифровізації через відсутність чітко визначеної методології перестали розраховувати, а деякі розраховуються і публікуються досі.

Відповідно до визначення, наданого НБУ, безготівкові розрахунки або cashless payments представляють собою переказ визначеної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів грошей, а також операції, коли банки, за дорученням підприємств і фізичних осіб, переказують кошти, які вони подали у готівковій формі в касу банку, на рахунки отримувачів грошей. Ці розрахунки можуть проводитися банками на основі паперових документів або в електронному форматі [100].

Оскільки безготівкові розрахунки є важливими для подальшого розвитку національної економіки, важливо розглянути переваги цього підходу, включаючи:

– перехід до безготівкових розрахунків дозволяє податковій службі та банкам контролювати потік грошей фізичних та юридичних осіб;

– зниження тіньової економіки та декриміналізація, що сприяє зменшенню можливостей відмивання грошей, хабарництва та ухилення від сплати податків;

– зменшення витрат: перехід на безготівкові розрахунки зменшує витрати на обслуговування грошового обігу, друкування грошей та
обслуговування готівки;

– збільшення захисту від шахрайських дій (пограбування, підроблення грошей тощо), оскільки кошти зберігаються на особистих рахунках, і для злочинців важче ними заволодіти;

– розширення клієнтської бази завдяки додатковим перевагам та акціям (cross-sales, co-brand, cash-back, rewards);

– зростання комісійного доходу та ліквідності;

– зниження ризику неповернення коштів, що підвищує доступність та здешевлює кредитування як для підприємств, так і для населення;

– зручність у використанні, оскільки для здійснення оплати достатньо мати платіжну карту або навіть телефон чи смарт-годинник;

– доступ до додаткових сервісів та можливостей (Apple Pay, Android Pay, Google Pay, електронний банкінг);

– можливість отримувати доходи легальним шляхом, уникнення сплати зарплати «у конвертах».

Незважаючи на багато переваг безготівкових розрахунків, існують фактори, які гальмують їхнє швидке поширення, включаючи такі аспекти:

– недостатньо розвинута законодавча база, яка регулює безготівкові розрахунки;

– низький рівень розвитку інфраструктури та обмежена кількість безготівкових операцій серед населення країни;

– переважаюча частина грошових операцій все ще проводиться
у готівковій формі;

– низький рівень довіри населення до банківських установ;

– недостатній рівень фінансової грамотності громадян;

– обмежена платоспроможність населення;

– відсутність інтересу у підприємців до впровадження безготівкових розрахунків у свою підприємницьку діяльність.

Процес цифровізації має значний вплив на інновації в безготівкових розрахунках в Україні. Цей вплив виявляється у різних аспектах:

1. Зручність і швидкість операцій: завдяки впровадженню сучасних технологій інтернет-банкінгу та мобільних додатків, користувачі можуть здійснювати оплати і перекази коштів швидко та зручно, що стимулює попит на безготівкові розрахунки та сприяє інноваціям у цій галузі.

2. Зростання безпеки: відмінною особливістю цифровізації є підвищена увага до кібербезпеки, адже банки та фінансові установи вдосконалюють системи захисту, щоб захистити клієнтів від шахраїв та шахрайства в онлайн-середовищі. В свою чергу, це створює нові можливості для розвитку інновацій у сфері кібербезпеки.

3. Розвиток фінтех-сектору: поширення фінтех-компаній та стартапів сприяє інноваціям у фінансовому секторі, оскільки вони пропонують нові технології та рішення для оптимізації безготівкових розрахунків, такі як миттєві перекази, розумне кредитування та інші фінансові послуги, що
спрощують життя споживачів.

4. Економія часу та ресурсів: цифровізація дозволяє автоматизувати процеси обробки платежів і транзакцій, що робить їх ефективнішими та менш витратними для учасників, що підвищує конкурентоспроможність ринку та спонукає до подальшого розвитку нових інновацій.

5. Збільшення доступності фінансових послуг: цифровізація дозволяє розширювати доступність фінансових послуг для населення України, зокрема для тих, хто раніше міг бути відокремлений від банківських послуг через віддаленість від банківських установ. Мобільні додатки та інтернет-банкінг роблять фінансові послуги більш доступними для всіх шарів населення.

6. Регуляторна підтримка: уряд та регулятори активно сприяють цифровізації фінансового сектору, розробляючи нові законодавчі акти та регуляторні рамки для сприяння інноваціям та захисту прав споживачів у цифровому середовищі.

Загалом, цифровізація має значний вплив на інновації в безготівкових розрахунках в Україні, стимулюючи розвиток нових технологій та послуг, підвищуючи ефективність та безпеку фінансових операцій, а також забезпечуючи більший доступ до фінансових послуг для громадян.

Впровадження систем електронних розрахунків становить одну з конкурентних стратегій у сфері банківських послуг. Маємо в переконанні, що електронна платіжна система представляє собою стратегічну інформацію, яка розглядається як ключовий компонент для укріплення потенціалу та надання фінансових сервісів. У своїй науковій діяльності Рузбахані та інші... [105] стверджують, що електронний платіж є формою фінансового обміну між покупцями і продавцями та електронного зв’язку, який полегшує фінансовий обмін. Декілька допоміжних інструментів, які можна використовувати для виконання послуг електронних платежів, це дебетова та кредитна картки.

Багато науковців у своїх працях висвітлюють взаємозв’язки між електронними платежами та фінансовими показниками, наприклад Кумар [106]. Результати його дослідження показали, що використання електронних платежів у транзакціях може покращити банківські послуги та фінансові показники банків.

Подібні результати також продемонстровано науковцями Jenevive і Anyanwaokoro [110], які зазначають, що використання електронних платежів має значний вплив на прибутковість банків. Ґрунтуючись на описі сприйнятого внеску впровадження електронних платежів, а також на результатах попередніх досліджень, наступними кроками дослідження буде вивчення впливу електронних платежів на фінансові показники в українській банківській системі.

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

2.1 Оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері і пріоритетів розвитку банківського сектора

Оцінка конкурентних позицій України в інноваційному секторі та визначення пріоритетів для розвитку банківської галузі є ключовими завданнями з метою сприяння економічному зростанню та підвищенню конкурентоздатності країни. Оцінка цих аспектів має декілька ключових аспектів важливості:

1. Створення інноваційної екосистеми. Аналіз конкурентних позицій допомагає виявити переваги та слабкі місця в інноваційній сфері країни, що може спонукати уряд та бізнес на створення сприятливої інноваційної екосистеми, включаючи сприяння науковим дослідженням, розвитку нових технологій та створенню партнерств між державним та приватним секторами.

2. Залучення інвестицій. Оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері допомагає визначити пріоритети для вкладень, адже потужний інноваційний потенціал привертає інвесторів та стимулює внутрішні та зовнішні інвестиції, що сприяє розвитку інфраструктури, технологічних компаній та забезпеченню стійкого економічного зростання.

3. Підвищення конкурентоспроможності. Оцінка дозволяє визначити, в яких галузях Україна вже має відносні переваги та можливості для розвитку, що допомагає сфокусувати ресурси на розвитку конкурентних переваг та підвищенні конкурентоспроможності на світовому ринку.

4. Забезпечення сталого росту банківського сектора. Аналіз конкурентних позицій у банківському секторі дозволяє визначити потенційні сфери розвитку та вдосконалення надання послуг, що включає в себе впровадження нових технологій, покращення користувацького досвіду, розробку новаторських фінансових продуктів та послуг, спрямованих на поліпшення зручності та доступності банківських сервісів для населення та підприємств.

5. Розвиток глобальних партнерств. Оцінка конкурентних позицій в інноваційній сфері допомагає ідентифікувати потенційних партнерів для співпраці та обміну знаннями, що підтримує розвиток міжнародних партнерств, які сприяють обміну ідеями та технологіями для спільного інноваційного росту.

Усе вищезазначене підкреслює важливість оцінки конкурентних позицій та визначення пріоритетів розвитку в інноваційній сфері та банківському секторі для забезпечення сталого розвитку, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічного процвітання країни.

Міжнародне співтовариство встановлює суворі стандарти для учасників інноваційного процесу, особливо в контексті результативності у розробці та впровадженні ІКТ у всіх сферах діяльності.

На міжнародному рівні розраховується комплексний
показник розвитку ІКТ:

– Networked Readiness Index (NRI) – Індикатор результативності впровадження інновацій – започаткований у 2002 році разом із Всесвітнім економічним форумом, NRI був перероблений у 2019 році його засновниками та співредакторами Сумітрою Дуттою та Бруно Ланвіном, який тепер перебуває під егідою Portulans Institute, щоб відобразити, як технології та люди повинні бути інтегровані в рамках ефективної структури управління, щоб мати правильний вплив на нашу економіку, суспільство та навколишнє середовище. NRI 2022 є четвертим виданням цієї оновленої методологічної моделі, і воно зосереджено на ролі «цифрових вихідців» у формуванні процесу цифрової трансформації. Показник оцінює загалом 131 економіку на основі їх ефективності
за 58 змінними [222];

– Global Innovation Index (GII) – показник результативності ІКТ – Видання GII за 2022 рік відстежує останні глобальні інноваційні тенденції на тлі триваючої пандемії COVID-19, уповільнення зростання продуктивності та інших проблем, що розвиваються. Тематичний фокус цього видання на майбутньому зростання, керованого інноваціями, відкриває перспективу щодо того, чи залишиться стагнація та низьке зростання продуктивності, чи ми збираємося вступити в нову еру, коли нові інновації сплескують – цифрову еру та глибоку науку Хвилі інновацій – викликають економічне піднесення [223];

– ICT Development Index – Індекс розвитку ІКТ створений для вимірювання рівня розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій, є зведеним показником, який публікувала Міжнародна спілка електрозв’язку ITU з 2009 по 2017 рік. Його було припинено у 2018 році через проблеми з доступністю даних та їх якістю. У жовтні 2022 р. Повноважна конференція МСЕ 2022 р. у Бухаресті прийняла переглянутий текст Резолюції 131, який визначає, серед іншого, основні особливості процесу розробки та прийняття нової методології Індексу розвитку ІКТ. Відповідно до строків, визначеної Резолюцією 131, метою є запуск Індексу у 2023 році. Україна до 2017 року не демонструвала однозначної тенденції, а з 2016 по 2017 рік втратила декілька позицій у рейтингу, і займала таке ж, 79 місце, як і в 2015 році. Якщо здійснити лінійний прогноз, то у 2022 році при тій самій тенденції даний показник зріс би до 7,05, що в 1,25 рази більше від аналогічного показника у 2017 році (5,62). Для суттєвішого порівняння зауважимо, що у 2010 році Україна займала 69 позицію з індексом 4,41, що на 1,21 менше порівняно з 2017 роком. [224].

Наступний важливий індекс – індекс цифрової еволюції (Digital Evolution Index, DEI). Індекс цифрової еволюції відображає прогрес у розвитку цифрової економіки, а також рівень інтеграції глобальної мережі в життя людей. Досліджувані країни розподіляють на чотири групи – «лідери», «перспективні», «із темпом зростання, що уповільнюється» і «проблемні». Україна, на жаль, не входить до жодного кола досліджуваних груп, тому по даному індексу не вдається зробити жодних висновків.

У зв’язку з ростом впливу інформаційно-комунікаційних технологій на конкурентоспроможність підприємств, також провідні міжнародні компанії вивчають та оцінюють рівень діджиталізації. Наприклад, фахівці компанії «Huawei» розробили глобальний індекс мережевої взаємодії Global Connectivity Іndex GCI, який відображає конкурентність, рівень інновацій та ефективність економіки країни.

GCI щорічно ранжує 79 країн уздовж графіка S-кривої на основі їхніх останніх показників GCI. Згідно з інвестиціями в ІКТ, зрілістю ІКТ і цифровими економічними показниками, S-крива об’єднує країни в три кластери: «Початківці», «Середнячки» та «Лідери». З 2019 року методологію дослідження GCI була розширена, щоб допомогти політикам зрозуміти зростаючий вплив штучного інтелекту на світову економіку [225].

Згідно опублікованих даних стосовно Індикатора результативності впровадження інновацій (Networked Readiness Index – NRI) [226], у 2022 році Україна віднесена до країн групи доходів «дохід нижче середнього» з чисельністю населення 44 132 049 осіб та з ВВП на душу населення у розмірі 13 087 дол. у поточних цінах. Україна посіла 50-те місце серед 131 економіки, включених у NRI 2022. Її основною сильною стороною є Суспільство, а найбільший потенціал для поліпшення в цей час пов’язаний з Управлінням та Впливом (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Глобальний рейтинг України NRI 2022, загальний та за показниками

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [226]

На рис. 2.2 показано позицію України як за показником NRI, так і за ВВП на душу населення. Лінія тренду показує очікувану оцінку NRI з урахуванням рівня доходу економіки. Як видно, Україна знаходиться значно вище лінії тренду, що свідчить про те, що вона має більшу мережеву готовність, ніж можна було б очікувати, враховуючи рівень її доходу.

Рис. 2.2. Оцінка NRI та ВВП на душу населення (дол. у поточних цінах), 2022 р.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [226]

^{*USA = США (рейтинг: 1), SGP = Сінгапур (рейтинг: 2), SWE =
Швеція (рейтинг 3), CHN = Китай (рейтинг 23), IND = Індія (рейтинг 61).
Нідерланди (NLD) займають 4 місце. Україна належить до групи країн із рівнем
доходу нижче середнього, де найвищі показники має Україна (UKR). Кращим
показником у своєму регіоні – Європі – є Швеція (SWE).}

Серед країн з рівнем доходу нижче середнього Україна посідає перше місце в цій групі. З точки зору ефективності компонентів, вона має оцінку, вищу за середній рівень доходу групи в кожному з чотирьох компонентів. На рівні підрівня вона має вищий бал, ніж середній показник для всіх країн із рівнем доходу нижче середнього. Серед країн Європи Україна у 2022 році посіла 32 місце, відстаючи від європейського регіону в кожному з чотирьох показників. Що стосується підрівнів, то Україна перевершує середні показники в Європі за двома з дванадцяти підрівнів «Доступ і Суспільство» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Оцінки України порівняно із середніми показниками для групи доходів і регіону, загалом і за елементами у 2022 р.

Показник	Україна	Країни з доходом нижче середнього	Європа
NRI	55,71	40,94	63,72
Технології	50,52	37,28	56,43
Суспільство	54,43	35,42	56,35
Уряд	60,81	45,00	74,79
Вплив	57,08	46,09	67,30

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [226]

У вересні 2022 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) опублікувала щорічний звіт про Глобальний інноваційний
індекс 2022 року (GII 2022), в якому проведено порівняння рівня інноваційної активності у 132 країнах та світових економіках.

У відомостях GII 2022 Україна займає 57 позицію. Упродовж 2022 року країна продемонструвала кращі показники у відношенні інноваційних результатів, ніж у сфері інноваційних вкладень. Діапазон статистичної достовірності для рейтингу України в GII 2022 охоплює діапазон між 48 і 59 місцями. У табл. 2.2, поданій нижче, відображені позиції України протягом останніх трьох років. У 2022 році Україна займає 75 місце за обсягами інновацій, що є вищим результатом порівняно з минулим роком, але нижчим, ніж у 2020 році [227].

За показником результати інновацій Україна розташовується на 48-му місці. Ця позиція є менш сприятливою у порівнянні з результатами 2021 та 2020 років. Серед 36 країн, які належать до групи з доходами нижче середнього (lower-middle income), Україна займає четверте місце. У контексті Європи, країна розташовується на 34-му місці серед 39 економік, тоді як у світовому рейтингу займає 57-му позицію. Водночас Україна випереджає Південну
Африку та Грузію [227].

Таблиця 2.2

Рейтинг України у Глобальному інноваційному індексі у 2020-2022 рр.

Рік	2020	2021	2022
Місце	45	49	57
Інноваційні ресурси	71	76	75
Результати інновацій	37	37	48

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [227]

Загалом, дані табл. 2.2 свідчать про нестабільність інноваційного розвитку в Україні. В ході аналізу слід звернути увагу на потребу вдосконалення інноваційної політики та ресурсного забезпечення для зміцнення позиції України в світовому інноваційному середовищі.

Рис. 2.3 наглядно ілюструє важливий взаємозв’язок між ефективністю інновацій, вимірюваною за Індексом глобальної інноваційної діяльності (GII), і рівнем доходу, представленим через ВВП на душу населення. Цей графік відображає тенденцію, згідно з якою розвинені економіки, що розташовані вище за лінією тренду, розвиваються більш динамічно, ніж можна було б очікувати на основі їхнього рівня доходу. З іншого боку, економіки, які розташовані нижче лінії тренду, функціонують менш ефективно, ніж передбачалося за
їхнім рівнем доходу.

Цей аналіз свідчить про існування позитивного зв’язку між інноваційною діяльністю та ступенем розвитку країни. У випадку України слід відзначити, що її показники ефективності інновацій перевищують очікування, враховуючи рівень її економічного розвитку. Це свідчить про високий потенціал для подальшого зростання та вдосконалення інноваційних процесів в Україні та сприяти її інтеграції в глобальну інноваційну спільноту.

Рис. 2.3. Інноваційна результативність відповідно до Глобального інноваційного індексу 2022 року

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [227]

Ефективна трансформація інноваційних вкладень у практичні інноваційні результати є важливим аспектом. На представленому нижче рис. 2.4 показаний зв’язок між обсягами інноваційних інвестицій та досягненнями в інноваціях. Країни, що перебувають вище від певної межі, фактично здатні перетворювати значні інвестиції в інноваційність на більшу кількість високоякісних продуктів. У випадку України спостерігається виробництво більшої кількості інноваційної продукції порівняно з тим, які інноваційні інвестиції в неї вкладаються.

Рис. 2.4. Інноваційні ресурси та результати інновацій відповідно до Глобального інноваційного індексу 2022 року

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [227]

Індекс, що допомагає проаналізувати й оцінити здатність країн до прийняття та дослідження цифрових технологій, які приводять до трансформації в урядовій практиці і суспільстві загалом – індекс світової цифрової конкурентоспроможності (IMD World Digital Competiveness Index – WDCI). Рейтинги світової цифрової конкурентоспроможності IMD (WDCI) розраховують для 63 країн з достатньо розвиненим цифровим середовищем. Важливим вже є сам факт включення України до кола 63 країн, для яких здійснюють таку оцінку. Динаміку рейтингу України та його зміни відносно найнижчої позиції представлено на рис. 2.5. Зауважемо, що в зв’язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, індекс WDCI для України
у 2022 році не розраховувався.

Рис. 2.5. Динаміка рейтингу індексу світової цифрової конкурентоспроможності України за 2015-2021 роки

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [22]

З наведеного рис. 2.5 бачимо, що немає чітко вираженої тенденції, проте з 2018 року по 2019 рік Україна втрачала позиції в рейтингу. Протягом досліджуваного періоду найкращу позицію (54 місце) Україна займала у 2021 році. Проаналізуємо індекс у розрізі його субіндеків. Зазначимо, що Індекс світової цифрової конкурентоспроможності (IMD World Digital Competiveness Index – WDCI) має наступні субіндекси 1 рівня:

– знання;

– технології;

– майбутня готовність.

Динаміку позицій України за 2015-2021 рр. у рейтингу відносно зазначених субіндексів подано на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Рейтинг субіндексів першого рівня індексу світової цифрової конкурентоспроможності України за 2015-2021 роки

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [22]

Найбільший вклад у зростання позиції України у рейтингу світової цифрової конкурентоспроможності вносить субіндекс «знання», який у різні роки коливався від 45 позиції у 2017 році до 37-їпозиції у 2021 році. Субіндекси «технології» та «майбутня готовність» є своєрідними дестимуляторами, проте, варто зауважити, що у 2021 році вони досягли найвищої у досліджуваному періоді позиції (58), що на три позиції вище від мінімально досягнутої в періоді. Такі тенденції засвідчують нераціональне використання людського потенціалу та значне відставання технологій від світових можливостей, а також те, що у світі розвиток цих категорій йде швидшими темпами, ніж в Україні.

Кожен з субіндексів першого рівня характеризується субіндексами другого рівня. Так, формування субіндексу «знання» здійснюється на основі аналізу даних за групами: «технології», «навчання та освіта», «наукова концентрація». Технології включають в себе наступні субіндекси другого рівня: «нормативно-правова база», «капіталізація» та «технологічна структура». Для розрахунку рейтингу за субіндексом «майбутня готовність» використовують субіндекси другого рівня: «адаптивне ставлення», «гнучкість бізнесу» та «інтеграція з інформаційними технологіями». Для одночасного комплексного аналізу зведемо в одну схему зазначені субіндекси та прослідкуємо, як кожен з них впливає на позицію України у загальному рейтингу світової цифрової конкурентоспроможності (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Рейтинг індексу світової цифрової конкурентоспроможності України у 2021 році порівняно з 2020 роком

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [22]

Вище показано, що у 2021 році рейтинг України у світовому рейтингу цифрової конкурентоспроможності покращився на 4 позиції. Це відбулось завдяки покращенню позицій за всіма субідексами першого рівня. Дещо інакша ситуація за субіндексами другого рівня. В розрізі субіндексу «знання» найбільший внесок здійснює субіндекс другого рівня «навчання та освіта», і, його позиції покращились у 2021 році порівняно із 2020 роком, що пов’язано із загальними державними витратами на освіту (% від ВВП), та % населення, що здобули принаймні вищу освіту для осіб віком 25-34 років.

За субіндексом «талант» Україна займає досить низьку позицію, що, ймовірно, може бути через малий міжнародний досвід та чистий потік іноземних студентів. За субіндексом «наукова концентрація» у 2021 році порівняно з 2020 роком відбулось падіння рейтингу на 9 позицій. Причиною цього могли стати науково-технічне працевлаштування та високотехнологічні патентні гранти.

За субіндексами другого рівня, за допомогою яких формують рейтинг субіндексу «технології», зафіксовано зростання позицій за показником «нормативно-правова база», що може бути результатом адаптації вітчизняного законодавства до європейських норм. У той час, за підпоказниками другого рівня, такими як «капіталізація» та «структура технологій», Україна упродовж вивченого періоду відзначається серед найменш високих показників. Це може бути пояснено фактичною відсутністю в нормативно-правовому плані утворення та розвитку цифрової економіки та відповідного фінансування.

Позитивну тенденцію до підвищення в рейтингу має «гнучкість бізнесу» – субіндекс другого рівня субіндексу «майбутня готовність», і в 2021 році Україна займала 45 місце, що на 8 позицій вище, за аналогічний рейтинг 2020 року. Це спричинено тим, що у сфері використання великих даних та аналітики відбувся стрімкий прорив і Україна серед інших країн посіла 23 місце.

Індекси світової цифрової конкурентоспроможності країн «IMD World Digital Competiveness Index» окремо розраховують в розрізі 40 країн, серед яких країни Європи, Африки і Близького Сходу, а також для країн з чисельністю населення більше 20 мільйонів осіб (в дану групу входять 29 країн).

Позиція України у групі 40 країн змінювалась від 38 до 40 місця за досліджуваний період, а у групі країн з населенням більше 20 мільйонів осіб Україна також займає досить низькі позиції. Найвищою за обраний період була позиція Україна у 2021 році – 25 місце.

Найповнішим джерелом для оцінки якості внутрішнього середовища розвитку ІКТ, здатності суспільства та його інститутів ефективно використовувати наявні знання та створювати нові вважається індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index, NRI). У звіті The-Network-Readiness-Index-2021 [23; 24] Україну віднесли до групи країн з рівнем доходу нижче середнього, і в даній категорії країн Україна посідає 53 місце в рейтингу.

Із 2017 року почали розраховувати індекс цифрової економіки та суспільства (DESI). Кластеризація країн здійснюється за рівнем ефективності, а саме: 1) країни з високим рівнем ефективності, 2) країни із середнім рівнем ефективності, 3) країни з низьким рівнем ефективності. Україна не входить до жодної із зазначених груп країн.

Глобальне дослідження, що проводиться Міжнародною бізнес-школою INSEAD, Корнельським університетом та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, визначає Глобальний індекс інновацій – індекс, який демонструє рівень впровадження інновацій в інституціях, освіті, інфраструктурі, бізнесі та формує відповідний рейтинг країн [9]. За названим індексом також проводять кластеризацію країн відносно добробуту:

1) країни з високим рівнем доходу;

2) країни з доходом вище середнього;

3) країни з доходом нижче середнього;

4) країни з низьким рівнем доходу.

У 2021 році Україну віднесли до групи країн з доходом нижче середнього, і в даній категорії країн Україна посіла 2 місце. Така позиція була досягнута завдяки субіндексу «людський капітал та дослідження», де великий внесок у формування результатів відноситься до підрівня «вища освіта». Ймовірно, це зумовлено високим відсотком осіб, що здобувають вищу освіту, і саме згідно цієї категорії Україна займає досить високе 14 місце. Найменш розвиним у даному субіндексі є підрівень досліджень та розробок. В загальному по субіндексу «людський капітал та дослідження» Україна посіла 51 місце
в загальному рейтингу.

Таблиця 2.3

Деталізація глобального індексу інновацій за позиціями субіндексів та підрівнів

Субіндекс	Загальний рейтинг	Підрівні	Місце в рейтингу
1	2	3	4
Людський капітал та дослідження	51	Вища освіта	37
		Дослідження та розробки	54
		Освіта	43
Інфраструктура	97	Екологічна стійкість	120
		Загальна інфраструктура	95
		Інформаційно-комунікаційні технології	81

Продовження табл. 2.3

1	2	3	4
Витонченість ринку	90	Торгівля, конкуренція та масштаби ринку	42
		Інвестиції	115
		Кредит	91
Результати знань та технологій	28	Накопичення знань	17
		Вплив знань	47
		Поширення знань	47

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [9]

З огляду на поданий аналіз глобального індексу інновацій у 2021 році Україна займала 47 місце у загальному рейтингу. Аналіз в розрізі субіндексів демонструє, що цифрова економіка як своєрідна інновація має високі шанси для потужного розвитку в Україні, позаяк бачимо достатньо високі позиції (28) за «результатами знань та технологій», де ключове високе місце займають «накопичені знання». Для успішного стрімкого розвитку цифрової економіки в Україні потрібно відкрити можливості для «застосування знань» та їх «поширення». Особливу увагу потрібно звернути на низькі позиції України за субіндексами «інфраструктура» (97) та «виточненість ринку» (90). Практично критична ситуація спостерігається з інвестуванням та екологічною стійкістю.

Проаналізувавши міжнародні індекси та визначивши позицію України у світовому співтоваристві щодо розвитку цифрової економіки, можна констатувати високий потенціал для стрімкого її розвитку, оскільки країна володіє вражаючим обсягом освіченого людського капіталу. Темпи сучасного розвитку цифрової економіки в Україні демонструють значну повільність внаслідок недостатніх фінансових ресурсів та неодоланних корупційних ризиків.

На основі проведених наукових вивчень визначено, що Україна, щодо готовності до інновацій, відноситься до країн третьої категорії із низьким рівнем готовності. Таким чином, є обґрунтовання для більш детального аналізу негативних аспектів, які стримують повноцінне втілення України у роль країни-інноватора, і виокремлення сильних сторін, що позитивно впливають на інноваційний прогрес. Також необхідно надати конкретні практичні рекомендації щодо ліквідації існуючих недоліків та максимального використання наявних переваг. Переваги, недоліки та рекомендації представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Переваги та недоліки України як країни-новатора та рекомендації щодо подолання цих недоліків

Показ-ник

Слабкі сторони

Сильні сторони

Рекомендації

Умови створення інноваційного потенціалу

1. Низькій порівняно з країнами ЄС доступ до ІКТ

2. Відсутність механізму захисту інвесторів

3. Низький розвиток кластерів

1. Легкість одержання кредиту

2. Витрати на освіту

1. Збільшити доступ до ІКТ шляхом: впровадження технологій мобільного зв'язку третього і четвертого поколінь, всебічного впровадження ІКТ в процес освіти

2. Створити нормативно-правову базу для захисту іноземних інвесторів шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, сприяння прозорості бухгалтерського обліку

3. Ведення кластерної політики для розвитку не тільки національних, але й міжнародних кластерів

4. Налагодження системи комунікацій між науково-дослідницькими установами, державою та бізнесом

5. Надання кредитів бізнесу під пільговий процент

6. Збільшення фінансування пріоритетних напрямків освіти: модернізація середньої освіти, обновлення матеріально-технічного забезпечення в закладах освіти

Рівень інноваційного потенціалу

1. Кількість дослідників

2. Рейтинг університетів

3. Якість науково-дослідних установ

1. Кількість населення віком 20-24 з повною середньою освітою

2. Населення віком 30-34 роки з повною вищою освітою

3. Кількість випускників в галузі науки і техніки

4. Кількість випускників докторантури, кількість випускників 25-34 роки

1. Запровадження політики на підвищення престижності професії вченого та дослідника

2. Сприяння міжнародної співпраці між університетами

3. Заохочування обміну досвідом та знаннями

4. Створення умов для технологічної співпраці, обміном технологій: організація міжнародних виставок, конференцій

5. Запровадження програм міжнародного обміну для студентів, викладачів, вчених

6. Заохочення бізнесу до інвестування в НДДКР

Продовження табл. 2.4

Умови реалізації потенціалу

1. Загальні витрати на НДДКР

2. Використання ІКТ

1. Кількість зайнятих у наукоємних галузях

1. Створення пільгових умов на ведення бізнесу у сфері ІКТ

2. Підвищення заробітних плат для працівників у наукоємних сферах

3. Збільшення витрат на НДДКР

5. Державне інвестування у комерційну реалізацію винаходів 6. Впровадження заходів задля покращення інвестиційного клімату

7. Створення ІКТ кластерів

8. Комп’ютеризація закладів освіти та адміністративних установ

Реалізація потенціалу

1. Мала кількість патентів жителів країни

2. Високо- і середньо- технологічні виробництва

3. Низька доля високотехнологічного експорту

4. Мала доля експорту творчої продукції

5.Низька частка малого і середнього бізнесу з інноваційними товарами

1.Велика кількість внутрішніх заявок на дозвіл торгового знаку

1. Прийняття заходів для захисту інтелектуального майна

2. Створення технологічної інфраструктури;

3. Державна підтримка та розвиток експорту високотехнологічної продукції

4. Підтримка малого і середнього бізнесу шляхом надання дешевих кредитів та податкових пільг

5. Позначення розвитку високих технологій пріоритетним напрямком держави

6. Запровадження заходів для обмеження «відтіку мізків»

Джерело: складено автором

Здійснений аналіз вказує на значні можливості для інноваційного розвитку в Україні, зокрема у сфері впровадження нововведень у комерційну діяльність. Проте країна також володіє високим потенціалом у галузях освіти та науки, що дозволяє створювати різноманітні інновації, такі як ідеї, наукові розробки та патенти. Це також означає, що країна має багато можливостей для розвитку, адже центральним елементом Industry 4.0 є люди, а не технології.

Останні роки свідчать про зростання інтересу до різноманітних фінансових технологій у розвитку банківського сектора. Після аналізу понад двісті наукових статей, опублікованих протягом останніх сорок років, які звертаються до терміну «фінтех», професор Патрік Шуфель зі школи управління Фрібур вивів наступне визначення: «Фінтех є новою фінансовою галуззю, яка застосовує технології для поліпшення фінансової діяльності» [228].

На цьому тлі особливо проявляється можливість надавати банківські послуги небанківським організаціям. Ці зміни створили значні виклики для банків, які заохотили їх вступити в інтенсивну конкурентну боротьбу. У цьому сценарії доступ до наявних фінансових ресурсів і клієнтів вже не гарантує остаточного успіху. Замість цього, необхідні радикальні зміни в підходах до ведення бізнесу і стратегіях. Головні технології серед українських фінтех-компаній представлено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Головні технології серед українських фінтех-компаній

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [229]

На сьогоднішній день можна спостерігати різні приклади фінтех-компаній. Здебільшого фінтех змінює традиційні підходи
до фінансових послуг та продуктів:

– електронні платежі та грошові перекази: онлайн-сервіси для здійснення платежів та грошових переказів, обмін валют від особи до особи, бізнес-платіжні та переказні сервіси, хмарні каси та інтелектуальні термінали, масові платежі;

– фінансування: кредити для споживачів і бізнесу;

– управління капіталом: роботизоване інвестування, фінансове планування, соціальна торгівля, алгоритмічна торгівля, послуги з накопичень та інвестування в цінні папери та інше.

Зараз на фінансовому ринку спостерігається вплив нового покоління технологій, які тісно пов’язані з Інтернетом. Прикладами цих технологій є:

1. Мобільні технології – це набір мобільних пристроїв та програм, які використовують бездротовий зв’язок. Інфраструктура мобільного зв’язку розвивається дуже швидко, збільшується покриття мобільним інтернетом та підвищується швидкість зв’язку. Цей процес підтримується швидким ростом ринку мобільних пристроїв, таких як смартфони, смарт-годинники та інші. Рішення стають більш універсальними та функціональними.

2. Вig data – це великі обсяги структурованих і неструктурованих даних та технології їх обробки та використання, що включає в себе методи аналізу великих масивів інформації. Джерелами даних є різні документи в Інтернеті, соціальні мережі, банківські транзакції, радіочастотна ідентифікація тощо. Аналіз великих даних допомагає банкам визначати нові групи клієнтів і створювати максимально персоналізовані продукти.

3. Штучний інтелект - це технології, які дозволяють створювати розумні машини та програми, здатні до творчих функцій. У банківському секторі технології, засновані на штучному інтелекті, надають можливість працювати на передовому рівні і надавати максимально індивідуалізовані послуги, що при цьому допомагає скоротити витрати.

4. Технології цифрових валют. Цифрові валюти є грошовими коштами, які не мають матеріального втілення і можуть бути використані фізичними та юридичними особами як повноцінний грошовий засіб. Для користування цифровими платіжними засобами не потрібно відкривати рахунок у традиційному банку, достатньо лише онлайн-реєстрації в відповідній платіжній системі.

5. Віртуальна та розширена реальність. Під віртуальною реальністю розуміється створене технічними засобами середовище, яке подається людині за допомогою її засобів сприйняття інформації (зору, слуху, дотику, нюху). Для створення переконливого враження відчуттів, комп’ютерний синтез властивостей та реакцій віртуальної реальності реалізується в режимі реального часу. Розширена або змішана реальність, по суті, представляє собою додавання цифрових та графічних даних до реального фізичного світу в режимі реального часу за допомогою комп’ютеризованих пристроїв.

Традиційні фінансові установи та фінтех-стартапи активно використовують технології віртуальної та розширеної реальності для покращення якості дистанційного обслуговування та залучення лояльних клієнтів. Наприклад, створюються повнофункціональні віртуальні відділення.

6. Безконтактні технології – це бездротові короткодистанційні рішення, які функціонують на відстані, не перевищуючи 10 сантиметрів. Ці технології дозволяють передавати інформацію за допомогою радіосигналів і інтегруються в сучасні пристрої, такі як смартфони, планшети, смарт-годинники та пластикові картки. У банківському секторі вони використовуються для проведення безконтактних платежів за допомогою пристроїв, які часто мають вбудований NFC-чип, такі як смартфони та браслети.

7. Біометричні технології ґрунтуються на вимірюванні унікальних характеристик конкретної людини. Ці характеристики можуть бути динамічними (поведінковими), такими як голос, жести та хода, або статичними (фізіологічними), які включають відбитки пальців, геометрію обличчя та сітківку очей. У фінансовому секторі біометричні технології використовуються для систем ідентифікації та аутентифікації з метою підвищення безпеки фінансових операцій.

Фінансові технології в Україні розвиваються швидкими темпами, розробляються цікаві платіжні проєкти, а Київ починає вважатися одним з головних інноваційних хабів Європи.

На ринку фінансових технологій України найбільш розвиненими напрямами є мікрокредитування та платіжні послуги. Окрім національних продуктів, як-то monobank, sportbank, на ринок виходять і світові лідери – Google Pay та Apple Pay. На цьому тлі та враховуючи пандемію COVID-19 зростає доля безготівкових в цілому та безконтактних зокрема платежів.

Також заслуговують на увагу взаємопов’язані проєкти діджитал, над якими працює НБУ. Зокрема, мова йде про:

– запровадження віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів без пред’явлення паспорту. Імплементація Євродирективи PSD2 відкриває доступ фінтех-стартапам до даних клієнтів банків;

– посилення регуляторного периметра в сфері кібербезпеки (хакерам важче буде атакувати фінансові транзакції) та інших інноваційних проєктів.

Діджиталізація є основою для подальшої трансформації взаємодії з клієнтами та всередині банку. На сьогоднішній день Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній виділяє чотири рівні діджиталізації банків [230]:

– Front-end only – є найпростіші цифрові інструменти взаємодії з клієнтом;

– Active integration – робота з АРІ, співробітництво зі стартапами, застосування технологій третіх сторін;

– Own R&D – власний штат з розробки та імплементації технічних рішень, банк в процесі трансформації;

– Digital native – повністю діджиталізований банк: від взаємодії з клієнтом до виконання внутрішніх процесів.

В Україні незабаром можна очікувати розвиток сервісів децентралізованих фінансів, наприклад колективного кредитування або краудінвестування. Це технології, що найчастіше використовують блокчейн для прозорості та захисту від шахрайства, дозволяють пересічним громадянам отримувати кредити / інвестиції не від одного власника грошей, а відразу від спільноти. Інші перспективні напрямки – діяльність зі спільного інвестування в нерухомість, управління портфелями цінних паперів із залученням грошей
дрібних інвесторів тощо.

Останнім часом в Україні, як і у всьому світі, набирають популярність так звані необанки (мобільні банки) без відділень, які відрізняються від класичних банків простотою тарифів та швидкістю оформлення карток.

Таблиця 2.5

Перелік віртуальних банків України

Назва банку	Рік заснування	Юридична назва материнського банку	Чисельність клієнтів	Клієнти	Сайт
monobank	2017	АТ «Універсал Банк»	5 833 151	фізичні особи, фізичні особи- підприємці	monobank.ua
SportBank	2019	АТ «Оксі Банк», АТ «Таскомбанк»	393816	фізичні особи	sportbank.ua
todobank	2019	АТ «Мегабанк»	немає данних	фізичні особи	todobank.ua
О.банк	2020	АТ «Ідея Банк»	120 тис. клієнтів	фізичні особи	obank.com.ua
neobank	2021	АТ «АКБ «Конкорд»	немає данних	фізичні та юридичні особи, фізичні особи-підприємці	neobank.one
IziBank	2021	АТ «Таскомбанк»	100 тис. клієнтів	фізичні особи	izibank.com.ua
Власний рахунок	2021	АТ «Банк Восток»		фізичні особи	bvr.ua

Джерело: складено автором

Отже, проаналізуємо більш детально характеристики основних
необанків в Україні.

1. Monobank.

Першим в Україні і сьогодні найуспішнішим мобільним банком без відділень безумовно є Monobank. Біля джерел створення Монобанку стоїть команда колишніх співробітників ПриватБанку, які з усіма знаннями та досвідом змогли створити максимально зручний додаток та лояльні тарифи для своїх клієнтів. У монобанку суцільні переваги:

– миттєвий кешбек 50 гривень під час реєстрації;

– приємний і простий інтерфейс, з яким швидко подружаться люди всіх вікових категорій;

– кешбек до 20 % на розрахунки у торговельно-сервісній мережі;

– платежі та поповнення мобільного телефону без комісій;

– безкоштовне поповнення через термінали мережі CITY 24;

– до 62 днів пільгового періоду під час використання кредитних коштів;

– миттєва розстрочка у більшості відомих онлайн та офлайн магазинах.

Monobank, перший український мобільний банк, було запущено наприкінці 2017 року компанією Fintech-Band. Ця компанія була заснована колишньою командою Приватбанку під керівництвом Дмитра Дубілета та Олега Гороховського. Спочатку проєкт планували реалізувати у співпраці з IBox Банком, але партнерство не відбулося, і в результаті monobank розпочав свою діяльність на базі ліцензії Універсал Банку Сергія Тігіпка.

Протягом тривалого періоду часу mono залишався єдиним українським онлайн-банком, і ринок очікував та уважно спостерігав за його дебютом. І результати вражають. Цьому онлайн-банку вдалося встановити справжню конкуренцію навіть великому українському фінансовому гіганту – Приватбанку. Кількість активних клієнтів monobank стабільно наближається до позначки у 6 мільйонів. Зараз mono посідає третє місце за кількістю активних платіжних карток і друге місце за кредитним портфелем для фізичних осіб [231].

2. SportBank.

Другим за популярністю в Україні мобільним банком без відділень є SportBank. Інтерфейс та функціонал SportBank дуже нагадує монобанк, тільки в іншому кольорі. При завантаженні програми та активації картки SportBank нараховує кешбек 55 гривень.

Усі необанки дають кешбек, але у цього чітка спортивна спрямованість – 10 % можна отримати у магазинах спорттоварів та одягу, спортклубах, студіях танцю, боулінгу, більярді, а також при виконанні певних умов можна отримати бонуси від компаній-партнерів банку, також спортивних.

Дані про точну кількість клієнтів банк регулярно не розкриває. Наприкінці 2020 року була інформація про 150 тисяч клієнтів та про щоденне зростання на 1,5 тис. нових клієнтів.

У цього банку менше можливостей у порівнянні з попереднім. Наприклад, у додатку немає курсу валют та виписок, взагалі немає депозитів, немає можливості взяти товар на виплат або сплатити частинами.

3. O.bank.

Третім відомим сьогодні мобільним банком без відділень в Україні є О.bank. Задум, враховуючи невелику конкуренцію, непоганий, але розробникам ще треба серйозно попрацювати з мобільним додатком та функціоналом і за прикладом конкурентів спростити тарифи та розширити кешбек. O.Bank – хоч на його сайті і вказано, що це «новий цифровий мобільний банк», проте сайт ІдеяБанку відкрито говорить нам, що це додаток ІдеяБанку.

4. IziBank.

Четвертим мобільним банком в Україні став IziBank, який працює на базі ТАСкомбанку. Банк новий і на сьогодні працює ще не в усіх регіонах, але з огляду на серйозну підтримку від головної структури має намір вже найближчим часом скласти серйозну конкуренцію іншим банкам у смартфоні. Цей банк заснований у вересні 2020 року, а програма повноцінно запустилася у лютому 2021 року.

Це варіант для тих, хто багато розплачується карткою і накопичуються великі суми кешбеку. Кешбек, який можна отримати за місяць у Monobank 500 гривень та Sportbank – 555 гривень, а у Іzibank верхнього ліміту немає взагалі. Також у нього є найбільш тривалий пільговий період користування кредитними грошима і найнижча реальна річна відсоткова ставка за кредитами.

Але якогось яскравого образу Іzibank немає. Наприклад, Мonobank – перший і з геймефікацією; Sportbank – явно нішевий банк для спортсменів; Іzibank – поки що просто банк у смартфоні. Власне і додаток Іzibank на тлі програм конкурентів виглядає гірше. Він гальмує та довго завантажує вміст, наприклад, список операцій. Елементи інтерфейсу, який не завжди є інтуїтивно зрозумілими, проте виконаний у різних стилях. Опис операцій дивний, складно зрозуміти, про яку операцію йдеться, а також наявні непотрібні оповіщення [232].

За словами Ганни Тігіпко, засновниці Іzibank, на сьогоднішній день у Іzibank вже існує мільйони клієнтів, і поступово до нього приєднуються представники покоління Z. Для цієї останньої групи бізнес, який не має мобільного додатку та відсутній у соціальних мережах, практично невидимий на їхньому горизонті продуктів і сервісів. Тому банкінг для цього покоління повинен бути повністю орієнтованим на мобільний додаток, має бути легким у використанні та мати інтуїтивно зрозумілий дизайн.

Якщо говорити про типового клієнта, то це молоді люди у віці від 27 до 35 років. Співвідношення чоловіків і жінок трохи переважає на користь чоловіків, і в основному клієнти ще не одружені та не мають дітей. Вони зручно володіють цифровими інструментами та регулярно використовують онлайн-сервіси для доставки їжі та інших потреб. Клієнти Izibank цінують швидкість отримання послуг та уникають відвідування офісів або стояння в чергах. Також вони звикли до того, що багато послуг є доступними безкоштовно або за низькими тарифами.

Усупереч всьому, в Іzibank функціонує власний колектив, його методи та темпи роботи вкрай відрізняються від звичайних банківських підходів. В компанії розвели команди та процеси: izibank – це молоді люди без банківського бекграунду та такого «закритого» способу мислення [233].

5. Todobank.

П’ятим мобільним банком в Україні став Todobank, який працює на базі Мегабанку (на час написання роботи банк ліквідується, команда, яка керувала додатком, не оголосила свої плани). У мобільному додатку Todobank доступні понад 1 500 постачальників послуг для зручної оплати, зміна лімітів, блокування та розблокування картки, платежі за номером телефону, додавання карток інших банків, чесний кешбек на всі покупки та багато іншого.

Прямо на сайті Todobank вказано, що це є мобільний банк. Однак на сайті Мегабанку можна виявити новини типу «Додаток «Megabank Online» змінюється на todobank», «todobank від «Мегабанк» вводить кешбек» та інші. Тож це не окремий банк, а додаток Мегабанку.

6. Банк «Власний рахунок» – це дуже цікавий приклад. Його створили на базі банку «Схід» та Fozzy Group Володимира Костельмана. Він має таку саму назву, як програма лояльності мережі «Сільпо». Його запустив банк «Восток», який раніше випускав однойменну картку спеціально для клієнтів «Сільпо». Публічну активність у медіа щодо запуску нового мобільного банку не знайдено. Це виглядає так, ніби банк «Восток» виділив один зі своїх продуктів, банківську картку для покупців «Сільпо», в окрему програму
і назвав це цифровим банком [232].

7. Neobank.

Весною 2021 року на базі банку «Конкорд» (на час написання роботи банк ліквідується, команда, яка керувала додатком, не оголосила свої плани) було запущено віртуальний банк для бізнесу. Для тестування нового сервісу було запрошено потенційних клієнтів, які створили Customer Board. Всі учасники Customer Board отримали запрошення та можливість користуватися програмою «необанк для бізнесу» і відкрити бізнес-рахунок. Ті, хто подавали заявку до Customer Board, але не потрапили до нього, отримали запрошення відкрити рахунок у необанку за спеціальною пропозицією – без абонентської плати до кінця року. Важливо зазначити, що нещодавно Райффайзен Банк також випустив додаток Fairo для ФОП, який дозволяє не лише проводити банківські операції, але й вести облік та податкову звітність [231]. Проте поки важко вважати цей додаток необанком чи навіть віртуальним банком, бо він за функціоналом більше нагадує дистанційне робоче місце операціоніста в банку.

Українська банківська сфера відзначається визнанням не лише на внутрішньому рівні, а й в міжнародному масштабі. Наприклад, у 2020 році український банк «Приватбанк» був включений до рейтингу найкращих цифрових банків 2020 року, згідно з даними американського журналу Global Finance, в категорії видатних інтернет-банків Центральної та Східної Європи. Для формування цього регіонального рейтингу видання врахувало такі ключові критерії, як успішна стратегія залучення та обслуговування цифрових клієнтів, приріст користувачів цифрових сервісів, а також рівень дизайну та функціональності мобільних додатків та веб-сайтів банків. Відзначено, що у цьому рейтингу призові місця зайняли найбільш інноваційні банки з країн Європи, Америки, Африки та регіону Азіатсько-Тихоокеанського басейну [234].

В Україні мобільні банки працюють у симбіозі із традиційними, бо виконувати всі вимоги Нацбанку самостійно їм складно. Традиційний банк бере на себе виконання вимог Нацбанку та відповідає перед ним за «провали», а мобільний банк надає технології, робить маркетинг. Юридично гроші видає у кредит чи приймає на рахунок традиційний банк, але робить
це через мобільний банк.

Здійснивши аналіз конкурентних позицій України в інноваційній сфері та визначивши пріоритети розвитку банківського сектора, можемо прийти до висновку, що головним каталізатором підвищення конкурентоспроможності національної та регіональних економік є швидкий науково-технічний прогрес, який визначає напрямок інноваційного розвитку суб’єктів господарювання в межах економічної територіальної системи, зокрема: держави, регіону, галузі, сектора. Така зміна визначає потребу в інноваційних перетвореннях, починаючи з мікро-, мезо- та макрорівнів.

З метою забезпечення інноваційного зростання визначається необхідність докорінних змін у всіх сферах і видах економічної діяльності господарського комплексу країни та її регіонів. Водночас існує потреба у розробці методичних інструментів формування механізмів інноваційного розвитку регіону, які сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспроможності регіону та забезпеченню його соціально-економічного розвитку. Регіональний інноваційний розвиток передбачає інтеграцію науково-технічної сфери у процеси життєдіяльності соціального соціально-економічного розвитку, що означає формування системи установ, здатних генерувати інновації та створювати нові ринки високотехнологічних продуктів і послуг, в результаті чого у формуванні регіональної інноваційної системи.

На формування сфери інноваційної діяльності Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період
до 2030 року [235].

В самій Стратегії визначені таки бар’єри для розвитку інновацій
в Україні, як:

– недосконалість діючих інституцій політичного та регуляторного спрямування, а також розвитку самого бізнес-середовища;

– нерозвиненість інфраструктури, що виражається у низьких показниках валового нагромадження капіталу у відсотках до валового внутрішнього продукту, екологічної стійкості;

– зменшення кількості інноваційно-активних суб’єктів;

– згортання обсягів фінансування інноваційної діяльності;

– зменшення частки реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції.

Окрім Стратегії детально вивчена ситуація із інноваційним розвитком у досліджені Національного інституту стратегічних досліджень «Україна – 2030. Стратегія зміни майбутнього» [236]. Науковці однозначно визначили, що для України першою та надзвичайно важливою стратегічною метою повинна бути проведена структурна модернізація, спрямована на формування конкурентоспроможної економіки. Така економіка має базуватися на інноваціях та високо продуктивному виробничому потенціалі, що відповідає високим екологічним та ресурсозберігаючим стандартам. Крім того, ця економіка має бути адаптивною до потреб внутрішнього ринку та готовою високо конкурувати на глобальному ринку.

Детальну реалізацію цієї стратегічної мети подано на рис. 2.9, який містить подальші напрямки досягнення такої модернізації та досягнення вказаних цілей до 2030 року. Ця стратегія має визначити шлях для України, як країни, що прогресивно розвиває свою економіку, забезпечуючи стійкий інноваційний розвиток та готовність до викликів глобального ринку у майбутньому.

Рис. 2.9. Напрямки структурної модернізації економіки України до 2030 року

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [236]

Впровадження нових цифрових технологій активізує конкуренцію в банківському секторі та призводить до розширення та персоналізації продуктової пропозиції, одночасно спрощуючи доступ до неї. Традиційні межі між різними фінансовими продуктами і послугами стають менш очевидними, а нові продукти існують в контексті стилів життя, встановлюючи нові стандарти. У цьому контексті розвиваються гнучкі бізнес-моделі, які дозволяють банкам працювати в нових ринкових нішах. Наприклад, P2P-сервіси стали ключовою складовою нових відносин, що виникли завдяки розвитку фінтех-індустрії.

Інновації також сприяють підвищенню ефективності бізнесу. За даними експертів, вартість супроводу будь-яких фінансових транзакцій у всьому світі зменшується завдяки новаторським рішенням. Ці нові підходи значно знижують витрати на залучення та обслуговування клієнтів, допомагають виявляти та управляти ризиками, включаючи нові, та розкривають можливості для збільшення прибутку. Не менш важливим є зростання рівня прозорості в сфері бізнесу. Децентралізовані системи поступово трансформують звичайні бізнес-моделі, роблячи їх максимально прозорими.

2.2 Методика діагностування тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні

Ретельний аналіз тенденцій еволюції електронних розрахунків у контексті розвитку цифрової економіки в Україні виступає важливим стимулом для сприяння стійкому економічному зростанню та модернізації фінансової системи країни. Ураховуючи швидкий перехід до цифрової сфери, аналіз та діагностика прогресу безготівкових розрахунків належать до ряду ключових аспектів:

– аналіз тенденцій дозволяє виявити чинники, які сприяють підвищенню прозорості та ефективності платіжних операцій у цифровому середовищі, що сприяє зменшенню можливості фінансових ризиків та зловживань;

– виявлення можливостей впровадження новітніх технологій, таких як мобільні платежі, цифрові гаманці, блокчейн та інші інноваційні рішення;

– вивчення потенційних обмежень та можливостей для зростання конкурентоспроможності національної фінансової системи, а також привернення інвестицій та створення сприятливого клімату для бізнесу;

– ідентифікація можливих ризиків, пов’язаних з безпекою та захистом даних клієнтів, що допомагає вдосконалити заходи безпеки та забезпечити надійність фінансових операцій;

– передбачення можливих змін та викликів, що стоять перед безготівковими розрахунками в умовах цифрової трансформації, що дозволяє планувати дії для забезпечення сталості та адаптації до змін.

Отже, діагностика та аналіз тенденцій прогресу безготівкових розрахунків у контексті цифрової економіки представляють собою ключовий фактор для забезпечення ефективного та сталого розвитку фінансової системи України.

Підхід до визначення тенденцій еволюції електронних розрахунків в період формування цифрової економіки в Україні може охоплювати наступні етапи:

1. Аналіз стану безготівкових розрахунків: оцінка поточного рівня безготівкових розрахунків в Україні, включаючи обсяги та частку безготівкових операцій в загальному обсязі розрахунків.

2. Оцінка інфраструктури та технологічного фундаменту: вивчення наявних платіжних систем, інтернет-банкінгу, мобільних додатків для розрахунків, а також технологічних можливостей для безготівкових платежів. Оцінка рівня доступності та якості цих інструментів.

3. Аналіз споживчої поведінки та попиту: дослідження змін у споживчій поведінці, пов’язаних зі зростанням цифрових технологій; оцінка попиту на безготівкові розрахунки серед населення, підприємств та організацій.

4. Виявлення і аналіз ключових тенденцій: визначення основних тенденцій, що впливають на розвиток безготівкових розрахунків, таких як зростання розширення мережі приймальників безготівкових платежів, зміни в способах автентифікації тощо.

5. Спрямованість на інновації: оцінка рівня інноваційності та впровадження новітніх технологій у сфері безготівкових розрахунків; аналіз наявності стартапів, фінтех компаній та їхнього впливу на ринок.

6. Вивчення соціального впливу переходу до безготівкових розрахунків, включаючи аспекти фінансової включеності, захисту даних
та прозорості операцій.

7. Прогнозування та рекомендації: на основі зібраних даних та аналізу розробка прогнозів щодо подальшого розвитку безготівкових розрахунків в умовах цифрової економіки.

На нашу думку, запропонована методика дозволить систематично аналізувати та прогнозувати розвиток безготівкових розрахунків у контексті цифрової економіки в Україні, забезпечуючи підґрунтя для прийняття обґрунтованих рішеньу сфері електронних платежів.

Сектор безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні демонструє високий темп росту. Цей процес зумовлений не лише вкладенням банків у нові технології, сервіси та платіжні рішення, але й популярністю серед звичайних користувачів, які віддають перевагу зручності, доступності, надійності та безпеці безготівкових електронних платежів.

Внаслідок пандемії коронавірусу у 2020 році та повномасштабного вторгнення росії на територію України настала активізація безконтактних платежів, збільшився обсяг використання електронних гаманців і широко впроваджувалися автоматизовані платіжні рішення. Ідея відмови від готівки була вже давно визнана Національним банком України та Міністерством фінансів, проте сильний поштовх цьому процесу надавала саме епідемія.

Безготівкові розрахунки мають очевидні переваги порівняно з оплатою готівкою: вони є зручними для клієнтів банку, оскільки дозволяють оплачувати товари, послуги та роботи без необхідності використання готівки, вони надійні та практичні. З іншого боку, для банків це сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності та престижу, а також допомагає оптимізувати витрати, пов’язані з обробкою та обігом готівкових коштів [99].

Однією з головних причин, які роблять конкуренцію основним фактором у розвитку банківського сектору, є боротьба за клієнтів, яка призводить до розширення асортименту банківських послуг та виключення з ринку низькопродуктивних пропозицій. З метою ефективного функціонування в умовах конкурентного оточення та для опонування як іншим банкам, так і конкурентам з небанківського сектору, а також для привертання клієнтів до своїх фінансових послуг та збереження фінансової стійкості, кожен банк повинен демонструвати високий рівень конкурентоздатності. Це досягається через впровадження новаторських банківських продуктів та послуг. На сучасному етапі найбільш перспективним напрямком в цьому контексті є нові форми електронних розрахунків.

Переконані, одним з ключових кроків у напрямку розширення та підвищення активності безготівкових розрахунків повинно бути удосконалення інфраструктури для використання розрахункових карток, мобільних гаманців, інтернет-платежів та інших подібних методів оплати. Стан платіжної інфраструктури на 1 січня 2023 року представлено на рис. 2.10.

Рис. 2.10. Платіжна інфраструктура України станом на 01.01.2023 р.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [101]

^{*динаміка з 01.02.2022 р.}

^{**порівняно з січнем 2022р.}

Розглянемо основні тенденції частки безготівкових операцій та платіжної інфраструктури на ринку України. Кількість торгівельних PoS-терміналів в Україні з 2018 по 2022 роки характеризувалась тенденцією до зростання в середньому на 16,4 % щороку, що можна побачити з даних, поданих на рис. 2.11. Не зважаючи на те, що кількість торгівельних PoS-терміналів впродовж аналізованого періоду характеризувалась зростанням, темпи їх приросту зменшувались: у 2019 році порівняно з 2018 роком зростання відбулось на 20 %, а вже у 2022 році порівняно із 2021 роком кількість торгівельних PoS-терміналів зросла лише на 13,7 %.

Рис. 2.11. Динаміка основних показників платіжної інфраструктури України у 2018-2022 рр., тис. грн.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [101]

Натомість, кількість банкоматів та кількість банківських терміналів самообслуговування (БТС) характеризувалась спадними процесами, зокрема кількість банкоматів знижувалась в середньому на 2,4 % щороку, а кількість БТС – на 10,5 % щороку. Ця тенденція може вказувати на те, що люди поступово відмовляються від використання готівки для розрахунків і починають адаптуватися до безготівкових методів платежу. Аналізуючи доступність терміналів для населення в різних регіонах. Можемо визначити, що Закарпатська область та тимчасово окуповані Луганська та Донецька області мають найменшу кількість таких пристроїв на кожних мільйон населення.

На рис. 2.12 видно, що клієнти надалі користуються готівкою у своїх розрахунках. Але важливо відзначити, що спостерігається збільшення використання безготівкових методів розрахунків. І ця тенденція призводить до поступового скорочення різниці між використанням готівки і
безготівкових розрахунків.

Рис. 2.12. Динаміка сум готівкових та безготівкових операцій

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [101]

Ця тенденція свідчить про те, що клієнти все ще виявляють певну недовіру до банківських установ і можливо мають обмежену інформованість щодо правил користування банківськими послугами. Проте, якщо ми розглядаємо кількість здійснених операцій, то можемо спостерігати значну різницю між операціями з використанням готівки та безготівковими операціями (рис. 2.13). Це свідчить про те, що банки успішно розвивають свої послуги і мають вірну маркетингову стратегію, спрямовану на збільшення кількості безготівкових операцій.

Рис. 2.13. Динаміка кількості готівкових та безготівкових операцій

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [101]

Протягом 2021 року було здійснено 7 817,1 мільйонів операцій з використанням платіжних карток, загальна сума яких становила 5 091,7 мільярда гривень. Згідно з інформацією, наданою Національним банком України, обсяг операцій, включаючи як безготівкові, так і готівкові, проведені з використанням платіжних карток, зросли на 30,3 % і 28,7 % відповідно у порівнянні з даними за 2020 рік. Кількість операцій, де були задіяні платіжні картки, зросла на 35,1 %, до 7 039,9 мільйонів операцій, а загальний обсяг цих операцій збільшився на 40,3 %, до 3 099,1 мільярда гривень.

Отже, у 2021 році 90,1 % усіх операцій, які виконувались з використанням платіжних карток, були безготівковими. Щодо відсоткового співвідношення, операції безготівкового характеру за сумою становили 60,9 % від загальної кількості операцій, що виконувались з використанням платіжних карток. Порівняно з 2020 роком, ці показники відзначили зростання, оскільки у 2020 році вони становили 87 % та 55,8 % відповідно (рис. 2.14).

Рис. 2.14. Операції, здійснені із використанням платіжних карток за 2021 р.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [237]

_{*зростання, порівняно з 2020 роком}

У минулому році найбільший обсяг безготівкових платежів був здійснений у сфері роздрібної торгівлі, а саме 52,4 % або 3 686 мільйонів операцій. Сума цих операцій складала 28,4 % від загального обсягу безготівкових платежів. У той же час, найбільший обсяг за сумою безготівкових операцій припав на перекази коштів з однієї картки на іншу – 43,6 % або 1 352 мільярда гривень. Ця категорія операцій становила 12,7 % від загальної кількості безготівкових операцій.

У 2021 році оплата товарів та послуг через Інтернет складала
приблизно 1/4 від загальної кількості і обсягу всіх безготівкових операцій з використанням платіжних карток (відповідно 25,9 % і 23,3 %), або практично 721,3 мільярда гривень. Середня сума операції в торговельних точках у 2021 році становила 238 гривень (порівняно з 229 гривнями минулого року), тоді як середня сума операції переказу з картки на картку склала 1 512 гривень (в порівнянні з 1 444 гривнями рік тому). У середньому, сума однієї операції оплати товарів та послуг в Інтернеті склала 395 гривень (в порівнянні з 428 гривнями
рік тому) (рис. 2.15).

Рис. 2.15. Розподіл безготівкових операцій з використанням платіжних карток за 2021 р.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [237]

_{*перекази на банківські рахунку (погашення кредитів,
поповнення депозитів) з використанням картки}

Протягом 2021 року кількість виданих платіжних карток в Україні збільшилася на 21,3 %, зростаючи від 73,4 мільйонів штук до 89,1 мільйонів штук. За решту року кількість виданих карток рівномірно збільшувалася на приблизно 1 % щомісяця від січня до листопада, а в грудні спостерігалось навіть зростання на 11 % порівняно з попереднім місяцем – листопадом.

Протягом року кількість платіжних карток, які були використані для здійснення видаткових операцій, збільшилася на 17,8 %. У січні ця кількість становила 39,3 мільйони штук, а у грудні зросла до 46,3 мільйонів штук. В загальному, протягом 2021 року майже 55 % від загальної кількості емітованих платіжних карток було використано щомісяця для реалізації видаткових операцій.

Протягом 2021 року продовжувалося зростання кількості безконтактних платіжних карток, що використовуються для здійснення видаткових операцій. У грудні 2020 року в порівнянні з січнем 2021 року кількість таких карток збільшилася в 1,5 разів, до 20 мільйонів карток. Зазначена кількість становила практично половину всіх активних платіжних карток.

Також спостерігався зростання на 69,7 % у кількості токенізованих платіжних карток, якими проводилися видаткові операції. Ця кількість збільшилася з 3,9 мільйонів штук в січні 2021 року до 6,7 мільйонів штук у грудні. Протягом року кількість токенізованих платіжних карток, які використовувались для операцій, щомісяця збільшувалася майже на 5 %. На сьогодні, практично кожна сьома активна платіжна картка є токенізованою.

Враховуючи популярність безконтактних та токенізованих карток, 24,6 % операцій за сумою та кількістю відбувалися в торговельних мережах з фізичним читанням даних з карток. Решта 75,4 % операцій були безконтактними – з використанням картки або через смартфони та інші пристрої. Загальна сума цих безконтактних операцій у 2021 році склала 657,2 мільярди гривень (рис. 2.16).

Рис. 2.16. Платіжні картки в Україні за 2021 рік

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [237]

_{*у
порівнянні з січнем 2021 року}

Протягом 2021 року кількість місць продажу та послуг, де приймають платіжні картки, збільшилася на 13,7 % і склала 371,6 тисячі. Кількість торговельних POS-терміналів також зросла на 13,7 % і становила 426,5 тисяч, з яких 92,3 % забезпечують можливість здійснення безконтактних операцій. На початок 2022 року на кожному мільйоні постійного населення припадало 10,7 тисячі платіжних терміналів (включаючи контактні та безконтактні), що є зростанням порівняно з попереднім роком, коли ця кількість становила 9,4 тисячі терміналів (рис. 2.17).

Рис. 2.17. Безготівкові розрахунки з використанням платіжних терміналів за 2021 рік

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [237]

Розподіл мережі платіжних терміналів по регіонах України залишається нерівномірним. Лідерами за цим показником були Київ (з 26 300 терміналів на 1 мільйон населення), Київська область (16 400 терміналів) та Дніпропетровська область (12 900 терміналів). У той час як найменша кількість терміналів була в Закарпатській (6 300 терміналів), Донецькій (4 300 терміналів) та Луганській (2 600 тисячі терміналів) областях. На початку 2022 року в Україні було зареєстровано 68 учасників карткових платіжних систем (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Платіжна інфраструктура України за 2021 рік

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [237]

_{*динаміка
з початку року}

_{*чисельність
населення станом на 01.12.2021 р.}

Як бачимо, платіжні системи в економічних операціях досягають значного прогресу з розвитком передових технологій. Саме завдяки застосуванню досягнень технологічного прогресу у банківській платіжній системі вдається змінювати роль готівки на ефективнішу та більш дієву форму – безготівкових платежів, що підтверджується збільшенням кількості компаній або торгових центрів Україні, які здійснюють платіжні операції за допомогою системи безготівкових платежів.

Згідно з дослідженням, проведеним компанією KPMG у 2019 році, перед банківською системою України впродовж наступного десятиліття постає завдання глибокої трансформації. Ця трансформація пов’язана з розвитком ШІ, який виступатиме у ролі фінансового консультанта для споживачів банківських послуг, а також включає в себе створення нових каналів взаємодії з клієнтами та широке впровадження цифрових валют і нових методів розрахунків [104].

Залежно від обраної концепції розвитку банку, яка враховує його спеціалізацію та випливає з аналізу сильних і слабких сторін банку, формується план розвитку, спрямований на досягнення основного стратегічного завдання або їх комплексу протягом тривалого періоду. З економічної точки зору, це завдання (або комплекс завдань) можуть бути виражені як в кількісних параметрах – зростання активів і капіталу до певного розміру, досягнення бажаної рентабельності капіталу, обсягу чистого прибутку тощо, так і в якісних показниках – просто виживання, зростання питомої ваги на ринках банківських послуг, захоплення лідерської позиції на фінансовому ринку тощо.

Стратегія розвитку ринку означає, що банк прагне розширити обсяг збуту своїх послуг не за рахунок завоювання частки на вже існуючих ринках, а за рахунок створення нових ринків або ринкових сегментів. В рамках цієї стратегії можна виділити такі ключові компоненти:

– виявлення нових сфер застосування банківських продуктів;

– просування існуючих продуктів у нові сегменти;

– географічна експансія.

Стратегія проникнення на ринок передбачає, що банк вступає на вже існуючий ринок і пропонує там той самий продукт (послугу), як і його конкуренти. Ця стратегія найбільш ефективна, коли цільовий ринок зростає або ще не насичений конкурентами. В Україні ця стратегія досить поширена, оскільки нові банки утворюються і об’єднуються, щоб входити на вже заповнені ринки. Також вона застосовується через поступове впровадження існуючими банками нових видів операцій, які є новими для них, але вже присутні на ринку.

Ця стратегія проникнення на ринок може бути реалізована у трьох основних варіантах:

– збільшення обсягу використання існуючого продукту;

– залучення клієнтів від конкурентів;

– привертання нових клієнтів.

Як бачимо з проведеного дослідження, впровадження електронних платежів становить одну з конкурентних стратегій у банківській галузі. Ця ініціатива призводить до зміни парадигми проведення фінансових операцій, що сприяє підвищенню ефективності та додаткової цінності продуктів і послуг. Успішність запровадження електронних платежів можна пов’язати із зростанням фінансових показників банків. Одним із чинників, що також впливають на впровадження електронних платежів також можна вважати є розмір банку.

Інтернет-банкінг у розрізі безготівкових платежів стає невід’ємною частиною організації здійснення операцій та надання послуг банком. Перед запровадженням системи інтернет-банкінгу комерційний банк має визначити фундаментальну рису: інтернет-банкінг є єдиним каналом взаємодії банку із клієнтами чи інтернет-банкінг є доповненням до традиційних каналів. Основою сучасних інтернет-банків є поєднання інтернет-каналів із традиційними, і виключно інтернет-банків поки є виключеннями на ринку.

Основними принципами розвиток інтернет-банкінгу у комерційному банку слід визначити такі:

– комплексність – взаємозумовлений і пропорційно взаємоузгоджений розвиток системи як єдиного цілого, який забезпечує зв’язок усіх підсистем і елементів як інтернет-банкінгу, так і вже діючих традиційних
способів діяльності банку;

– багатоплатформеність – це властивість програмного забезпечення працювати на більш, ніж одній програмній (включаючи операційні системи) чи апаратній платформі. Кросплатформність дозволяє значно зменшити витрати на розробку нового програмного забезпечення або його адаптацію
для різних платформ;

– самоідентичність – інтернет-банкінг має бути продовженням ідентичності банку, що дозволяє включити в новий канал вже лояльних клієнтів;

– омніканальність – застосування різноманітних шляхів спілкування з клієнтами з метою покращення результатів у продажах, обслуговуванні та маркетинговому впливі, що дозволяє взаємодіяти з клієнтами на різних етапах їхнього шляху відкриття до покупки, надаючи необхідну інформацію та підтримку на кожному етапі. Такий підхід стає ключовим чинником конкурентоспроможності в сучасному бізнес-середовищі, де клієнти висувають високі вимоги до якості обслуговування та доступності інформації.

Запуск омніканальних застосунків та веб-системи

Поширення застосунків та веб-системи серед тестових груп та всіма маркетинговими каналами

А/B тестування застосунків та веб-системи

Розвиток інтернет-банкінгу
у комерційному банку

на основі комплексності, багатоплатформеності, самоідентичності та омніканальності

Мета: зміцнення і розширення бази лояльний клієнтів, які постійно користуються послугами банку, зростання кількості та суми депозитів та кредитів

Завдання:

1) розширити базу клієнтів;
2) визначити ефективні канали просування та використання інструментів інтернет-банкінгу;

3) залучення депозитів та видача кредитів через інструменти інтернет-банкінгу

Засоби досягнення мети

Критерії ефективності: абсолютні показники використання застосунків та веб-системи, запитів на відкриття депозитів та отримання кредитів, а також здійснення таких операцій

Економічний ефект

так

ні

Рис. 2.19. Завдання розвитку інтернет-банкінгу у комерційному банку

Джерело: складено автором

Засоби досягнення мети:

– запуск омніканальних застосунків та веб-системи – це розподілена програма, в якій користувач взаємодіє через браузер, а всі обчислення та обробка даних відбуваються на сервері, який надає послуги веб-сервера. Браузер, в даному випадку, використовується для відображення інформації, отриманої з сервера через мережу, і передачі даних назад до сервера від користувача. Цей підхід має перевагу в тому, що клієнти не залежать від конкретної операційної системи користувача, тому веб-застосунки можуть функціонувати на різних платформах;

– поширення застосунків та веб-системи серед тестових груп та всіма маркетинговими каналами – банк має вдатися до максимального поширення застосунків та веб-системи спочатку до визначених груп тестувальників, до яких запрошують діючих клієнтів за визначеними критеріями, а також всіх потенційних користувачів застосунків та веб-системи
діючими маркетинговими каналами;

– А/B тестування застосунків та веб-системи – це метод маркетингового дослідження, в якому контрольна група предметів порівнюється з набором тестових груп, в яких змінено один або кілька показників, щоб визначити, які зміни покращують цільовий показник. Хороший приклад – це дослідження впливу факторів, таких як колірна схема, розміщення та розмір елементів інтерфейсу, на конверсію веб-сайту. Цей метод широко використовується для оптимізації веб-сторінок у відповідності до заданої мети. В рамках нього порівнюються дві дуже схожі сторінки (сторінка А і сторінка В), які відрізняються лише одним або кількома елементами (іноді цей метод називають тестуванням A/B/N). Сторінки А і В випробовуються на користувачах по черзі у рівних пропорціях, і, як правило, відвідувачі не знають про це. Після певного періоду часу або досягнення певної статистично значущої кількості показів, аналізуються числові показники мети, і визначається, який варіант сторінки є найкращим.

1. Створення омніканальних застосунків та веб-системи банку	2. Створення єдиного центру обробки та управління банку	3. Включення до омніканальних застосунків та веб-системи гейміфікації та біометрії	4. Навчання персоналу банку	5. Поширення застосунків та веб-системи за-для надання послуг згідно затверджених тарифів серед тестових груп та всіма маркетинговими каналами

6. Оцінка абсолютних показників використання застосунків та веб-системи, запитів на відкриття депозитів та отримання кредитів, а також здійснення таких операцій	7. Оцінка впливу застосування омніканальних застосунків та веб-системи на інформаційну та економічну безпеку банку	8. Проведення А/B тестування застосунків та веб-системи	9. Оцінка ефективності роботи застосунків та веб-системи згідно А/B тестування та оцінки абсолютних показників використання	10. Повноцінна рекламна кампанія визначених каналів просування застосунків та веб-системи банку

Рис. 2.20. Етапи впровадження інтернет-банкінгу комерційними банками України

Джерело: складено автором

Вважаємо, поетапність впровадження інтернет-банкінгу в систему роботи комерційного банку дозволяє оптимізувати витрати, забезпечити оптимальний вибір застосовуваних каналів, а також дозволить банку підтримувати максимальну відповідність свого продукту потребам ринку. Щоб створити відмінний і якісний необанк, потрібно бути в курсі тенденцій у цій сфері. Основні тенденції на 2022-2025 роки в галузі необанків такі:

– штучний інтелект і адаптивне машинне навчання – компанії почнуть розширювати використання технологій AI та ML. AI та ML – це справжні інструменти, які мають підвищити конверсію, наприклад, у розумних продажах, або, передбачивши запитання клієнтів, дати їм точну відповідь, щоб скоротити час контакту з банком у сервісних комунікаціях;

– прозорі фінансові послуги – необанки працюють прозоро і прагнуть надавати в режимі реального часу інформацію про будь-які платежі, які здійснює клієнт. Такі банки намагаються чітко інформувати клієнтів про всі послуги, фінансові рішення та додаткові витрати на кожному етапі співпраці;

– удосконалення знань у сфері фінансових технологій – оскільки все більше і більше людей користуються цифровим банкінгом, вони вчаться орієнтуватися та досліджувати нові технології з метою проведення цифрової трансформації банківського сектору. Отже, клієнти стають краще обізнаними щодо доступних їм фінансових інструментів і здобувають більше знань у галузі фінансового планування та інвестування;

– завдяки цифровим банкам пересічному клієнту буде легше отримати більшу глибину фінансових продуктів та механізмів;

– кібербезпека у фінансових установах – безпека сьогодні є невід’ємною частиною обробки цифрових транзакцій через банки. Часто необанки не акредитовані, як звичайні банки, але те, як вони структурують свою діяльність, дає змогу встановити високий рівень кібербезпеки [238].

Банки використовують біометричну перевірку, технологію шифрування та різні інші заходи безпеки для захисту даних клієнтів та їх мобільного телефону. Крім того, вони забезпечують функції високого рівня безпеки, такі як блокування та зависання в будь-який момент за допомогою програми.

Згідно з останніми зарубіжними дослідженнями, інтерес до таких банків з кожним роком зростає не лише серед молодої аудиторії 18-40 років, а й у віковій групі 65+. Дослідницькі компанії по всьому світу досліджують, чому все більше клієнтів переходять від традиційних банківських послуг до послуг необанків.

Автор бестселерів Amazon і засновник необанку Moven Бретт Кінг якось сказав: «У 2030 році я б сказав, що у вас, ймовірно, буде два мільярди людей, які будуть користуватися щоденними банківськими послугами, незалежно від банків». І ця зміна фокусу очевидна. Вся справа в їх ширшій функціональності та доступності. Вони також використовують надійні способи залучення нових клієнтів. Це окремі картки – віртуальні, одноразові, голографічні та інші.

Необанки піклуються про безпеку своїх клієнтів. Вони піклуються про заощадження людей, використовуючи різні сервіси для захисту інформації та персональних даних користувачів. Необанки дбають не тільки про захист фінансів користувачів, але й мотивують клієнтів на соціально значущі дії.

Багато необанків також мають функцію, яка дозволяє робити пожертви на благодійність щомісяця. Крім того, система показує, які друзі підтримують той самий фонд. Такі можливості створюють сприятливе середовище для формування у користувачів високого рівня соціальної відповідальності.

Необанки також має можливість тестувати зміни в додатках на користувачах. Наприклад, банки опитують користувачів про те, що вони хотіли б отримувати від програми. Незалежно від того, чи хочуть вони, наприклад, створювати депозити чи отримувати дивіденди у вигляді бонусів і знижок, які можна використовувати на власний розсуд. Необанки і надалі завойовуватиме популярність. Секрет цього явища полягає в сумі підходів до залучення клієнтів, що ховаються за виразом «нова щирість». Визначення має на увазі гуманну схему надання послуг, коли непотрібні платні послуги не нав’язуються клієнту.

2.3 Аналіз тенденцій розвитку безготівкових розрахунків та їх впливу на розвиток соціально-економічних систем в Україні

Тенденції розвитку безготівкових розрахунків та їх вплив на розвиток соціально-економічних систем в Україні демонструє тенденцію до змін. Визначення напрямку цих змін є важливою частиною цього дослідження, що дозволить встановити шляхи покращення системи безготівкових розрахунків на основі подальшого аналізу.

З огляду на останні наукові дослідження та тенденції, пов'язані з еволюцією банківського сектору в інноваційному контексті, акцентовано на важливості докладнішого розгляду гіпотез, що стосуються впливу прогресу електронних розрахунків на валовий внутрішній продукт (ВВП) та можливих зв'язків між зростанням безготівкових операцій та рівнем тіньової економіки.

Сформуємо відповідні дослідницькі гіпотези:

Н1: обсяг безготівкових розрахунків спричиняє істотний вплив на показник валового внутрішнього продукту.

Н2: обсяг безготівкових розрахунків істотно впливає на показник рівня тіньової економіки, що, в свою чергу, впливає на розвиток соціально-економічних систем в Україні.

Для підтвердження/спростування першої гіпотези – виявлення зв’язку між обсягом ВВП та обсягом безготівкових коштів – побудуємо рівняння регресії.

Для підтвердження/спростування другої гіпотези – виявлення зв’язку між рівнем тіньової економіки та обсягом безготівкових коштів – побудуємо
рівняння регресії.

За статистичними даними Національного банку України [69] загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за 2021 р. становила 7,04 млрд шт, а їх обсяг – 3 099,1 млрд грн. Порівняно з 2020 роком кількість зазначених операцій зросла на 35,1 %, а їх сума – на 40,3 млрд грн. Як бачимо, безготівкові операції з використанням платіжних карток стають все популярнішими серед українців. На рис.2.21 подано їх динаміку.

На наш погляд, така динаміка використання безготівкових платежів для споживачів є досить позитивною тенденцією. Однак слід пам’ятати, що для багатьох людей готівка все ще має багато переваг, позаяк вважається, що готівкові операції дешевші, ніж карткові, та використання готівки забезпечує кращий контроль витрат.

Рис. 2.21. Динаміка загальної кількості операцій з використанням платіжних карток в Україні у 2016-2021 рр., млрд. шт.

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [69]

На основі даних рис. 2.21, за допомогою функції «Прогноз» застосунку Excel, побудуємо прогноз динаміки кількість операцій з використанням платіжних карток в Україні до 2025 року. Відповідно до побудованого прогнозу кількість транзакцій за незмінної тенденції з кожним роком буде зростати (рис. 2.22).

Рис. 2.22. Прогноз динаміки кількість операцій з використанням платіжних карток в Україні до 2025 року

Джерело: складено автором

З огляду на те, що на період бази прогнозування припали дані, за період Covid‑19, де люди вимушено меншою мірою користувалися готівковим розрахунком, а з початком повномасштабного вторгнення росії люди, навпаки, намагались мати в наявності більше готівкових коштів, прогноз може не справдитись. Не виключено, що після завершення війни можуть спостерігатися знижені показники безготівкових розрахунків, оскільки люди можуть повертатися до свого звичного способу життя і продовжувати використовувати готівку для оплати товарів та послуг. Ця тенденція може бути більш актуальною для людей похилого віку, оскільки більшість з них вважає, що зберігання готівки вдома є надійнішою опцією, ніж зберігання електронних коштів на банківських рахунках. Крім того, масовані атаки на енергосистему України також спричинили двоякий вплив на кількість безготівкових розрахунків: з однієї сторони люди намагаються володіти певною сумою готівкових коштів, з іншої – багато молоді почали використовувати мобільні телефони в якості терміналу. Враховуючи динаміку технологічного розвитку та суспільних вподобань у використанні ресурсів часу, можна передбачити, що безготівкові платежі здобудуть більше популярності.

Узагальнено, загальна кількість платіжних карток в Україні станом на 1 січня 2021 року зросла на 16%, порівняно з початком 2020 року. Майже дві третини всіх цих карток є активними платіжними картками (61,2 %). Якщо розглядати кількість карток за картковими платіжними системами, то в Україні перше місце займає Mastercard з 47,2 мільйонами карток (68,5 %), за ним йде Visa з 21,0 мільйонами карток (30,5 %). Варто відзначити, що у багатьох інших країнах світу лідируючу позицію утримує платіжна система Visa, яка має ринкову капіталізацію в розмірі 352,57 мільярди доларів, за нею йде Mastercard з 256,88 мільярдами доларів, а потім PayPal з 128,95 мільярдами доларів. (рис. 2.23).

Рис. 2.23. Ринкова капіталізація платіжних систем у 2021 р. (млрд дол.)

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [172]

Якщо розглянути темпи зростання готівкових коштів (М0) та безготівкових (М1-М0) коштів за попередні дванадцять років, то можна говорити про значні коливання у темпах зростання грошової маси за агрегатами, що подано на рис. 2.24. У 2021 році обсяг готівки зріс на 12,58 % порівняно з 2020 роком і у 3,2 рази порівняно з 2010 роком. В середньому за 2010-2021 рр. обсяг обігу готівки зростав на 11,1 % щороку. Середньорічний приріст обороту безготівкових коштів за 2010-2021 рр. становив 18,6 %. Обсяг обігу безготівкових коштів (М1-М0) у 2021 році порівняно з 2010 роком зріс у 4,4 рази (з 106,9 млрд грн
до 700,2 млрд грн) та на 31,14 % порівняно і попереднім, 2020 роком.

Рис. 2.24. Динаміка темпу приросту готівкових (М0) та безготівкових коштів (М1-М0) протягом 2010-2021 років

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [82]

Порівняльний аналіз темпів приросту готівкових та безготівкових коштів в показує, що обидва грошові агрегати зростали, але зростання безготівкових коштів відбувалось швидшими темпами.

В Україні розвиток безготівкових розрахунків визначений пріоритетним напрямком, що підтверджується змістом Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яка була схвалена і затверджена Рішенням № 797 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 27 грудня 2019 року [173]. Згідно Стратегії, в Україні має максимально можливо розвиватись система безготівкових розрахунків, щоб у 2025 році обсяг готівки в обігу відносно ВВП не перевищував 7,5%.

Рис. 2.25. Показники регресійного аналізу

Джерело: складено автором

З поданих на рис. 2.25 показників, бачимо, що з ймовірністю 95 % існує прямий тісний істотний зв’язок між обсягом безготівкових коштів у грошовому обігу та ВВП України. Про тісноту і напрям виявленого зв’язку свідчить високе значення лінійного кореляційного відношення – 0,844, а істотність зв’язку підтверджується значенням Sig. F = 0,00002 < 0,05.

Виявлений зв’язок обсягу безготівкових коштів та ВВП аналітично можемо подати у вигляді рівняння регресії:

ВВП = 499,58х + 0,293(М1 – М0).

Параметри побудованого рівняння з ймовірністю 95 % є істотними, про що засвідчують значення P-value (а) = 0,00007 та P-value (b) = 0,00002, що не перевищують 0,05. Емпіричні значення та рівняння регресії подано
на рис. 2.26.

Рис. 2.26. Взаємозв’язок обсягу безготівкових коштів та ВВП України

Джерело: складено автором

При зміні обсягу безготівкових коштів в обігу (чинника) на 1 млрд грн. обсяг ВВП зросте на 0,29 млрд грн. R-квадрат приймає значення 0,844, що свідчить про високий ступінь взаємозв’язку між фактичними та передбаченими значеннями. Тобто доля варіації ВВП України пояснюється варіацією змінної Х (сума безготівкових операцій) на 84,4 %. Інші 15,6 % пояснюються впливом інших чинників.

Рис. 2.27. Показники регресійного аналізу

Джерело: складено автором

З поданих на рис. 2.27 показників, бачимо, що з ймовірністю 95 % існує прямий тісний істотний зв’язок між обсягом безготівкових коштів у грошовому обігу та рівнем тіньової економіки. Про тісноту і напрям виявленого зв’язку свідчить значення лінійного кореляційного відношення – 0,431, а істотність зв’язку підтверджується значенням Sig. F = 0,03 < 0,05.

Виявлений зв’язок обсягу безготівкових коштів та рівня тіньової економіки аналітично можемо подати у вигляді рівняння регресії:

Рівень тіньової економіки = -0,0031x + 37,069.

Параметри побудованого рівняння з ймовірністю 95 % є істотними, про що засвідчує значення P-value (b) = 0,039, що не перевищують 0,05. Емпіричні значення та рівняння регресії подано на рис. 2.28.

Рис. 2.28. Взаємозв’язок обсягу безготівкових коштів та рівня тіньової економіки

Джерело: складено автором

При зміні обсягу безготівкових коштів в обігу (чинника) на 1 млрд грн. обсяг рівень тіньової економіки зросте на 0,003 %. R-квадрат приймає значення 0,431, що свідчить про середній ступінь взаємозв’язку між фактичними та передбаченими значеннями. Тобто доля варіації рівня тіньової економіки України пояснюється варіацією змінної Х (сума безготівкових операцій) на 43,1 %. Інші 56,9 % пояснюються впливом інших чинників.

Аналіз підходів Національного банку України щодо поступового зниження частки готівкового обігу на користь безготівкових розрахунків та забезпечення доступу до ринку систем Інтернет-розрахунків показує важливий напрямок розвитку фінансової інфраструктури України. Ця стратегія має потенціал відкрити широкі можливості для покращення економічного клімату та зручності громадян та підприємств в здійсненні платежів та фінансових операцій.

Національний банк України визнав важливість стимулювання безготівкових розрахунків, оскільки вони сприяють ефективнішому використанню ресурсів, зменшенню ризиків, зручності для споживачів та зниженню тіньової економіки. Ця стратегія також відповідає сучасним міжнародним стандартам та практикам і сприяє інтеграції України в європейський фінансовий простір.

Отже, проведений аналіз дозволяє припускати, що впровадження стратегії, запропонованої Національним банком України щодо зменшення частки готівкового обігу на користь безготівкового за допомогою розширення доступу до ринку інтернет-розрахунків та сприяння зростанню безготівкових розрахунків через впровадження інноваційних платіжних продуктів та розвиток електронної комерції може призвести до позитивних результатів, якщо збільшиться рівень довіри у населення України до банківських установ. Це сприятиме активнішому залученню українців до безготівкових систем розрахунків та платежів. Висвітлили, що розвиток безготівкових платежів сприяє прискоренню економічного зростання країни та зменшенню тіньової економіки, позитивно впливає на фінансову систему, дозволяє зменшити обіг готівки та операційні витрати банківської системи та держави.

РОЗДІЛ 3
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

3.1 Світові тенденції міжнародного застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі

Сучасний міжнародний досвід застосування безготівкових розрахунків демонструє швидкий розвиток технологій та їх впровадження в фінансову сферу. Це відбувається з метою поліпшення ефективності та зручності фінансових транзакцій, спрощення процесу платежів і підвищення безпеки.

Одним із найважливіших досягнень є впровадження електронних грошей або цифрових платіжних систем. Такі системи дозволяють здійснювати миттєві безготівкові перекази коштів з одного рахунку на інший, незалежно від місця перебування користувачів. Прикладами успішно впроваджених цифрових платіжних систем є PayPal, Alipay, WeChat Pay та Apple Pay, які набули популярності у різних країнах світу [211].

Мобільні платежі є одним із найінноваційніших напрямків у безготівкових розрахунках. За допомогою мобільних пристроїв та спеціальних додатків користувачі можуть здійснювати платежі, навіть не маючи при собі готівки або банківських карток. Наприклад, в Індії мобільна платіжна система Paytm отримала широке поширення та стала невід'ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей [212].

Безконтактні технології, такі як NFC (Near Field Communication), дозволяють здійснювати безготівкові розрахунки з використанням мобільних пристроїв або спеціальних карток. Це робить процес оплати швидшим і зручнішим для споживачів. Безконтактні платежі вже широко застосовуються в багатьох країнах світу, зокрема у Великобританії, Швеції, Японії та Австралії. Компанії, які впроваджують безконтактні технології, включають Apple зі своїм сервісом Apple Pay, Google з Google Pay та Samsung з Samsung Pay. Ці технології дозволяють користувачам здійснювати безконтактні платежі шляхом простого дотику мобільного пристрою або картки до платіжного терміналу [213].

На цьому тлі потребує подальшого вивчення поширення інструментарію цифрових гаманців, які стають все більш популярними. Вони дозволяють зберігати фінансові дані та здійснювати платежі за допомогою мобільних пристроїв. Наприклад, в Китаї WeChat і Alipay надають можливість віртуального гаманця, де користувачі можуть зберігати гроші, здійснювати платежі в магазинах, переказувати гроші один одному та навіть оплачувати
комунальні послуги [214].

Важливим аспектом сучасного міжнародного досвіду є співпраця між фінансовими установами, фінтех-компаніями, телекомунікаційними операторами та іншими гравцями ринку. Це дозволяє створювати інтегровані екосистеми для безпечних та зручних безготівкових розрахунків, сприяє ширшому впровадженню інновацій та стимулює економічний розвиток.

Однак, разом зі значними перевагами безготівкових розрахунків, існують й певні виклики та ризики. До них належать питання кібербезпеки, захисту персональних даних, регуляторного середовища та економічної стійкості. Тому важливо враховувати ці аспекти та розвивати ефективні механізми контролю, нормативного регулювання та стандартизації у сфері безготівкових розрахунків.

Для успішного впровадження інноваційних безготівкових розрахунків в цифровізованому економічному просторі необхідна також широка освітня кампанія, яка допоможе зрозуміти переваги та можливості безготівкових розрахунків для всіх учасників економіки. Забезпечення доступності та інклюзивності безготівкових розрахунків є ще однією важливою складовою, оскільки це дозволяє залучити широкі верстви населення та малий бізнес до нових фінансових рішень.

У сучасному світі інноваційні безготівкові розрахунки стають необхідною складовою цифрової економіки. Вони дозволяють покращити ефективність, зручність та безпеку фінансових транзакцій, сприяють розвитку бізнесу та стимулюють економічний розвиток. Аналіз міжнародного досвіду у цій сфері допомагає виявити успішні практики, переваги та виклики, що допомагають формувати рекомендації та стратегії для подальшого розвитку безготівкових розрахунків у світовому та національному масштабах.

Дослідники в різних країнах вивчають, в якій спосіб компанії приймають кошти від клієнтів. І часто в цих дослідженнях виявляють доволі цікаві результати. Так науковців з ОАЕ та Малайзії виявили, що більшість підприємств (90 %) вказують, що вони часто приймають готівку як спосіб оплати. Цей висновок різко контрастує з кількістю компаній, які приймають безготівкову форму оплати. Лише 36 % підприємств вказали, що вони приймають кредитні картки, і трохи менше (34 %) приймають дебетові картки. Для інших видів безготівкової оплати ця цифра значно нижча. Лише 28 % підприємств приймають платежі онлайн або через Інтернет, 16 % приймають платежі через мобільні телефони, 9 % приймають платежі за допомогою передплачених карток (так звані Touch‘n’Go), і лише 6 % підприємств приймають чеки та автомати для внесення готівки (CDM). Ці висновки свідчать про те, що багатьом підприємствам у цій країні ще належить повністю перейти на системи безготівкових платежів і все ще значною мірою покладаються на готівку для здійснення операцій [177].

Інші дослідження говорять, що оплата щоденного споживання може бути здійснена готівкою або безготівковим способом. Серед часто використовуваних інструментів безготівкової оплати були кредитні перекази, чеки, прямі дебетові списання [178], кредитні картки [179], платіжні картки та електронні
гаманці [180; 181]. Споживачі використовували безготівкові платежі через їх зручність [182], ефективність [183] і економічну ефективність [184].

Рис. 3.1 показує, що у 2019 році спостерігалося збільшення середньодобової вартості безготівкових транзакцій, повідомлених Банком міжнародних розрахунків і Центральним банком Малайзії, порівняно з 2015 роком. Серед країн Азії середні щоденні переказні платежі в Японії (73 692 млн дол.) і Південної Кореї (50 673 млн дол. США) були найвищими в 2019 році, за ними йде Малайзія (25 190 млн дол. США). Що стосується використання карток та електронних грошей (електронних грошей), то в 2019 році в Малайзії була найвища середня щоденна транзакція в 5 575 млн дол. США порівняно з Південною Кореєю (2 148 млн дол. США) і Японією (2 065 млн дол. США) [185].

Рис. 3.1. Перекази, оплати карткою та електронними грошима для вибраних країн Азії в 2015 та 2019 роках

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [185]

Ці цифри свідчать про значний обсяг безготівкових розрахунків та використання електронних платіжних систем у вищезгаданих країнах Азії. Це вказує на широке поширення та прийняття цифрових технологій у фінансовому секторі, які сприяють зручності та швидкості платежів, забезпечуючи зручність та безпеку для користувачів. Збільшення середньодобової вартості безготівкових транзакцій свідчить про зростання довіри до цифрових платіжних систем і їх використання як альтернативи традиційним готівковим розрахункам.

Ці цифри також вказують на успішність і впровадження інноваційних безготівкових технологій у Малайзії, Японії та Південній Кореї. Використання карток та електронних грошей сприяє зручності та швидкості платежів, а також дозволяє зменшити залежність від готівки, забезпечуючи більш безпечне та ефективне функціонування фінансової системи.

Азійські країни тримають і на зараз перші місця в світі по кількості миттєвих мобільних платежів. Так за 2021 рік (що є поки найсвіжішими зведеними даними) в Індії відбулося 48,6 млрд таких транзакцій, в Китаї – 18,5, в Таїланді – 9,7, в Бразилії –8,6 та в Південній Кореї –7,3. Уряд Тайваню взагалі амбітно ставиться до цифрових платежів і поставив за мету досягти 90 % проникнення мобільних платежів до 2025 році [215].

Саме країни Азії стали лідерами в світі інноваційних технологій в галузі безготівкових платежів. І хоча зміни в ситуації з безготівковими платежами після 2019 року дуже значущі, і їх вплив на глобальну економіку і фінансову систему зростає, проте пандемія COVID-19 внесли зміни у порядок формування зведеної статистики та оновлення даних.

В цілому визначено шість взаємопов’язаних учасників екосистеми безготівкових платежів: – споживачі, – продавці і постачальники послуг, – медіа та рекламодавці контенту, – регулятори, – політики, – інфраструктура. На споживачів і продавців в основному впливає передбачувана довіра та конфіденційність, безпека та передбачувані ризики, тоді як медіа та рекламодавці контенту відіграють важливу роль у соціальному впливі та спілкуванні в місці покупки. Так само постачальники послуг проявляють свою здатність впроваджувати нові платіжні системи. Роль регуляторів і політиків у впровадженні безготівкових платежів визначається їх здатністю розробити добре функціонуючу та надійну платіжну політику, що веде до сприятливого середовища, тоді як інфраструктура зосереджена на забезпеченні надійної та безпечної фізичної мережі [186].

Їх взаємодії та взаємовпливи створюють умови для розвитку різноманітних платіжних систем, що відповідають потребам та вимогам різних галузей, регіонів та користувачів. Залежно від контексту, платіжні системи можуть бути глобальними або локальними, орієнтованими на онлайн чи офлайн платежі, забезпечувати швидкі мікроплатежі або операції великих сум. Взаємодія учасників платіжних екосистем є ключовим фактором у створенні інноваційних, зручних та безпечних платіжних рішень, що відповідають
потребам сучасного ринку. Утворення цілої низки платіжних систем спрощує процеси оплати та забезпечують зручність для всіх учасників.

Таблиця 3.1

Кількість користувачів платіжних систем в світі в 2022 році

Платіжні системи	Кількість користувачів в світі в 2022 році, млн	Опис платіжної системи
AliPay	650	AliPay є китайською платіжною платформою, яка надає різноманітні послуги, включаючи мобільні платежі та електронні гаманці
WeChat Pay	550	WeChat Pay – це платіжний сервіс, який інтегрований у популярний китайський месенджер WeChat, і дозволяє користувачам здійснювати платежі за допомогою телефону
Apple Pay	507	pple Pay є послугою мобільних платежів від компанії Apple, яка дозволяє користувачам здійснювати безконтактні платежі за допомогою своїх пристроїв Apple
Google Pay	421	Google Pay – це платіжна послуга, яка розвивається компанією Google, дозволяючи здійснювати платежі через смартфони та інші пристрої
PayPal	377	PayPal – це популярна онлайн-платіжна система, яка дозволяє користувачам здійснювати платежі через Інтернет
Paytm	333	Paytm – це індійська платіжна платформа, яка надає різноманітні послуги, включаючи мобільні платежі та електронні гаманці
PhonePe	300	PhonePe – це індійська платіжна платформа, яка спеціалізується на мобільних платежах та грошових переказах
Samsung Pay	140	Samsung Pay - це платіжна служба, розроблена компанією Samsung, яка дозволяє користувачам здійснювати платежі за допомогою смартфонів та інших пристроїв Samsung
Venmo	52	Venmo – це популярний американський сервіс електронних грошей, що дозволяє здійснювати платежі та грошові перекази між користувачами
Cash App	36	Cash App – це платіжний сервіс компанії Square, що дозволяє здійснювати перекази та платежі за допомогою мобільного додатку

Джерело: [215]

Ці числа в табл. 3.1 відображають значну розповсюдженість та популярність деяких платіжних систем у світі, які надають зручні та швидкі способи здійснення фінансових трансакцій для мільйонів користувачів.

Якщо систематизувати способи сучасних платежів, то отримаємо:

– кредитні/дебетові картки є одним із найзручніших способів безготівкової оплати з моменту його винаходу. Замість того, щоб оплачувати товари та послуги готівкою, користувач може використовувати кредитну або дебетову картку для здійснення платежів без готівки. Це можна зробити особисто, протягнувши картку або вставивши картку в пристрій для зчитування карток, або це можна зробити онлайн, додавши дані картки на платіжну сторінку веб-сайту/додатка;

– програми для мобільних гаманців швидко набирають популярності завдяки своїм швидким, безпечним і зручним методам безготівкової оплати. Ці програми дозволяють користувачам зберігати та керувати кредитними, дебетовими та іншими платіжними картками в цифровому вигляді. Програма мобільного гаманця дозволяє користувачам надсилати, отримувати та зберігати гроші. Він також забезпечує зберігання та використання винагород за лояльність, купонів та інших пропозицій. Користувач має можливість додавати або зберігати кошти у своєму електронному гаманці, просто зв'язавши його з банківським рахунком. Також він може трансферувати гроші своїм контактам, членам сім'ї або іншим особам, введенням номера телефону, ідентифікатора електронної пошти, унікального ідентифікатора або путем сканування QR-коду;

– додатки мобільного банкінгу – за допомогою мобільного банківського додатка ви можете перевіряти баланс своїх рахунків, оплачувати рахунки, переказувати гроші та виконувати багато інших банківських операцій. Це усуває необхідність особистого відвідування відділення банку чи банкомату, що полегшує користувачам керування фінансами в дорозі. Програми мобільного банкінгу також включають такі функції, як платежі «особа-особі» (P2P), які дозволяють користувачам надсилати гроші друзям або членам сім’ї безпосередньо зі свого мобільного пристрою. Це може бути зручною альтернативою використанню готівки для дрібних операцій;

– віртуальні карти, також названі як цифрові картки або віртуальні платіжні картки, – це метод оплати, який дозволяє здійснювати онлайн-покупки або платежі без використання фізичної картки. Замість використання фізичної картки платник використовує віртуальну картку, надавши інформацію про картку, як-от номер картки, термін дії та код безпеки, під час оформлення замовлення;

– платежі за допомогою QR-коду є одним із найпопулярніших способів оплати в Інтернеті. Він використовує QR-коди для полегшення транзакцій. QR-код – це двовимірний код із чорними квадратами, розташованими на квадратній сітці. Цей код можна сканувати за допомогою смартфона або іншого пристрою, щоб отримати доступ до інформації або здійснити платіж;

– NFC або Near Field Communication для платежів – це технологія, яка дозволяє користувачам здійснювати платежі на пристроях, розташованих на відстані кількох сантиметрів. NFC можна використовувати для різних цілей, зокрема для безконтактних платежів, продажу квитків і контролю доступу. NFC – зручний і безпечний спосіб здійснення платежів. За допомогою NFC-платежів користувач може просто торкнутися своїм телефоном або іншим мобільним телефоном із підтримкою NFC терміналу торгової точки PoS, щоб здійснити платіж, усуваючи потребу в оплаті готівкою або фізичною карткою. Платежі за допомогою NFC стають дедалі популярнішими, і їх приймають численні продавці, що полегшує клієнтам використання цього методу оплати. Крім того, платежі NFC можуть запропонувати додатковий рівень безпеки, оскільки вони зашифровані та потребують безпечного з’єднання для обробки транзакції.

– неструктуровані додаткові сервісні дані (USSD) – це безготівкова оплата для тих, хто не має смартфона або належного доступу до традиційних банківських послуг у своєму місці. USP цього методу полягає в тому, що користувач може здійснювати платежі без смартфона чи Інтернету. USSD можна використовувати для безготівкових розрахунків, набравши *99# для ініціації фінансової операції. Коли користувач набирає цей код, він потрапляє в інтерактивне голосове меню через мобільний телефон. Потім транзакція завершується, дотримуючись підказок, надісланих через USSD. Однак, щоб скористатися цією послугою, користувач повинен переконатися, що його мобільний номер прив'язаний до банківського рахунку;

– електронна клірингова служба (ECS) – це тип електронної платіжної системи, яка використовується для полегшення переказу коштів між банками. ECS широко використовується для здійснення масових платежів, прирівняних щомісячних платежів, оплати комунальних послуг і виплати таких платежів, як дивіденди, пенсії та зарплати. ECS можна використовувати як для кредитних, так і для дебетових послуг. ECS дозволяє переказувати кошти між банківськими рахунками без потреби в готівці. Це зручний і безпечний спосіб здійснення платежів, оскільки його можна налаштувати на автоматичну оплату
та легко відстежувати;

– системи торгових точок (PoS) і системи мобільних торгових
точок (m-POS) – це системи електронних платежів, які використовуються для обробки транзакцій у точках роздрібної торгівлі. PoS-системи встановлюються у фіксованому місці, наприклад, на касі, а m-PoS-системи є портативними та можуть використовуватися з мобільним пристроєм, таким як смартфон або планшет. Системи PoS-терміналів і m-PoS-терміналів пропонують різноманітні варіанти оплати, такі як кредитні/дебетові картки, мобільні платежі, мобільний банкінг, гаманці, платіжні системи з QR-кодами та багато іншого. Система
m-PoS-терміналів більше підходить для малого бізнесу, оскільки зменшує витрати на встановлення PoS-терміналів [187].

На ринку Китаю згідно з опитуванням 2022 року, 88,2 % користувачів мобільних платежів задоволені доступними послугами, тоді як 68 % респондентів назвали підвищення безпеки платежів своїм головним очікуванням щодо майбутнього розвитку послуг мобільних платежів. З боку користувачів біометричні методи ідентифікації, такі як відбитки пальців і розпізнавання обличчя, є найбільш використовуваними методами автентифікації для мобільних платежів у Китаї, набагато перевершуючи перевірку пароля.

Згідно з опитуванням ChinaUnion Pay, у 2020 році 8 % користувачів стикалися з певним шахрайством з мобільними платежами, з яких близько 75 % були шахрайськими повідомленнями. Більшість випадків шахрайства з мобільними платежами відбувається в ситуації, коли користувачі використовують єдиний пароль для всіх способів оплати, підключаються до публічної
мережі Wi-Fi або сканують фальшиві QR-коди. Щоб забезпечити безпеку мобільних платежів, багато постачальників платіжних послуг запровадили такі заходи, як складне шифрування пароля транзакцій, а також верхні ліміти для одноразових і щоденних сум транзакцій [214].

В цей же час у 2023 році центральні банки 114 країн, на які припадає 95 % світового ВВП, були на різних стадіях оцінки запуску національної цифрової валюти [217]. Серед них ЄЦБ, Великобританія та США [218]. Китайський цифровий юань був першою цифровою валютою, випущеною великою економікою [219]. П’ять центральних банків запустили власні цифрові валюти, які отримали навіть окремий термін CBDC – central bank digital currency: Центральний банк Багамських островів – Sand Dollar, Центральний банк Східних Карибів – DCash, Центральний банк Нігерії – e-Naira, Банк Ямайки – JamDex, Народний банк Китаю – цифровий юань і Резервний банк Індії –
цифрова рупія. На червень 2023 року дані Central Bank Digital Currency
Tracker [220] наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Кількість проєктів CBDC в світі на червень 2023 року

стадія	кількісті в світі
запущено	11
в стадії «пілот»	21
розвиток	32
дослідження	46
неактивно	16
скасовано	2
інше	2
всього	130

Джерело: [220]

Рис. 3.2. Кількість проєктів CBDC в світі в географічному представлені на червень 2023 року

Джерело: систематизовано автором на основі джерел [220]

130 країн, що представляють 98 відсотків світового ВВП, вивчають CBDC. У травні 2020 року тільки 35 країн розглядали CBDC. Новий максимум з 64 країн знаходиться в просунутій стадії розвідки (розробка, пілот або запуск).

19 країн G20 зараз перебувають на передовій стадії розвитку CBDC. З них 9 країн вже в пілотних. Майже кожна країна G20 досягла значного прогресу і інвестувала нові ресурси в ці проекти за останні шість місяців.

11 країн повністю запустили цифрову валюту. Пілот Китаю, який в даний час досягає 260 мільйонів чоловік, тестується за більш ніж 200 сценаріями, деякі з яких включають громадський транзит, стимулюючі платежі
та електронну комерцію [220].

Оглядаючись на Європу, де станом на липень 2023 року вже аналізується четвертий звіт про про хід етапу дослідження цифрового євро, Україні слід більше уваг звернути на способи поширення CBDC та пошук вигід для
користувачів та провайдерів.

Європейські дослідники наголошують на тому, що цифрове євро має бути безкоштовним для базового використання та як це може посилити фінансову доступність. Вони також визначають ключові принципи моделі компенсації за розповсюдження цифрового євро та дають оновлену інформацію про інші поточні напрямки роботи.

Модель компенсації спрямована на створення стимулів для банків і постачальників платіжних послуг розповсюджувати цифрові євро та гарантувати, що цифрові платежі в євро будуть безкоштовними та широко
прийнятими в єврозоні.

Євросистема також аналізує, як цифрові євро можна перевести з особистого гаманця людини в інший, а також як запобігти та виявити шахрайство під час цифрових платежів у євро.

Фінансова доступність є ключовим принципом для цифрового євро, і він повинен бути розроблений таким чином, щоб він був придатним для людей похилого віку, людей з обмеженими можливостями та користувачів з обмеженими фінансовими або цифровими навичками.

На основі результатів фази розслідування Рада керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ) має вирішити, чи розпочинати тестування та розробку цифрового євро восени 2023 року. Цифрове євро буде випущено лише за підтримки європейських установ. ЄЦБ докладає зусиль до комунікації із Європейської Комісії щодо законодавчих пропозицій про цифрове євро та статус законного платіжного засобу готівки євро [60].

Щодо технічних деталей цифрового євро слід звернути увагу, що
для back-end прототипу, Eurosystem розробила централізований двигун розрахунків N€XT, на основі невитраченої моделі даних транзакцій (UTXO), яка зазвичай використовується для операцій з цифровими валютами. Тести показали, що ця модель дозволяє швидко і ефективно перевіряти транзакції. Ця система виявилася здатною підтримувати різні типи транзакцій, одночасно захищаючи конфіденційність користувачів, не розкриваючи Eurosystem їх платіжні схеми або залишки на рахунках. Паралельно учасники ринку успішно реалізували і протестували всі п'ять сценаріїв оплати, а також експериментували з інноваційними підходами, такими як гаманці selfcustody, які потенційно можуть дозволити більшу конфіденційність. Цей двигун добре себе зарекомендував для технічної перевірки інтерфейсу між front-end та back-end, а результати показали плавну взаємодію [92].

На початку 21 століття фінтех почав революціонізувати фінансовий сектор у всьому світі. І дійсно, країни Азії визначилися як світові лідери у цьому напрямку, тоді як США, Канада та Європа, зазвичай, були сприйняті як більш консервативні щодо впровадження фінтех-інновацій. Ось деякі ключові причини цього явища:

– технологічна інфраструктура – країни Азії, такі як Китай та Індія, швидко розвиваються у сфері інформаційних технологій та мають велике число сучасних смартфонів і доступ до швидкого Інтернету. Це створює сприятливу інфраструктуру для розширення фінтех-послуг;

– зростання ринку споживання – велика кількість населення в Азії, особливо в Китаї та Індії, створює великий ринок споживання для фінтех-послуг. Фірми швидко реагують на цей попит та розробляють інноваційні рішення;

– регуляторна підтримка – деякі азійські країни, такі як Сінгапур та Гонконг, впроваджують сприятливу регуляторну среду для фінтех-стартапів. Це допомагає фірмам швидко розвиватися та експериментувати
з новими технологіями;

– цифрова платіжна культура – у багатьох азійських країнах користувачі більш активно використовують цифрові платежі та мобільні гроші порівняно з традиційними банківськими послугами, що сприяє зростанню фінтех-сектору.

У цей же час як США, Канада та Європа зазвичай воліють бути більш обережними у впровадженні фінтех-технологій. Основні причини цього консерватизму включають:

– старі банківські структури – банківські системи в США, Канаді та, особливо, в Європі вже добре встановлені та мають глибокі корені. Впровадження фінтех викликає опір з боку традиційних фінансових установ;

– суворі регуляторні вимоги – ргуляторні органи у цих регіонах встановлюють високі стандарти щодо безпеки та захисту споживачів, що може ускладнити впровадження нових технологій;

– відсутність масштабу – фінтех-послуги часто вимагають великих масштабів для ефективної роботи. Традиційні ринки в США, Канаді та Європі, хоч і стабільні, менші за ринки в Азії.

Звісно, це загальні тенденції, і існують винятки в кожному регіоні. Багато країн намагаються збалансувати інновації з регуляцією, але загалом можна сказати, що країни Азії зазвичай виступають як світові лідери у розвитку фінтех-галузі, тоді як США, Канада та Європа залишаються більш консервативними у цьому питанні.

Наш аналіз міжнародного досвіду застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі демонструє, що ці технології мають значний потенціал для перетворення фінансової сфери. Світові ринки все більше рухаються до безготівкових розрахунків, замінюючи традиційні готівкові операції. Інноваційні технології, такі як мобільні платежі, електронні гаманці та NFC-технології, роблять безготівкові розрахунки більш доступними, зручними та безпечними для користувачів.

Інноваційні безготівкові розрахунки дозволяють здійснювати платежі швидше і зменшують затрати часу на обробку транзакцій. Це сприяє підвищенню ефективності операцій та зниженню витрат для бізнесу та споживачів. Інноваційні технології роблять безготівкові розрахунки більш зручними для користувачів. Можливість здійснювати платежі через мобільні пристрої або електронні гаманці дозволяє здійснювати оплату в будь-який час та в будь-якому місці. Використання інноваційних безготівкових розрахунків сприяє зменшенню залежності від готівки і забезпечує більш безпечне та економічне здійснення операцій.

3.2 Українські особливості розвитку фінтеху в Україні
з використанням цифрових технологій (блокчейну та штучного інтелекту)

Розвиток фінтех-індустрії в останні роки відзначається швидким темпом зростання та надзвичайною інноваційністю. У цьому контексті, цифрові технології, зокрема блокчейн і штучний інтелект, займають центральне місце, впливаючи на всі аспекти фінансового сектору та фінансові послуги як в Україні, так і в усьому світі.

Блокчейн, який вперше став відомим завдяки криптовалюті Bitcoin, забезпечує безпеку, недоступну для зловмисників, та прозорість транзакцій. В Україні, як і в інших країнах, ця технологія знайшла своє застосування у фінансових послугах, включаючи грошові перекази, управління активами, страхування та кредитування. Блокчейн дозволяє впевнено проводити транзакції, уникати посередників та сприяє виникненню нових фінтех-проектів, що створюють нові можливості для бізнесу та споживачів.

Штучний інтелект є ще однією ключовою технологією, яка перетворює фінансову сферу. В Україні та світі він застосовується для автоматизації процесів, аналізу даних, кредитного скорингу, роботи з клієнтами та ведення фінансового планування. Штучний інтелект допомагає знижувати ризики, підвищувати ефективність та точність фінансових операцій, а також вдосконалювати
взаємодію зі споживачами.

Україна, як і багато інших країн, виявила значний інтерес до розвитку фінтеху з використанням цифрових технологій. Україна має потужний потенціал у сфері інформаційних технологій та талановитих фахівців, що стимулює швидкий розвиток фінтех-екосистеми. Країна активно впроваджує блокчейн-технології та штучний інтелект в різні галузі фінансового сектору, зокрема в електронному банкінгу, платіжних системах, страхуванні та фінансовому аналізі.

Українські фінтех-стартапи активно впроваджують блокчейн і штучний інтелект, розробляючи інноваційні рішення для фінансового сектору. Наприклад, в Україні вже існують проекти, що пропонують блокчейн-платформи для швидких та безпечних грошових переказів, електроні гаманці та ряд інших.

Зворотний зв'язок та співпраця між урядом, фінансовими установами та технологічними компаніями стимулюють розвиток фінтеху в Україні. Урядові ініціативи спрямовані на сприяння інноваційним фінансовим технологіям, включаючи створення сприятливого регуляторного середовища та фінансову підтримку для фінтех-стартапів.

Одночасно з цим, розвиток фінтеху за межами України є глобальним явищем. У багатьох країнах світу спостерігається ріст фінтех-індустрії, де цифрові технології, зокрема блокчейн та штучний інтелект, є ключовими драйверами. Банківські установи, страхові компанії, платіжні системи та інші фінансові гравці швидко впроваджують інноваційні рішення, щоб покращити свої послуги, забезпечити безпеку та зручність для клієнтів.

Цифрові технології, зокрема блокчейн та штучний інтелект, не тільки змінюють фінансовий сектор, але й створюють нові можливості для економіки в цілому. Вони допомагають збільшувати доступність фінансових послуг, зменшувати витрати, підвищувати ефективність та стимулювати інноваційність. Україна та світ в цілому перебувають на етапі перетворень, де цифрові технології відіграють важливу роль у розвитку фінтеху та створенні
нового фінансового ландшафту.

Аналітику української практики слід почити з того, що починаючи з 1 квітня 2023 року, Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) перейшла на новий рівень, використовуючи міжнародний стандарт ISO 20022. Тепер ця система дозволяє проводити міжбанківські платежі цілодобово, 7/24 [188].

Наступне покоління Системи електронних платежів побудоване з використанням передових програмних та технічних рішень, що забезпечує ще більш швидкі, зручні та безпечні електронні платежі. Інтеграція стандарту
ISO 20022 відкрила можливості уніфікації платіжних повідомлень, створення єдиної системи правил їх заповнення та оброблення, а також розширення переліку обов'язкових полів та структурованої інформації. Це призведе до збільшення автоматизації та швидкісного проведення операцій, підняття якості обслуговування учасників системи електронних платежів та їх клієнтів.

Крім цього, система нині активно функціонує у 24/7 режимі, що дозволяє здійснювати міжбанківські платежі цілодобово без перерви, миттєво переходячи від поточного до наступного календарного дня. Впровадження нового покоління СЕП є ключовим технологічним кроком для подальшого якісного розвитку платіжної інфраструктури України, особливо враховуючи отримання країною статусу кандидата на членство в ЄС. Національний банк ініціює можливість приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та впровадження функціоналу миттєвих платежів у наступній версії СЕП-4.1, яку планується випробувати учасниками у 2023 році.

Цей прогресивний рух у розвитку СЕП віддзеркалює нашу постійну пристрасть до новаторських рішень та забезпечення найвищого рівня безпеки та зручності для користувачів. Це становить основу для подальшої модернізації платіжної інфраструктури та забезпечення її сумісності
з міжнародними стандартами.

Цей прогресивний крок в розвитку СЕП відображає нашу постійну прагнення до новаторських рішень та забезпечення найвищого рівня безпеки і зручності для користувачів. Це створює фундамент для подальшої модернізації платіжної інфраструктури та забезпечення сумісності
з міжнародними стандартами.

Зазначений перехід до нового покоління СЕП є стратегічним кроком в контексті підготовки України до можливого вступу до ЄС. Це дозволить нашій країні стати частиною SEPA і сприятиме зростанню економічного співробітництва та торгівлі з європейськими партнерами. Впровадження функціоналу миттєвих платежів у майбутній версії СЕП-4.1 є ще одним кроком до модернізації платіжної інфраструктури та надання швидких та ефективних послуг для користувачів.

Наведені зміни і розвиток СЕП відображають нашу постійну зосередженість на вдосконаленні платіжних послуг та просуванні України вперед у глобальному фінансовому просторі. Подальше співробітництво та інтеграція з міжнародними стандартами та технологіями, такими як ISO 20022 та SEPA, допоможуть забезпечити нашу позицію на міжнародній арені та забезпечити надійність, швидкість та зручність електронних платежів для всіх учасників системи.

Національний банк України активно займається дослідженням цифрових валют центральних банків і розробкою власної цифрової форми гривні,
відомої як е-гривня. Е-гривня представляє собою електронну версію національної валюти, що емітується Національним банком.

Головною метою е-гривні, згідно з уявленнями регулятора, є ефективне здійснення всіх функцій грошей, доповнюючи традиційні форми готівки та безготівкових платежів в гривні.

Наразі Національний банк розглядає різноманітні сценарії використання
е-гривні, що визначатимуть її дизайн та основні характеристики:

– е-гривня для безготівкових роздрібних платежів з можливістю програмування грошових переказів;

– е-гривня для використання в сфері, пов'язаній з обігом
віртуальних активів;

– е-гривня для забезпечення можливості транскордонних платежів [189].

Впровадження е-гривні може позитивно вплинути на забезпечення економічної безпеки країни, зміцнення монетарного суверенітету та здатність Національного банку підтримувати цінову та фінансову стабільність, що є важливими факторами стійкого економічного зростання.

Цей стратегічний крок впровадження цифрової форми гривні демонструє нашу постійну прагнення до інновацій в грошовій сфері та підвищення конкурентоспроможності України в глобальному фінансовому середовищі. Подальша робота з е-гривнею сприятиме розвитку цифрової економіки, стимулюванню інновацій та залученню інвестицій. Національний банк визнає значимі переваги, які е-гривня може принести для українського
суспільства та економіки.

Однією з ключових переваг е-гривні є зменшення залежності від традиційних банківських систем та посередників у фінансових операціях. Це дає можливість знизити витрати та швидкість здійснення платежів, а також забезпечує доступність фінансових послуг для населення та бізнесу.

Крім того, е-гривня має потенціал сприяти боротьбі з корупцією та нелегальними фінансовими операціями. Завдяки використанню технологій блокчейн та криптографії, е-гривня може забезпечити високий рівень безпеки та прозорості фінансових транзакцій, що сприятиме зменшенню випадків фінансових злочинів.

Впровадження е-гривні також відкриває нові можливості для розвитку фінансових інструментів та інноваційних проектів. Наприклад, використання програмованих грошей у е-гривні може дозволити автоматизувати розрахунки та створювати нові фінансові послуги, що сприятимуть розвитку сектора фінтех.

Національний банк України вкладає значні зусилля в розробку та впровадження е-гривні з метою забезпечення стійкості та надійності фінансової системи, підвищення довіри до національної валюти та забезпечення економічного розвитку України. Для досягнення цих цілей Національний банк активно співпрацює зі стейкхолдерами, включаючи уряд, банківський сектор, технологічні компанії та експертне співтовариство.

Однак, впровадження е-гривні також вимагає уважного вивчення та управління ризиками. Національний банк зосереджує свою увагу на захисті приватності та даних користувачів, забезпеченні кібербезпеки та запобіганні фінансовим шахрайствам. Також проводяться дослідження щодо впливу е-гривні на макроекономічну стабільність та фінансову систему, а також визначаються відповідні правові та регуляторні рамки.

У цілому, впровадження е-гривні є стратегічно важливим кроком для України в цифрову епоху. Це дозволить покращити ефективність платіжної системи, сприятиме розвитку інноваційного середовища та залученню інвестицій, а також сприятиме зміцненню фінансової стійкості та довіри
до національної валюти.

Національний банк України прагне забезпечити високу якість та безпеку е-гривні, враховуючи кращі світові практики та взаємодіючи з міжнародними партнерами. Це створить сприятливі умови для використання е-гривні як інноваційного фінансового інструменту та сприяє розвитку
цифрової економіки України.

Дослідження е-гривні відкриває шлях для подальших наукових робіт у галузі цифрових валют та фінансових інновацій. Дослідники можуть досліджувати вплив е-гривні на економіку, поведінку споживачів та розвиток фінансових ринків. Також можна провести порівняльні аналізи з іншими країнами, які вже впровадили цифрові валюти, для виявлення передових практик та визначення можливих ризиків і викликів.

У світі швидко розвивається технологічна сфера та цифрові інновації, і е-гривня може стати важливим кроком для України в цьому напрямку. Подальші дослідження та впровадження е-гривні вимагатимуть співпраці між урядом, академічними установами, фінансовими організаціями та суспільством загалом.

Остаточні результати дослідження е-гривні матимуть велике значення для прийняття рішень щодо впровадження цифрової валюти та формування стратегій розвитку фінансової системи України. Впровадження е-гривні може стати ключовим етапом в модернізації фінансової інфраструктури та сприятиме побудові інноваційної та стійкої економіки.

І хоча НБУ та Мінцифри запевняють у якості наших передових технологій, працюючи разом із Stellar Development Foundation на основі Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю над розробкою стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні [216], проте станом на 2022 рік останнім етапом тільки зареєстровано торгову марку «е-гривня», яка належить НБУ. Передбачаємо, що відбувається тестове використання розробленого програмного забезпечення, проте інформації про це немає в публічному доступі.

Запровадження централізованої цифрової валюти, такої як е-гривня, може стати важливим етапом для фінансової системи України, але воно також вносить певні проблеми та виклики. На сьогоднішньому етапі та враховуючи війну слід враховувати такі обставини:

– кібербезпека та кіберзлочинність – швидке запровадження CBDC може збільшити ризики кібератак та злочинних дій, оскільки цифрова валюта стане привабливою мішенню для хакерів та шахраїв;

– приватність та анонімність – виникає питання щодо збереження особистої приватності громадян у разі впровадження CBDC. І хоча йде війна, що потребує деталізації платіжних відомостей, деякі громадяни обурюються тим, що уряд бажає мати більше доступу до їх фінансових транзакцій;

– стабільність системи та технічні проблеми – технічні збої, проблеми з масштабуванням, пошкодження енергетичної інфраструктури, прямі загрози до пошкодження установ фінансового сектору з боку росії та інші технічні аспекти створюють додаткові ризики для повноцінного функціонування системи;

– монетарна політика та фінансова стабільність – запровадження CBDC може вплинути на ефективність монетарної політики, так як центральний банк буде мати нові інструменти для регулювання грошової маси та кредиту, проте для України із катастрофічним дефіцитом та зовнішніми запозиченнями така лібералізація зіграє в протилежний бік – грошова маса може втратити керованість;

– легалізація та регулювання – запроваджуючи е-гривню, слід уважно та детально визначити правовий статус CBDC та регулювати всі аспекти її використання, включаючи оподаткування, обмін та міжнародні транзакції, особливо як-то платежі за обмінними операціями на інші CBDC,
інші фінансові операції;

– відношення громадян та довіра – війна виключає право держави здійснювати ризикові фінансові та організаційні реформи, поряд з цим успіх CBDC залежить від того, наскільки громадяни будуть вірити в його стабільність, безпеку та зручність. В результаті центральному банку, відомствам та фінтех-компаніям слід відкласти активне просування такої технології
на час після Перемоги.

Ці виклики разом вимагають ретельного аналізу та планування з боку відповідних органів влади та фінансових інституцій для успішного впровадження CBDC в Україні та забезпечення його стабільності, безпеки та
прийняття серед громадян.

З моменту оголошення в січні 2021 року меморандуму про співпрацю Міністерства цифрової трансформації із Stellar Development Foundation активізувалсь робота над створенням правового середовища для розвитку віртуальних активів в Україні. І через рік був прийнятий Закон «Про
віртуальні активи» [44], проте цей закон не набрав чинності до сьогодні. Одна із причин невровадження цього закону те, що українські прихильники криптовалют очікують на новий законопроєкт, який стосується віртуальних активів. Цей законопроєкт очікується більш детальним, ніж чинний закон, що був підписаний президентом 15 березня 2022 року, і він також має бути більш відповідним стандартам регулювання, прийнятим в Європі.

Новий закон буде містити більш ретельні визначення термінів, пов’язаних із цифровими активами, і встановить основні принципи оподаткування у сферах, що стосуються, серед іншого, криптовалют.

Однак, це все ще не вирішує основних проблем у цій галузі, оскільки вона залишається в легальній неясності і фактично не може функціонувати в Україні через неофіційні обмеження, які накладаються банками. По-перше, оскільки Європа ще не остаточно затвердила текст MiCA. По-друге, українському парламенту потрібно внести відповідні зміни до Податкового кодексу [59].

Криптосуспільство, фінтех-компанії та весь фінансовий сектор очікують подальшого розитку ринку та правил для віртуальних активів в Україні, підтримку проєктів, пов'язаних з віртуальними активами, впровадження та регулювання обігу стейблкойнів в Україні. Але готових
результатів не оголошується.

Важливо, що Банк міжнародних розрахунків як основний методологічний центр центральних банків світу говорить, що Fintech відноситься до технологічних інновацій у фінансових послугах. Ця технологічна зміна трансформує фінансовий сектор та економіку загалом, впливаючи на всі аспекти нашої роботи – від платежів до монетарної політики та фінансового регулювання. Центральні банки зобов’язані бути в авангарді дебатів про природу грошей у цифровому світі та про те, як нові гравці змінять ландшафт фінансових послуг і фінансову систему в цілому.

Оскільки цифрова економіка та фінансові інновації виходять за межі регуляторних периметрів і національних кордонів, політикам потрібні інституційні механізми, які допоможуть їм працювати та навчатися разом [72]. Банк та його комітети ведуть цілу низки досліджень із зацікавленими сторонами щодо наслідків нових технологій для фінансового сектора та економіки в цілому.

Так, група з семи центральних банків (Bank of Canada, Bank of England, Bank of Japan, European Central Bank, Federal Reserve, Sveriges Riksbank і Swiss National Bank) спільно з Банком міжнародних розрахунків працюють над дослідженням цифрових валют центрального банку (CBDC) для громадськості («загальна мета» або «роздрібна торгівля» CBDC) [76]. Результати цього дослідження будуть цінні учасникам ринку та регулятору.

Правда, деякі країни випускали або розглядали випуск криптовалют, як-то Венесуела (Petro) і Маршаллові Острови (Sovereign) із іншою метою, ніж активізація монетарної політики та лібералізація грошових стосунків. Їх криптовалюти часто розглядаються з метою підвищення незалежності держави від глобальних фінансових систем, наприклад, шляхом зменшення залежності від іноземної валюти або уникнення міжнародних санкцій. Але підтвердити це ні статистичними, ні експертними даними неможливо через їх відсутність.

Поряд з цим Національний банк України впроваджує регуляторну платформу, відому як «пісочниця», для тестування інноваційних продуктів, послуг, технологій та інструментів. Ця платформа дозволить офіційно зареєстрованим постачальникам фінансових і платіжних послуг проводити випробування нових сучасних і інноваційних фінансових і платіжних продуктів в реальних ринкових умовах, але в обмеженому середовищі і за регуляційного контролю. Це передбачає встановлення певних обмежень і обсягів
випробувань [190].

На цей момент доступ до участі в випробуванні новаторських виробів на регуляторній платформі можливий лише для офіційних учасників ринку, які вже мають статус надавачів фінансових чи платіжних послуг відповідно до законодавства України. Перед початком тестування нова інноваційна продукція повинна пройти передварительну оцінку з боку регулятора, і заявник повинен згодитися на умови тестування, щоб отримати статус учасника на регуляторній платформі. Визначений інноваційний виріб, який має намір тестувати на регуляторній платформі, має відповідати визначеним вимогам:

– відсутність аналогічних продуктів або значне перевищення характеристик наявних продуктів;

– впровадження продукту не порушує законодавство про захист
економічної конкуренції;

– відсутність законодавчих обмежень для впровадження продукту;

– відсутність конкретних норм у законодавстві України, які унеможливлюють впровадження такого продукту на ринку поза межами регуляторної платформи.

Ця ініціатива сприятиме інноваційному розвитку фінансового сектору України та підтримці економічного зростання. Регуляторна платформа дає можливість авторизованим учасникам тестувати нові фінансові та платіжні продукти у реальних умовах, що сприяє оцінці їхньої ефективності, безпеки та придатності перед їх широкомасштабним впровадженням.

Запуск регуляторної платформи має кілька важливих переваг. По-перше, це знижує ризики, пов'язані з впровадженням нових продуктів, оскільки тестування проводиться в обмеженому середовищі і під наглядом регулятора. Це дозволяє ідентифікувати та вирішувати можливі проблеми та ризики ще
до впровадження на ринок.

По-друге, регуляторна платформа стимулює інновації та розвиток фінансового сектору. Вона сприяє залученню новаторських ідей, технологій та підходів, що допомагають удосконалювати фінансові послуги та розширювати їхню функціональність.

Крім того, регуляторна платформа сприяє встановленню співпраці між регуляторами, фінансовими установами, технологічними компаніями та іншими зацікавленими сторонами. Це сприяє обміну досвідом, розробці спільних стандартів та співробітництву в реалізації інноваційних проектів.

Остаточно, запуск регуляторної платформи є важливим кроком для розвитку фінансового сектору України та підтримки інновацій. Ця ініціатива сприятиме впровадженню передових фінансових та платіжних продуктів, що відповідають потребам сучасного ринку. Тестування нових інноваційних продуктів у реальних умовах дозволить виявити їхні сильні сторони, потенційні ризики та вдосконалити їх перед впровадженням на широку аудиторію.

Регуляторна платформа забезпечує важливу взаємодію між регулятором, учасниками ринку та інноваторами. Це сприяє створенню сприятливої екосистеми для інновацій, де новатори можуть спілкуватися з регулятором, отримувати консультації та вирішувати регуляторні питання. Така взаємодія сприяє зменшенню бюрократичних перешкод та прискорює впровадження інноваційних продуктів на ринку.

Крім того, регуляторна платформа сприяє створенню конкурентних умов для інноваторів. Попередня оцінка продукту регулятором та встановлення обмежень забезпечують збалансованість між ризиками та можливостями. Це допомагає уникнути появи недобросовісних гравців на ринку та забезпечує високий рівень захисту споживачів.

Регуляторна платформа є важливим інструментом для сприяння інноваційного розвитку фінансового сектору та підтримки динамічного економічного зростання. Вона створює сприятливі умови для впровадження передових фінансових та платіжних продуктів, сприяє залученню інвестицій та зміцненню конкурентного середовища. Запуск регуляторної платформи свідчить про розуміння важливості інновацій та готову регулювати та підтримувати інноваційні ініціативи у фінансовому секторі. За допомогою регуляторної платформи, учасники ринку матимуть можливість експериментувати з новими фінансовими технологіями та продуктами під контролем
та залученням регулятора.

Запровадження регуляторної платформи позитивно вплине на інноваційний потенціал України, забезпечуючи сприятливе середовище для розробки та впровадження нових фінансових рішень. Крім того, це дозволить регулятору отримати цінні знання та досвід щодо нових технологій та їх впливу на фінансову систему, що сприятиме ефективному регулюванню та захисту
інтересів учасників ринку.

Регуляторна платформа також сприятиме створенню конкурентного середовища, де інноватори матимуть можливість презентувати свої продукти та послуги на контрольованому ринку. Це сприятиме збільшенню вибору для споживачів та стимулюванню конкуренції між учасниками ринку.

Узагалі, запуск регуляторної платформи є важливим кроком у розвитку інноваційного фінансового сектору України. Це дозволить залучити нові технології та ідеї, сприяти розвитку фінансового ринку та забезпечити високий рівень захисту споживачів. Поступове впровадження та розвиток регуляторної платформи буде сприяти створенню інноваційної та конкурентоспроможної фінансової системи в Україні.

Проте, іноді дії Національного банку не вписуються у стратегічні плани фінтех компаній. Наприклад, Національний банк заборонив населенню купувати криптовалюту з гривневих рахунків. За оцінками Національного банку, ці заходи спрямовані на покращення ситуації на валютному ринку, що може сприяти послабленню обмежень у майбутньому та зменшенню негативного впливу на міжнародні резерви України [191].

Під час воєнного стану НБУ встановив додаткові обмеження на міжнародні фінансові операції громадян з метою уникнення непродуктивного виведення капіталу з країни. Особлива увага була звернута на криптовалютні транзакції та P2P-переклади.

Відповідно до нових норм, фізичні особи можуть придбати активи, що безпосередньо конвертуються (обмінюються) на гроші та входять до операцій "quasi cash", використовуючи лише власну іноземну валюту, не перевищуючи ліміт в 100 тис. грн. щомісяця (в еквіваленті). Цей обмежений ліміт також розповсюджується на міжнародні P2P-перекази. Вказані безготівкові операції можна проводити за допомогою платіжних карток, видача яких здійснюється на рахунки в іноземній валюті. Операції «quasi cash» включають поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплату дорожніх чеків, придбання віртуальних активів та інше. Національний банк пояснив необхідність нових заходів як запобігання відтоку капіталу в умовах воєнного стану.

Вже 9 лютого цього року Ощадбанк став першим українським банком, який залучив у свою діяльність інноваційного агента – ChatGPT. Штучний інтелект вже здатен генерувати текстовий контент, пости і візуальний матеріал для соціальних мереж Ощадбанку. Ця передова технологія для банку стала справжнім трендом, і, безсумнівно, може вирости в революційний інструмент.

За думкою представників банку, сьогодні пересічні громадяни вже активно користуються інтелектуальними агентами в повсякденному житті. Ці технології можуть змінити не лише фінансовий сектор, а й суттєво покращити якість життя людей. Їх застосування розпочинається з розв'язання повсякденних завдань і може досягти навіть зниження рівня безробіття.

Проте, впровадження такої інноваційної технології вимагає уважного планування і співпраці з персоналом. Постає питання обмежень для інтелектуальних агентів та необхідності в законодавчому регулюванні. Впевнений, що при успішному розвитку цієї технології, відповідні етичні, технічні та законодавчі норми швидко сформуються, забезпечуючи збалансований розвиток цієї галузі, можливий швидше, ніж ми
можемо собі уявити [192].

Інший державний банк – ПриватБанк – виражає намір знайти розробників для створення власного фінансового сервісу на основі штучного інтелекту, схожого на ChatGPT. Цей сервіс буде спрямований на полегшення навантаження на операторів і вирішення запитів клієнтів у текстовому чаті. Знайшовши відповідних фахівців, банк планує автоматизувати обслуговування клієнтів. Документ, що став доступним ЗМІ, містить основну вимогу щодо цієї автоматизації, а також список конкретних завдань і вимог, які повинна виконувати система штучного інтелекту [77].

У випадку, коли українські банки звертаються до штучного інтелекту для обслуговування клієнтів за допомогою стандартних продуктів OpenAI, але враховуючи складність і унікальну термінологію у фінансовій сфері, необхідна спеціалізована модель. BloombergGPT є першим кроком у розробці та застосуванні цієї новаторської технології для фінансового сектору. Ця модель сприятиме вдосконаленню існуючих фінансових завдань, таких як аналіз настроїв, розпізнавання іменованих сутностей, класифікація новин і відповіді на питання, серед іншого. Крім того, BloombergGPT відкриє нові перспективи для обробки величезних обсягів даних, доступних на терміналі Bloomberg, з метою більш ефективного підтримування клієнтів компанії, використовуючи повний потенціал штучного інтелекту в фінансовій галузі [63].

В цілому останні три роки експерти вже називають переломними для сектору фінансових послуг.

Пандемія Covid-19 та запроваджені на її тлі карантинні обмеження підштовхнула пошук цифрових рішень для запровадження віддаленої роботи працівників різних галузей. В результаті вже можна бачити черговий виток глобального розвитку цифровізації. Віртуалізація фінтеху сприяла виникненню новаторських інструментів у сфері фінансових послуг, зросло зацікавлення в необанкінгу, криптовалютах, мобільних додатках та передових
IT-технологіях [193], а в 2023 році ще й штучний інтелект.

Необанкінг

Цей глобальний тренд продовжує бути актуальним і в Україні, де він активно розвиватиметься. Очікується не лише з'явлення нових місцевих гравців, але й вступ на український ринок західних фінтех-компаній.

Популярність необанкінгу пояснюється його зручністю та швидким реагуванням на потреби клієнтів. В Україні під час пандемії та війни необанки продовжують витіснення традиційного банкінгу. На сьогоднішній день фізичні особи значно рідше звертаються до банків порівняно, ніж до пандемії. Цифрові банки активно розширюватимуть свою присутність на ринку фінансових послуг.

Криптовалюта

Динаміка росту криптоіндустрії в світі перевищує темпи зростання усіх традиційних галузей. У 2021 році обсяг ринку криптовалют збільшився в п'ять разів. Венчурні інвестори вклали 33 млрд доларів у блокчейн-екосистему, що свідчить про активне розвитку цієї галузі.

Україна також йде в цьому напрямку, зобов'язуючись створити правову базу для легалізації криптобізнесу в країні. Цей крок буде сприяти подальшому розвитку галузі. Очікується прихід міжнародних гравців, збільшення інвестицій у сектор, розширення локальних проєктів і зростання кількості криптостартапів.

Впровадження е-гривні стане прикладом виграшної стратегії: віртуальні активи перейдуть з сірої зони у легальну, а держава зможе отримати додатковий дохід у вигляді податку на прибуток від криптовалютних операцій [193].

Після прийняття необхідного законодавства в Україні очікується значний розквіт інвестицій у криптовалюту, або, як мінімум, активний розвиток цього сектору та відкриття представництв великих криптокомпаній і бірж.

Штучний інтелект і машинне навчання

Штучний інтелект (ШІ) стає додатковим засобом у фінтех-компаніях, сприяючи підвищенню якості обслуговування, модернізації послуг та впровадженню новаторських продуктів. Чат-боти, голосові асистенти та віртуальні помічники неперервно еволюціонують і вже успішно використовуються для інформування клієнтів, проведення фінансових операцій, оцінювання кредитоспроможності та визначення ризиків.

Застосування ШІ допомагає зменшити витрати на аналіз великого обсягу інформації. Фінтех-компанії, що впроваджують можливості ШІ, можуть більш ефективно конкурувати на ринку фінансових послуг, забезпечуючи собі перевагу.

Штучний інтелект виявляє регулярності у наборі даних та, використовуючи алгоритми самонавчання, надає індивідуалізовані рекомендації, спрямовані на управління фінансовою поведінкою користувачів. Це дозволяє особі отримати докладний аналіз своїх витрат, індивідуальний план бюджетування, а головне — персоналізований користувацький досвід, що істотно підвищує лояльність та довіру споживачів до продукту. Тут виявляється ключова відмінність між звичайними програмами для управління капіталом та потужними помічниками у сфері особистих фінансів. Добре розроблені застосунки з використанням штучного інтелекту можна вважати гідною альтернативою фінансовим консультантам, оскільки вони допомагають формувати економічні цілі, пропонують ефективні сценарії для їх досягнення, вказують шляхи скорочення витрат та надають поради щодо інвестицій.

Проте при розробці «розумних» застосунків зі штучним інтелектом необхідно пам'ятати, що саме зв'язаність з банківськими рахунками користувачів робить їх настільки ефективними та зручними у використанні. У гіршому випадку, користувачеві доведеться вводити більшу частину фінансових даних вручну, що може негативно позначитись на його досвіді
взаємодії з продуктом [194].

Фінансові екосистеми

Формування фінансових екосистем – це процес створення єдиного екосистемного простору, який об’єднує різноманітні компанії та дозволяє задовольняти широкий спектр ключових потреб клієнтів, надаючи різноманітні фінансові і нефінансові послуги.

Важливо, щоб за допомогою однієї компанії у фінансовій екосистемі можна було отримати доступ до всіх інших сервісів, що належать до цієї екосистеми. Всі потреби клієнтів повинні бути вирішені в режимі онлайн – швидко, комфортно та зручно. Це значуща конкурентна перевага, яка робить бізнес більш прибутковим і спрямованим на задоволення потреб клієнтів.

Основним каталізатором для створення банківських екосистем є розвиток інформаційних технологій, зокрема, штучного інтелекту. Перехід до машинного навчання відіграє ключову роль у формуванні екосистем у фінансовому секторі.

Open banking

Ще у далекому 2015 році в Європі була впроваджена платіжна директива PSD2, яка повністю набула чинності у вересні 2019 року. Ця директива зобов'язує банки надавати фінансові дані своїх клієнтів стороннім постачальникам послуг за їх згодою. Це особливо важливо для фінтех-компаній, які потребують достатньої кількості інформації про своїх споживачів, щоб надати їм максимально ефективне обслуговування. Таким чином зародилася концепція відкритого банкінгу, яка швидко набула популярності в Європі та США. За прогнозами німецької компанії Statista, кількість користувачів відкритих банківських послуг у ЄС може досягти 63,8 мільйона до 2024 року. Для порівняння, в 2020 році їх було менше 12,2 мільйона.

З метою ефективного обміну фінансовими даними, банки впроваджують власні API-інтерфейси – сукупності конкретних методів та засобів для програмної розробки. Це надає фінтех-компаніям можливість взаємодіяти з банківськими системами, отримувати фінансову інформацію та надавати власникам рахунків розширені можливості. Цей процес відомий під терміном
Banking-as-a-Service (BaaS).

Згідно за допомогою звіту Platformable про тенденції відкритого банкінгу, станом на завершення першої половини 2022 року світова кількість банківських платформ, які надають доступ до API-інтерфейсів, перевищила 1500. Це свідчить про зростання на 8% протягом останнього року. Не дивно, що відкритий банкінг стає все більш популярним серед країн, компаній, установ і користувачів, привертаючи значну увагу. Привід полягає в тому, що відкритий банкінг є важливим кроком у напрямку максимальної технологічності та орієнтації на клієнта в сфері фінансових послуг. Цей формат співпраці підсилює банки у постійному вдосконаленні своїх послуг для збереження конкурентоспроможності. Щодо фінтех-компаній, вони знаходять розширені можливості для задоволення потреб своїх споживачів. Далі буде розглянуто ці потреби детальніше..

Уосени 2021 року Українська асоціація фінансових інститутів та компаній (УАФІК), разом з Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) та рядом інших організацій, підписала меморандум про взаємодію, співпрацю та публічний діалог в межах робочої платформи «Ukrainian Open Banking API Hub» в галузі відкритого банкінгу.

Основна причина того, що концепція відкритого банкінгу здобуває все більше прихильників серед країн, компаній, установ та користувачів, полягає в тому, що відкритий банкінг сприяє максимальній технологічності та орієнтованості на клієнта в фінансових послугах. Цей формат співпраці стимулює банки постійно вдосконалюватися, щоб зберегти свою конкурентоспроможність. Що стосується фінтех-компаній, вони отримують розширені можливості для задоволення потреб своїх клієнтів.

Відкритий банкінг дозволяє клієнтам легко управляти своїми фінансами і здійснювати розрахунки за допомогою інноваційних і зручних рішень. Вони можуть користуватися різноманітними фінансовими додатками та сервісами, які базуються на відкритих API банків. Це дає змогу здійснювати перекази коштів, отримувати статистику та аналітику, керувати рахунками та багато іншого. Крім того, відкритий банкінг сприяє зниженню витрат на операційні процеси та покращенню конкуренції на ринку фінансових послуг.

Зростання кількості банківських платформ, що надають доступ до API-інтерфейсів, свідчить про активний розвиток відкритого банкінгу як глобального тренду. Компанії, які використовують технології API у своїй діяльності, отримують значний конкурентний перевагу, оскільки вони можуть швидко реагувати на зміни на ринку, вдосконалювати свої продукти та послуги, а також залучати нових клієнтів [194].

Загалом, концепція відкритого банкінгу має великий потенціал для подальшого розвитку і трансформації фінансового сектору.

На підтримку подальшої трансформації фінансового сектору спрямована і Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року [195].

Національний банк України офіційно ухвалив Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року, що становитиме крок за кроком план для створення повноцінної фінтех-екосистеми в країні. Ця стратегія має на меті сприяти інноваційним фінансовим сервісам та доступним цифровим послугам. Основні принципи та напрями, визначені Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року, представленою національним банком та іншими регуляторами в початку поточного року, лягли в основу даного документа. Він розкриває та конкретизує тенденції та напрями розвитку фінансових інновацій наступних п'яти років. Основними дієвими елементами Стратегії будуть:

– розробка та впровадження концепції повноцінної регуляторної «пісочниці», яка сприятиме швидкому тестуванню інноваційних проєктів;

– підвищення рівня фінансової обізнаності та залученості населення та бізнесу шляхом впровадження різноманітних ініціатив і програм;

– запуск академічної бази, зосередженої на відкритому банкінгу, що сприятиме розвитку цієї концепції та впровадженню відповідних технологій.

Успішна реалізація Стратегії невід'ємно пов'язана з виконанням низки цифрових проєктів, над якими активно працює Національний банк. Зокрема, серед них зазначається впровадження віддаленої ідентифікації та верифікації, адаптація європейської директиви PSD2, надання можливості миттєвих платежів між рахунками в системі електронних платежів у режимі 24/7, а також посилення регуляторного периметру в галузі кібербезпеки та проведення інших інноваційних проєктів, які активно розробляються й втілюються центробанком. Ці кроки спрямовані на забезпечення більш ефективного функціонування фінансової системи та створення сприятливих умов для розвитку фінтех-сектору в Україні.

Проте в світі події розгортаюся набагато швидше, ніж очікувалося раніше.

Традиційні фінансові послуги були перетворені на фінтех через такі проривні технології, як блокчейн, Інтернет речей і штучний інтелект. Фінтех-програми стали новою нормою в галузі фінансових послуг. Роль штучного інтелекту в фінтех вражає.

Відповідно до нещодавніх досліджень і прогнозів ринку, до 2025 року інвестиції в штучний інтелект у фінтех досягнуть 22,6 мільярдів доларів США в усьому світі.

Штучний інтелект – це не швидка мода; воно тут, щоб залишитися.

Фінтех стосуються цифрових інновацій у фінансовому секторі загалом. Тепер це стосується широкого спектру технологічних втручань у сектор фінансових послуг, включаючи краудсорсинг, онлайн-залучення клієнтів, мобільний гаманець, блокчейн і криптовалюти.

Оскільки компанії прагнуть дізнатися про автоматизацію, машинне навчання, роботів, аналітику та інші теми, штучний інтелект (ШІ) став затребуваною навичкою. Фінансові організації намагаються запровадити ШІ для автоматизації монотонних завдань, узгодженого обслуговування клієнтів, глибокого аналізу поведінки та ефективного виявлення шахрайства [196].

Розглядаючи тренди фінтехів у світі, можна відзначити ряд вдалих кейсів, які демонструють ефективне використання цифрових технологій у фінансовому секторі. Перелічимо декілька таких кейсів.

Revolut – ця британська фінтех-компанія надає мобільні банківські послуги з використанням штучного інтелекту та розумних алгоритмів для управління коштами. Revolut дозволяє клієнтам виконувати безготівкові операції, обмінювати валюту та інвестувати в акції та криптовалюти зручним і простим способом [197].

Ant Financial – це фінтех-компанія, яка належить до Alibaba Group. Вона надає широкий спектр фінансових послуг, включаючи цифрові платежі, мікропозики та страхування. Ant Financial використовує технології штучного інтелекту, блокчейну та великих даних для створення інноваційних фінансових рішень, які вирішують проблеми доступності та зручності
фінансових послуг [198].

Wise (раніше – TransferWise) – ця британська компанія займається міжнародними грошовими переказами. Вона використовує технології блокчейну та розумні алгоритми для зниження комісійних та прискорення процесу переказу грошей. Wise надає клієнтам можливість виконувати міжнародні перекази швидко, ефективно та за низькою вартістю [199]. Слід звернути увагу, що компанія працює під наглядом Національного банку Бельгії.

WeBank – це китайський інтернет-банк, який використовує штучний інтелект, великі дані та блокчейн для надання фінансових послуг. WeBank надає мікропозики та надає можливості інвестувати в популярні фінансові продукти та послуги, які дозволяють клієнтам здійснювати безпечні та зручні операції. Інноваційні підходи WeBank до кредитування та управління ризиками дозволяють залучати нові клієнтські сегменти та покращувати доступ до
фінансових послуг [200].

Stripe – ця американська фінтех-компанія спеціалізується на платіжних системах та електронній комерції. Stripe надає прості та безпечні рішення для онлайн-платежів, які дозволяють бізнесам приймати платежі з усього світу. Компанія активно використовує інноваційні технології, такі як машинне навчання та аналітика даних, для покращення процесу оплати та зменшення
шахрайства [201].

SoFi – ця американська компанія поєднує фінанси та технології, надаючи різноманітні фінансові послуги, включаючи кредитування, страхування та інвестиції. SoFi використовує алгоритми та штучний інтелект для автоматизації процесу кредитування та забезпечення персоналізованих рішень
для клієнтів [202].

Ці приклади успішних фінтех-компаній свідчать про те, що імплементація цифрових технологій у фінансовий сектор може призвести до значних покращень у забезпеченні доступу до фінансових послуг, зручності операцій та ефективності управління ризиками.

Також звернемо увагу саме на поєднання фінансів та штучного інтелекту, що відбувається в галузевому вимірі.

В галузі фінансової звітності фінтех та штучний інтелект знайшли один одного багато в чому завдяки можливості створювати фінансові звіти. Вони можуть бути згенеровані за допомогою ШІ та фінансових даних. Банки та інші фінансові установи містять величезну кількість даних, які вони використовують для створення звітів після ретельного дослідження. Після ретельного аналізу даних ці звіти повинні бути створені, що потребує часу. Компанії часто вимагають ці звіти, незважаючи на те, що набори вхідних
даних можуть відрізнятися.

Wealthfront – маючи 440 000 членів і керуючи активами на 25 мільярдів доларів, Wealthfront є одним із найкращих консультантів щодо роботів на ринку. Мінімальна вимога до облікового запису становить лише 500 доларів США, що пропонує багато можливостей для інвестування, включаючи криптовалюту. Він також має відносно низьку вартість, оскільки більшість облікових записів сплачують лише 0,25% і не сплачують комісії за транзакції [203].

Виявлення клієнтського досвіду. У величезних фінансових організаціях є сотні, якщо не мільйони клієнтів. Обслуговувати стільки різних людей без технології штучного інтелекту було б величезним завданням. Персоналізація може підвищити лояльність до бренду та довіру клієнтів до бізнесу.

Коли клієнти завантажують банківські програми, дані про клієнтів збираються та аналізуються системами ШІ. Інформацію можна використовувати для надання відповідних, попередньо схвалених продуктів і спеціальних фінансових консультацій. У банківських програмах штучний інтелект може допомогти користувачам відстежувати свої витрати та фінансові цілі.

Завдяки властивій їм здатності до навчання системи штучного інтелекту стануть лише кращими у зчитуванні клієнтських даних і забезпеченні індивідуального досвіду. Моделі штучного інтелекту оцінюють риси голосу та мови, щоб отримати корисну інформацію та можуть відокремити точні шаблони від монотонного лепету. Аналіз розшифровок штучного інтелекту може передбачити настрій клієнта та скерувати агентів щодо того,
які рішення їм запропонувати [204].

KAI – розмовна платформа ШІ, яка використовується в банківському секторі для покращення клієнтського досвіду, була розроблена Kasisto. Надаючи клієнтам альтернативи та рішення для самообслуговування, KAI допомагає банкам зменшити трафік контакт-центрів. Крім того, чат-боти на основі штучного інтелекту допомагають клієнтам приймати обдумані фінансові рішення, надаючи відповідні поради [205].

Штучний інтелект може миттєво реагувати на надані їм дані, розпізнавати закономірності та кореляції та, можливо, навіть виявляти шахрайські дії. Це надзвичайно корисно для банківського сектору, оскільки існує приголомшлива кількість цифрових транзакцій на годину, що вимагає посилення кібербезпеки та ефективного виявлення шахрайства. Аналітикам шахрайства більше не потрібно виконувати стільки роботи, що дозволяє їм зосередитися на проблемах вищого рівня, тоді як штучний інтелект працює у фоновому режимі, щоб
знайти менш важливі [204].

Компанія Vectra розробила Cognito, технологію для виявлення та переслідування кіберзагроз. Програмне забезпечення від Vectra автоматизує виявлення загроз, знаходить прихованих зловмисників, особливо тих, які націлені на фінансові установи, прискорює розслідування подій і навіть знаходить скомпрометовані дані [206].

Окремо слід виділити аналітику даних. Фондовий ринок став одним із найкращих варіантів інвестування для міленіалів. Ця тенденція породила великий попит на додатки на базі ШІ, які допомагають людям ефективніше орієнтуватися на фондовому ринку.

Кілька додатків для смартфонів із підтримкою штучного інтелекту тепер перевіряють історичні та поточні дані про компанії та їхні акції. Крім того, вони допомагають інвесторам визначити, які акції підходять для інвестування, а які були б поганим вибором [204].

Perfios – ефективна платформа для аналізу даних, походженням з Індії, який переважно працює в банках і небанківських фінансових установах. Це допомагає у запобіганні шахрайству, кращому виборі кредитів, управлінні активами та отриманні надійних кредитних балів. Deutsche Bank, Canara HSBC і Home Credit Finance – це лише кілька компаній, які є клієнтами Perfios і які отримали понад 120 мільйонів доларів інвестицій [207].

Аналіз розвитку фінтеху в Україні та світі з використанням цифрових технологій, таких як блокчейн та штучний інтелект, дає підстави для висновків щодо потенціалу та перспектив подальшого розвитку цього сектору.

У результаті дослідження стало очевидним, що цифрові технології мають значний вплив на фінансову сферу, допомагаючи впроваджувати нові інноваційні рішення та поліпшувати процеси управління фінансами. Блокчейн, як розподілена система зберігання даних, забезпечує безпеку та недоступність для зловмисників, що є надзвичайно важливим у фінансовому секторі. Використання блокчейну у фінтеху дозволяє забезпечити швидкі, безпечні та прозорі транзакції, знизити вартість операцій та спростити процеси.

Штучний інтелект також має великий потенціал у фінтеху. Застосування алгоритмів машинного навчання та розумних аналітичних систем дозволяє автоматизувати процеси прийняття рішень, прогнозування ризиків та управління портфелями. Штучний інтелект здатний аналізувати великі обсяги даних та виявляти складні залежності, що допомагає фінансовим установам приймати обґрунтовані та ефективні рішення.

Україна також виявляє потенціал для розвитку фінтеху з використанням цифрових технологій. Країна має активну та інноваційну фінтех-галузь, що сприяє появі нових фінансових продуктів та послуг. Зокрема, впровадження блокчейну та штучного інтелекту українськими фінтех-компаніями відкриває нові можливості для розвитку цього сектору. Наприклад, використання блокчейну може допомогти забезпечити безпеку та прозорість фінансових транзакцій, а штучний інтелект може забезпечити автоматизацію та оптимізацію процесів управління фінансами.

Проте, при розгляді використання цифрових технологій у фінтеху необхідно враховувати деякі фактори. Зокрема, доступ до інтернету та цифрові навички населення є важливими чинниками, які впливають на широке впровадження цифрових рішень у фінансовий сектор. Необхідно забезпечити інклюзивність та рівноправність у доступі до цифрових можливостей, щоб уникнути цифрового розриву між різними групами населення.

Нещодавно Statista провела аналіз понад 1500 підприємств у дев'яти різних сегментах ринку, оцінюючи кожне з них за набором ключових показників ефективності, включаючи дохід, чисельність користувачів і загальний обсяг зібраного фінансування.

Протягом періоду аналізу Statista оцінила понад 1500 фінтех-компаній, і було оцінено понад 10 000 точок даних, включаючи річні звіти, веб-сайти компаній і статті новин.

Statista розробила модель підрахунку балів для компаній, підрахувавши сукупні показники ефективності компаній у порівнянні з їхніми відповідними ключовими показниками ефективності (наприклад, доходи та дохід на одного працівника), а також окрему оцінку ефективності компаній у порівнянні з певними ключовими показниками ефективності у відповідних сегментах ринку.

Фінансові технології об'єднують в собі такі сфери, як необанкінг, електронні платежі, криптовалюти, цифрове фінансове планування, управління цифровим капіталом, альтернативні фінансові інструменти, кредитування, інноваційні банківські рішення та цифрові бізнес-технології.

Тільки одна компанія з України є серед 200 фінтех-компаній світу та
18 необанків світу.

У подальшому розвитку фінтеху в Україні та світі з використанням цифрових технологій велику роль відіграють спільні зусилля уряду, бізнесу та громадськості. Сприяння інноваціям, створення сприятливого регуляторного середовища та підтримка стартапів у фінтех-секторі є важливими кроками для забезпечення сталого розвитку цього сектору. Крім того, співпраця між різними суб'єктами, такими як банки, технологічні компанії та академічна спільнота, може сприяти обміну знаннями та покращенню інноваційного потенціалу фінтеху.

3.3 Визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів

В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та зростаючої популярності безготівкових розрахунків, український ринок платежів стикається з необхідністю вдосконалення та стандартизації своїх процесів. Перехід до електронних форм оплати стає невід’ємною складовою сучасного фінансового середовища, що забезпечує зручність, швидкість та безпеку розрахунків. Проте, для досягнення повноцінного розвитку безготівкових платежів в Україні необхідно визначити перспективні напрямки удосконалення цих
розрахунків та їх стандартизації.

Перспективні напрямки вдосконалення безготівкових розрахунків охоплюють широкий спектр аспектів, включаючи технологічні, організаційні та законодавчі зміни. Застосування новітніх технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект та Інтернет речей, може значно поліпшити ефективність та безпеку безготівкових платежів. Впровадження блокчейн-технології дозволить створити децентралізовану та недоступну для зловмисників систему зберігання даних, забезпечуючи надійність та недоторканність транзакцій. Використання штучного інтелекту може допомогти виявляти шахраїв та зловмисників, а також прогнозувати ризики та управляти ними. Інтернет речей відкриває можливості для розширення спектру пристроїв та об’єктів, здатних здійснювати платежі, що забезпечує зручність та доступність для всіх категорій клієнтів.

Однак, для успішного вдосконалення безготівкових розрахунків українському ринку платежів необхідна також стандартизація процесів. Розробка і впровадження єдиних стандартів та протоколів сприятимуть забезпеченню сумісності та взаємодії між різними платіжними системами та платіжними посередниками. Це зробить можливим зручні, швидкі та безпечні безготівкові розрахунки незалежно від використаної платіжної системи чи платіжного сервісу.

Стандартизація також впливатиме на забезпечення захисту персональних даних та конфіденційності при здійсненні безготівкових платежів. Розробка спільних стандартів щодо обміну даними, шифрування та ідентифікації дозволить підвищити рівень безпеки та впевненості користувачів у проведенні електронних платежів.

Фінтех-компанії займаються впровадженням інноваційних технологій в фінансову сферу, що дозволяє зробити більш ефективними та швидкими процеси оплати. Безготівкові платежі є однією з ключових галузей, в яких фінтех-компанії виявляються надзвичайно дієвими. Таким чином, не можна відділити фінтех-компанії від процесів прискорення та подальшого розвитку безготівкових платежів, оскільки саме це є однією з основних сфер їхньої діяльності.

Крім того, важливо враховувати законодавчу базу та регуляторну політику для сприяння розвитку безготівкових розрахунків. Необхідно створити сприятливі умови для інноваційних платіжних рішень, забезпечити їх легальність та відповідність нормативним вимогам. Регулятори повинні враховувати швидке технологічне розвиток фінансового сектору та адаптувати правову базу до нових викликів та можливостей.

Проаналізуємо основні тренди подальшого розвитку фінтеху в світі.

Сильніша безпека

Штучний інтелект значно покращив безпеку даних у секторі фінансових технологій. Багато банків і фінтех-компаній пропонують обслуговування клієнтів за допомогою чат-ботів на основі штучного інтелекту. Ці моделі штучного інтелекту можуть надати кілька способів покращення безпеки, наприклад скидання втрачених паролів і надання додаткового доступу.

Ще один метод підвищення фінансової безпеки штучним інтелектом – це ідентифікація мови, обличчя та відбитків пальців. Цей додатковий рівень безпеки ускладнює використання хакерами, ніж стандартні паролі. Хоча ці процеси все ще вдосконалюються, цілком можливо, що рішення безпеки на основі ШІ з часом замінять імена користувачів і паролі.

Кібербезпека стає все більш важливою, оскільки світ стає все більш онлайновим і менш особистим. Фінтех-компанії, банки та інші фінансові установи є найбільш вразливими, оскільки вони щодня оперують мільярдами доларів. Не відставати від проривів штучного інтелекту та машинного навчання гарантує, що ваша фірма має найкращий доступний захист [196].

Краще виявлення шахрайства

За останні роки почастішали випадки оманливої фінансової поведінки, починаючи від шахрайства з кредитними картками та заявками на позику до фіктивних страхових вимог і незаконних банківських переказів. Окремі особи та корпорації можуть втратити мільйони доларів через ці шахрайські банківські операції. Крім грошових втрат, підприємствам доводиться мати справу з неприємними враженнями від клієнтів і потенційною репутаційною шкодою.

Велика частина венчурного фінансування ШІ в банківській галузі використовується для боротьби з шахрайством і кібербезпекою. З такою кількістю щоденних фінансових операцій практично неможливо вручну проаналізувати кожну операцію на наявність помилкових або потенційно підозрілих дій.

Ефективні системи штучного інтелекту можуть відстежувати фінансові транзакції в режимі реального часу, а алгоритми штучного інтелекту можуть виявляти аномалії або дивні закономірності, які відрізняються від звичок щоденних витрат користувачів. За допомогою штучного інтелекту фінансові технології можуть швидше й точніше реагувати на потенційно шахрайські дії. Покращені системи штучного інтелекту часто можуть виявляти підозрілі дії до того, як станеться шахрайство [196].

Покращене обслуговування клієнтів

Клієнти дедалі більше звикають отримувати швидкі відповіді в будь-який час доби, оскільки штучний інтелект уже домігся значних успіхів у обслуговуванні клієнтів для банків і фінтех-компаній. Фінансові установи повинні бути доступні 24 години на добу, сім днів на тиждень, щоб відповідати на запити та спрощувати операції. Якщо ви не будете швидко реагувати на запити клієнтів, ви ризикуєте втратити бізнес конкуренту.

Кол-центри часто відчувають тиск, щоб усунути відставання, надаючи постійну допомогу. Чат-боти на основі штучного інтелекту, віртуальні помічники та інші інтерфейси штучного інтелекту зменшують навантаження, обробляючи основні запити та найпоширеніші проблеми користувачів. Це звільняє час для команд обслуговування клієнтів для обробки складніших запитів. Вони можуть бути більш уважними до потреб своїх споживачів, що призводить до кращих робочих відносин.

Штучний інтелект допомагає покращити обслуговування клієнтів фінтех за допомогою розширеного аналізу настроїв, який зосереджується на аналізі досвіду клієнта, виявленні прогалин і навчанні чат-ботів для вирішення цих прогалин. Завдяки технологіям на основі штучного інтелекту комунікація між клієнтами та фінтех стає легшою та доступнішою. Щасливіші клієнти та задоволені працівники служби обслуговування клієнтів призводять до більш прибуткової компанії [196].

Персоналізовані банківські послуги

Клієнти великих фінансових установ обчислюються тисячами, якщо не мільйонами. Надання індивідуальних послуг такій кількості унікальних людей було б монументальним завданням без технологій на базі ШІ. Персоналізація може збільшити довіру клієнтів до фірми та підвищити лояльність до бренду.

Коли клієнти завантажують банківські програми, системи ШІ збирають і оцінюють дані клієнтів. Дані можна використовувати для пропозиції відповідних попередньо схвалених пунктів і індивідуальних фінансових консультацій. ШІ в банківських програмах також може допомогти клієнтам відстежувати їхні фінансові цілі та витрати.

Системи штучного інтелекту стануть лише кращими у зчитуванні клієнтських даних і пропонуванні персоналізованого досвіду, оскільки вони самонавчаються. Щоб отримати корисну інформацію, моделі штучного інтелекту оцінюють характеристики голосу та мовлення та можуть розрізняти точні шаблони з монотонного лепету. Аналіз розшифровки ШІ може передбачити настрій клієнта та скерувати агентів щодо того, які рішення їм надати.

Покращена алгоритмічна торгівля

Незважаючи на те, що алгоритмічний трейдинг існує з 1970-х років, за останні роки він пройшов довгий шлях, і постійно відбуваються ще більш захоплюючі події. Алгоритмічна торгівля використовує технології штучного інтелекту (ШІ), такі як машинне навчання, для проведення торгів біржами, дотримуючись попередньо запрограмованого набору інструкцій, які аналізують дані для прийняття торгових рішень.

Штучний інтелект змінив типовий торговельний стіл, аналізуючи мільйони точок даних у режимі реального часу та виробляючи інформацію, яку статистичні моделі не можуть виявити. Споживачі можуть торгувати акціями та акціями, використовуючи зручні мобільні додатки та приймаючи рішення на базі штучного інтелекту завдяки штучному інтелекту у фінтех.

Система штучного інтелекту швидше пристосовується до мінливого торгового середовища, оскільки модель машинного навчання постійно отримує нові дані та навчається на них. У наступному поколінні алгоритмічної торгівлі штучний інтелект у фінансових технологіях ще більше знизить торговельні ризики завдяки більш освіченому прийняттю рішень. Системи зможуть ефективніше розпізнавати та враховувати аномалії, оцінювати фінансову інформацію, щоб виявляти тенденції торгівлі, і швидко реагувати для виконання відповідних ринкових угод [196].

Роботизована автоматизація процесів RPA

Будь-який фінтех або банківський бізнес надто добре знайомий зі складнощами управління звичайною серверною діяльністю. Використовуючи «розумного чат-бота», ці установи можуть автоматизувати та оптимізувати внутрішні офісні процедури від кінця до кінця.

RPA можна використовувати для автоматизації таких типових завдань:

– залучення нових клієнтів;

– перевірки безпеки;

– операції, пов’язані з фінансуванням торгівлі та процесом
оформлення кредиту;

– вхідні дзвінки для рутинних запитів, таких як виписки з
рахунків і транзакції;

– обробка кредитних карток, закриття рахунків та іпотека [196].

Кредитний скоринг і прогноз кредитів

Штучний інтелект може допомогти фінансовим компаніям приймати кращі рішення, виявляючи тенденції в минулих даних, наприклад, кредитування клієнтів. Клієнтів можна профілювати за допомогою алгоритмів машинного навчання залежно від їх оцінки ризику. У результаті кредитний скоринг вважається однією з найкращих розробок фінансових технологій [196].

Фінтех-індустрія можуть заощадити мільярди доларів капіталу, витрат на оплату праці та ресурсів за допомогою рішень на основі ШІ. Ручні процедури часто є більш трудомісткими та дорогими через трудовитрати. Автоматизація ШІ економить гроші та час, беручи на себе ці дії та обов’язки. Команди обслуговування клієнтів відчують зниження витрат на персонал, оскільки технологія штучного інтелекту вирішує менше питань.

ШІ зберігає гроші банків у фронт-офісі завдяки персоналізованій інформації, у середньому офісі завдяки боротьбі з відмиванням грошей і в бек-офісі завдяки кредитному андеррайтингу. Банки можуть запропонувати кращі пропозиції та залучити більше клієнтів завдяки заощадженню грошей завдяки розгортанню технологій ШІ. В результаті економляться гроші, а
дохід і прибуток збільшуються.

Однією з актуальних тем 2023 року є встановлення балансу між кількома факторами, які впливають на розвиток фінтех-сектору. Першим фактором є розробка нових і пропорційних правил, які сприятимуть чесній конкуренції між фінтех-підприємствами. Це означає, що регулятори та законодавчі органи повинні створити правила, які забезпечують рівні умови для всіх учасників ринку. Це може включати встановлення стандартів щодо безпеки, захисту даних, фінансової стабільності та прозорості. Такий підхід сприятиме розвитку здорової конкуренції і запобіжним заходам проти неправомірної поведінки на ринку.

Другим фактором є забезпечення кращого захисту клієнтів. Це означає, що фінтех-компанії повинні дотримуватися високих стандартів безпеки та захисту персональних даних своїх клієнтів. Регулятори також можуть встановлювати вимоги щодо прозорості, інформування та обслуговування клієнтів, щоб забезпечити їхні права та інтереси.

Третій фактор – сприяння інноваціям у фінтех-секторі. Це важливо, оскільки інновації можуть відігравати ключову роль у забезпеченні економічного зростання після пандемії та по закінченню війни в Україні. Регулятори та законодавчі органи повинні створити сприятливе середовище для розвитку нових технологій та ідей у фінтех-секторі. Це може включати спрощення процедур ліцензування, створення інноваційних лабораторій та сприяння співпраці між фінтех-компаніями та традиційними фінансовими установами. Таке сприяння інноваціям допоможе розвивати нові фінансові продукти та послуги, які відповідають потребам сучасних клієнтів та сприяють економічному зростанню.

Встановлення балансу між цими факторами є надзвичайно важливим для подальшого розвитку фінтех-сектору. Необхідно забезпечити правильну регуляторну політику та законодавчу базу, яка б дозволила фінтех-компаніям працювати в інноваційному середовищі, одночасно забезпечуючи захист інтересів клієнтів та конкуренцію на ринку. Відтак, визначення балансу між цими аспектами стане важливим завданням у сфері фінтеху у 2023 році.

Ці явища вказують на постійний розвиток та актуальність фінтех-сектору, який приводить до змін у фінансовій індустрії. Забезпечення балансу між розвитком інновацій, захистом клієнтів та конкуренцією стає важливим завданням для регуляторів, компаній та всіх учасників ринку, щоб забезпечити стійке й ефективне функціонування фінтех-сектору у світі після пандемії та на тлі війни в Україні.

В травні 2023 року країни Європейського Союзу затвердили історичний комплекс правил для регулювання криптовалютних активів, що подальше посилило тиск на інші юрисдикції, включаючи Велику Британію та Сполучені Штати. Міністри фінансів ЄС на зустрічі в Брюсселі схвалили правила, попередньо обговорені з Європейським парламентом, який висловив свою підтримку у квітні. Прогнозується, що введення цих правил в життя розпочнеться в 2024 році.

Регулювання криптовалют стало більш актуальним для регуляторів після краху криптобіржі FTX.

Правила вимагають, щоб фірми, які хочуть випускати, торгувати та захищати криптоактиви, токенізовані активи та стейблкойни в блоці 27 країн, отримати ліцензію [208].

Україні, маючи статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, важливо вжити конкретні дії для вирішення питань, пов'язаних з регулюванням криптовалютних активів і відповідними правилами, встановленими в ЄС. Оскільки в ЄС вже прийнято рішення про комплексний набір правил, який вимагає ліцензування фірм, що займаються криптовалютами, Україні слід вживати таких заходів:

– подальше удосконалення внутрішнього законодавства – Україні необхідно розробити власний комплексний набір правил та законодавчу базу, які відповідатимуть стандартам ЄС у сфері регулювання криптовалютних активів. Це включатиме встановлення процедури отримання ліцензії, вимоги до фірм та організацій, що працюють з криптовалютами, та механізми контролю;

– запровадження системи ліцензування – Уряду України слід створити систему ліцензування для фірм, які займаються випуском, торгівлею та захистом криптоактивів. Ця система має бути прозорою, ефективною та відповідати вимогам ЄС;

– зміцнення наглядових органів – Україна повинна зміцнити свої наглядові органи, щоб забезпечити ефективний контроль за діяльністю фірм, які займаються криптовалютами. Це допоможе запобігти фінансовим злочинам, відмиванню грошей та забезпечить високий рівень захисту клієнтів;

– співпраця з ЄС – Україна повинна активно співпрацювати з Європейським ким Союзом та його членами в розробці та впровадженні стандартів для регулювання криптовалютних активів. Важливо встановити механізми обміну інформацією, досвіду та експертизи з метою вдосконалення національної системи регулювання;

– підвищення свідомості та освіти – Україні слід активно працювати над підвищенням свідомості серед громадян щодо криптовалютних активів та їх регулювання. Розробка освітніх програм, проведення інформаційних кампаній та надання доступної освіти є важливими кроками для забезпечення ефективного функціонування ринку платежів;

– залучення експертів та консультантів – Уряду України слід залучити експертів та консультантів з досвідом у сфері регулювання криптовалютних активів з країн ЄС. Це допоможе уникнути помилок та швидко впровадити ефективні регуляторні механізми.

Загалом, Україні необхідно вжити широкий спектр заходів для адаптації своєї системи регулювання до стандартів ЄС щодо криптовалютних активів. Це сприятиме створенню сприятливих умов для розвитку фінансового сектору, залученню інвестицій та підвищенню довіри до безпеки та стабільності ринку платежів в Україні.

Традиційна банківська модель із відділеннями та очкуванням клієнтів в них пішла в минуле. Запровадження Директиви про платіжні послуги 2018 року «PSD2», безсумнівно, допомогло пожвавити платіжний простір, що призвело до розробки нових бізнес-моделей і нових учасників ринку. Фінтех цілком природно слідує за електронною комерцією, і тому в цьому секторі є величезний потенціал для фінтехів.

Завдяки використанню API сторонній доступ до банківських даних дозволив споживачам підключатися до широкого спектру фінансових продуктів і послуг, а також відновлювати контроль над своїм фінансовим добробутом. «Банківська послуга як послуга», що дозволяє банкам і провайдерам послуг доступу до хмарної банківської інфраструктури, щоб вони могли створювати банківські пропозиції, також набуває значного поширення [209].

Через зростаючу кількість фінтех-компаній у фінансовій індустрії, в 2016 році вступила нова, переглянута Друга Директива про платіжні послуги (PSD2), яка принесла з собою Відкритий банкінг (Open Banking). Відкритий банкінг – це комплекс рішень та процесів, що дозволяє банкам та стороннім постачальникам послуг (TPP) надійно обмінюватися фінансовою інформацією та послугами в електронному вигляді та з дозволу клієнтів. Додатково, директива привнесла зміни і до аутентифікації клієнтів, наказуючи вимоги для впровадження суворої аутентифікації клієнтів(англ. Strong Customer Authentication, SCA), яка зробить онлайн-транзакції безпечнішими і зменшить шахрайство з платежами. Час впровадження SCA було відкладено через неготовність індустрії та Європейський банківський орган запровадив його з грудня 2020 року [210].

Національний банк України введе в дію регуляторну платформу, відому як «пісочниця», з метою впровадження норм, пов’язаних з концепцією відкритого банкінгу. Ця платформа буде використовуватися для проведення експериментальних тестів нових інноваційних продуктів, послуг, технологій та інструментів у фінансовому секторі. Авторизованим постачальникам фінансових та платіжних послуг надається можливість тестувати ці нові продукти у реальних ринкових умовах, в контрольованому середовищі і під наглядом регулятора [190].

Але поки світ розвивав нові технології в галузі безготівкових платежів, зв’явився термін «безбанківський», який означає концепцію, коли окремі особи або компанії працюють без традиційних банківських послуг. Це можна розглядати як рух до розширення фінансових можливостей і незалежності. У безбанківській системі люди знаходять альтернативні способи управління своїми фінансами, такі як використання сучасних фінансових технологій, децентралізованих валют, як-от біткойн, або платформ однорангового кредитування.

Існують різні причини, чому хтось може вирішити залишитися без банку. Деякі, можливо, віддадуть перевагу уникненню комісій і обмежень, пов’язаних із традиційним банківським обслуговуванням, тоді як інші, можливо, захочуть вивчити нові фінансові можливості або мати більший контроль над своїми грошима. Крім того, у громадах із недостатнім обслуговуванням безбанківство може забезпечити доступ до фінансових послуг, які інакше недоступні [221].

Вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація на українському ринку платежів відкриває широкі можливості для поліпшення фінансових послуг, забезпечення зручності та підвищення рівня безпеки для користувачів. Ось детальний огляд цих переваг:

– поліпшення фінансових послуг – вдосконалення безготівкових розрахунків дозволяє прискорити та спростити процеси платежів. Впровадження швидких та ефективних розрахункових систем дозволяє здійснювати миттєві перекази коштів, що сприяє розвитку електронної комерції, міжнародних торгівельних операцій та зменшенню часу обробки платежів;

– зручність та доступність вдосконалення безготівкових розрахунків робить оплату більш зручною та доступною для користувачів. Застосування мобільних платежів, електронних гаманців та інших інноваційних рішень дозволяє здійснювати платежі в будь-який час та з будь-якого місця, що полегшує повсякденні фінансові операції;

– підвищення рівня безпеки – стандартизація безготівкових розрахунків сприяє підвищенню рівня безпеки фінансових трансакцій. Використання сучасних методів шифрування та ідентифікації, включаючи двофакторну аутентифікацію та біометричні технології, дозволяє захистити конфіденційну інформацію та запобігти шахрайствам;

– розвиток екосистеми фінтех – вдосконалення безготівкових розрахунків сприяє розвиток екосистеми фінтех, що включає в себе появу нових інноваційних фінансових послуг. За допомогою безготівкових розрахунків, стартапи та фінтех-компанії можуть швидше впроваджувати нові продукти та послуги, що сприяє зростанню конкурентоспроможності і забезпечує більше
варіантів для споживачів;

– ефективне використання ресурсів – безготівкові розрахунки дозволяють ефективно використовувати ресурси, зменшуючи залежність від готівки та фізичних платіжних інструментів. Це зводить до мінімуму витрати на обмін валют, зберігання готівки та роботу з паперовими документами;

– розширення міжнародних платежів – вдосконалення безготівкових розрахунків сприяє зростанню міжнародних платежів, полегшуючи торгівлю та співпрацю з іноземними партнерами. Застосування стандартизованих платіжних протоколів та інтероперабельних систем забезпечує швидке та безпечне здійснення граничних платежів, що сприяє розширенню міжнародного бізнесу.

В цілому, для вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизації на українському ринку платежів можна розглянути такі рекомендації:

– розвиток однорідної інфраструктури – слід забезпечити інфраструктурну стандартизацію для різних типів безготівкових платежів, включаючи банківські перекази, електронні гроші, мобільні платежі тощо. Це дозволить різним постачальникам послуг співпрацювати і обмінюватися даними більш ефективно;

– впровадження стандартів безпеки – захист особистих даних і безпека транзакцій є надзвичайно важливими. Запровадження в обов’язкове дотримання всіма суб’єктами фінансового ринку сучасних стандартів безпеки, такі як EMV (Europay, Mastercard, Visa) для карткових операцій та стандарти автентифікації для онлайн-платежів;

– розширення мережі платіжних систем – збільшення кількості платіжних систем і провайдерів послуг працювати на ринку. Це сприяє збільшенню конкуренції і вибору для споживачів, а також стимулює інновації;

– зростання доступності інтернету та мобільного зв'язку – забезпечення широкого доступу до інтернету та мобільного зв'язку, особливо в сільських районах та в деокупованих районах. Це допоможе покращити доступність електронних платежів для всіх верств населення;

– електронне урядування та електронні послуги – підтримка та розвиток системи електронного урядування та електронних державних послуг, включаючи електронний реєстр населення, електронні декларації, онлайн-податковий сервіс тощо, для спрощення платежів і взаємодії з державою;

– фінансова грамотність – розвиток програм з фінансової грамотності на всіх рівнях освіти, в тому числі в освіті дорослих, які б допомагали споживачам розуміти переваги і ризики безготівкових платежів та використання
фінансових послуг;

– законодавча база – наповнення законодавства, що регулює платіжну діяльність, міжнародними стандартами та практиками;

– співпраця з міжнародними організаціями – активний діалог з міжнародними організаціями, такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейська центральна банківська система, для обміну досвідом та впровадження найкращих практик у сфері безготівкових платежів.

Національний банк України офіційно вивів на світ свій новий веб-сайт з фінансовою грамотністю, названий «Гаразд». Запуск цього ресурсу відзначається як один із ключових кроків у напрямку підвищення фінансової освіченості та захисту прав клієнтів фінансових установ, що є вищими пріоритетами Національного банку України.

На момент свого запуску, веб-сайт «Гаразд» вже налічує понад 170 публікацій, що стосуються різних аспектів фінансової грамотності. Проте ця платформа буде продовжувати активно розвиватися, а кількість статей, рубрик та тематичних матеріалів на ній планується постійно розширювати.

Зокрема, на веб-сайті «Гаразд» користувачі можуть пройти не лише один загальний тест на рівень своєї фінансової грамотності, але й шість тематичних тестів, спрямованих на визначення їхнього рівня знань у конкретних сферах фінансів. Якщо у відповідях користувачів виявляються прогалини або недоліки, платформа надає перелік статей та матеріалів, що можуть допомогти в усуненні цих недоліків та поліпшенні розуміння фінансової інформації.

Важливо відзначити, що ініціатива створення такого веб-сайту відображає високий ступінь відповідальності та підтримки Національного банку України в питаннях фінансової грамотності серед громадян. Відчутна потреба у зростанні фінансової освіченості та розвитку здатностей громадян ефективно управляти своїми фінансами підкреслює важливість і актуальність цього проекту [11].

При розробці нового законодавства щодо безготівкових розрахунків та їх стандартизації на українському ринку платежів з урахуванням кандидатства України в Європейський Союз, важливо враховувати не лише внутрішні потреби, але й відповідність європейським стандартам і нормам. Ось деякі вимоги і рекомендації, які можуть бути корисними:

– відповідність ЄС-стандартам – законодавство України щодо безготівкових платежів має бути гармонізоване з європейськими директивами та регуляторними актами ЄС. Важливо активно співпрацювати з європейськими інституціями та органами для відповідності європейським нормам;

– захист особистих даних (GDPR) – впровадження відповідності засадам GDPR в обробці особистих даних платників, що здійснюють безготівкові платежі;

– стандарти безпеки – у законодавстві повинні бути визначені стандарти безпеки та обов'язки суб'єктів, які здійснюють операції з безготівковими платежами. Це включає в себе стандарти автентифікації, захист від
шахрайства та кіберзлочинності;

– захист прав споживачів – законодавство повинно забезпечувати високий рівень захищеності прав споживачів, включаючи права споживачів на повернення коштів, скарги та розгляд спорів. На сьогодні є проблема поширення інструментарію нормативної бази із захисту прав споживачів фінансових послуг на небанківські установи та інші фінансові установи;

– конкуренція та антимонопольний контроль – законодавство має сприяти конкуренції на ринку безготівкових платежів, проте мати механізми ефективного антимонопольного контролю;

– розвиток фінтех-сектору – законодавство та регуляції центрального банку повинні стимулювати розвиток фінтех-компаній та інноваційних рішень
у сфері платежів;

– регулювання платіжних систем – розвиток правил регулювання платіжних систем, відокремлення від загального регуляторного поля систем з великим обсягом транзакцій (як це зроблено для системно важливих банків) та систем міжбанківських розрахунків, створення можливостей для виникнення приватних систем міжбанківських розрахунків, створення окремих регулювань для міжнародних платіжних систем в Україні;

– міжнародні стандарти – співпраця з міжнародними організаціями, такими як Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, для дотримання міжнародних стандартів у сфері безготівкових платежів;

– фінансова грамотність – повинні бути введені заходи з підвищення фінансової грамотності серед населення щодо безготівкових платежів;

– ефективна регуляторна рада – Україні є сенс розглянути створення органу з регулювання платежів та стандартизації, який би надавав незалежний нагляд і сприяв вирішенню спорів.

Забезпечення відповідності цим вимогам сприятиме розвитку безготівкових платежів в Україні, сприятиме прискоренню інтеграції з європейським ринком і сприятиме покращенню фінансової системи країни. При цьому важливо враховувати досвід і найкращі практики країн ЄС, а також активно співпрацювати з міжнародними організаціями для забезпечення відповідності
стандартам та нормам.

Національний банк України, ставши піонером серед державних установ, розробив нову інституційну стратегію, яка надзвичайно важлива в умовах сучасної геополітичної нестабільності та вторгнення Росії. Цей стратегічний документ не тільки відзначає вплив зовнішніх факторів на функціонування фінансової системи України, але й визначає основні цілі, спрямовані на захист фінансової стабільності країни та її відновлення.

Національний банк демонструє готовність до реалізації свого мандату навіть у найскладніших умовах і здатність об'єднувати ключових учасників фінансової екосистеми для досягнення спільних цілей. Зокрема, однією з головних мет цієї стратегії є збереження фінансової стійкості країни, посилення її потенціалу та забезпечення фінансової інклюзії всіх громадян.

Важливо відзначити, що нинішні умови супроводжуються значною невизначеністю та волатильністю у фінансовому середовищі. Така складність вимагає гнучкості у плануванні та діях, аби забезпечити швидке та ефективне реагування на зміни.

У світлі цих обставин, Стратегію Національного банку до 2025 року після дворічного впровадження було переглянуто та змінено на нову, що не має строку дії. Це дозволить центральному банку з більшою ефективністю адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, розширити зону визначеності та вже заздалегідь сформувати альтернативні плани дій для різних можливих сценаріїв розвитку подій. Такий підхід визнає важливість адаптивності та стратегічного мислення для забезпечення стабільності та успішності фінансової системи України в умовах сучасного геополітичного контексту [239].

Загалом, вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація на українському ринку платежів мають значний потенціал для покращення фінансових послуг, забезпечення зручності та безпеки для користувачів. Це сприятиме розвитку економіки, стимулюванню інновацій та зміцненню позицій України в міжнародному фінансовому середовищі.

ВИСНОВКИ

Діалектика сучасної економічної парадигми, сповнена нестабільності та динамізму, вимагає глибокого розуміння та аналізу актуальних процесів, які формують нові перспективи розвитку. Однією з найзначущіших та впливових сфер в цьому контексті є розвиток безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні. В дослідженні цієї актуальної проблеми, здійсненому у рамках даної дисертації, була виявлена суттєва роль та вплив інноваційних тенденцій на процес трансформації фінансової системи та платіжного простору.

Відзначаючи сучасний стан безготівкових розрахунків в Україні, слід підкреслити, що їх розвиток є невід'ємною частиною становлення цифрової економіки. Значущими досягненнями є швидке зростання використання електронних платіжних засобів, розвиток мобільних додатків для зручних та швидких операцій, а також сприяння інноваційних стартапів у цій сфері. Важливим фактором у цьому процесі є підвищена увага до кібербезпеки, захисту персональних даних та забезпечення надійності операцій.

Висновки дослідження підтверджують, що інноваційний тренд розвитку безготівкових розрахунків є невід'ємною реакцією на виклики та можливості цифрової економіки. Цей процес створює нові горизонти для покращення ефективності та швидкості платіжних операцій, забезпечує зручність та доступність платіжних сервісів для широкого кола користувачів. Однак необхідно враховувати ризики, пов'язані з кібербезпекою, конфіденційністю даних та використанням нових технологій.

На підставі проведеного аналізу можна висунути висновок, що для ефективного впровадження та розвитку безготівкових розрахунків в умовах переходу до цифрової економіки України необхідно спільно злагоджувати зусилля урядових органів, підприємств та науково-дослідних установ. Зокрема, важливо створити сприятливий регуляторний фундамент, який гарантуватиме якість та надійність платіжних систем, а також сприятиме
інноваційному розвитку.

Наукова оригінальність отриманих висновків полягає в інтеграції науково-теоретичних новаторських концепцій для визначення теоретичних засад розвитку безготівкових розрахунків у контексті формування цифрової економіки та просування перспективних напрямів удосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизації на українському ринку платежів. Це також включає комплексний підхід до аналізу впливу цифрової трансформації на розвиток безготівкових розрахунків, виявлення нових можливостей та викликів для економіки України. Автор дослідив сучасні тенденції у розвитку фінтех-компаній та їх продуктів, а також взаємодію з штучним інтелектом та змінами, що відбуваються у світі.

Можна стверджувати, що дослідники, в певній мірі, не зробили повний та вичерпний опис поняття безготівкових розрахунків. Це тому, що сучасні тенденції та реалії вимагають більш широкого розуміння цього терміну. Тому, ми вважаємо за доцільне запропонувати власне визначення цього поняття: безготівкові розрахунки – це спосіб розрахунку між фізичними та юридичними особами (всіма учасниками економічної діяльності) на всіх рівнях (включаючи мікро, мезо та макрорівні) – як в межах однієї країни, так і за її межами. Ці розрахункові відносини виникають як перерахунок грошових коштів з одного рахунку на інший в банку або іншій фінансовій установі, використовуючи систему грошових переказів. Цей процес є ключовим для забезпечення нормального функціонування економічного циклу та обміну валовим продуктом як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. У процесі систематизації теоретичних підходів до визначення поняття безготівкових розрахунків, вдалося виявити ключові аспекти та визначення, які лежать в основі цього фінансового процесу.

Впровадження електронних платежів є стратегічним вибором у конкурентному середовищі банківської сфери. Електронні транзакції переосмислюють парадигму операцій, сприяючи підвищенню продуктивності та додаткової цінності фінансових продуктів і сервісів. Успішність впровадження електронних платежів можна пов'язати зі зростанням фінансових показників банків. Один з факторів, що також впливає на впровадження електронних платежів, полягає в розмірі банку.

В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та зростаючої популярності безготівкових розрахунків, український ринок платежів стикається з необхідністю вдосконалення та стандартизації своїх процесів. Перехід до електронних форм оплати стає невід'ємною складовою сучасного фінансового середовища, що забезпечує зручність, швидкість та безпеку розрахунків. Проте, для досягнення повноцінного розвитку безготівкових платежів в Україні необхідно визначити перспективні напрямки удосконалення цих
розрахунків та їх стандартизації.

Перспективні напрямки вдосконалення безготівкових розрахунків охоплюють широкий спектр аспектів, включаючи технологічні, організаційні та законодавчі зміни. Застосування новітніх технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект та Інтернет речей, може значно поліпшити ефективність та безпеку безготівкових платежів. Впровадження блокчейн-технології дозволить створити децентралізовану та недоступну для зловмисників систему зберігання даних, забезпечуючи надійність та недоторканність транзакцій. Використання штучного інтелекту може допомогти виявляти шахраїв та зловмисників, а також прогнозувати ризики та управляти ними. Інтернет речей відкриває можливості для розширення спектру пристроїв та об'єктів, здатних здійснювати платежі, що забезпечує зручність та доступність для всіх категорій клієнтів.

Важливо відзначити, що ініціативи Національного банку України відображають високий ступінь відповідальності та підтримки Банку новітніх технологій.

У подальших дослідженнях можна розглядати питання вдосконалення кібербезпеки в безготівкових платежах, адаптації населення до нових платіжних технологій, а також вивчення впливу цифрової трансформації на інші сфери економіки.

У цілому, розвиток безготівкових розрахунків є невід'ємною складовою перехідного процесу до цифрової економіки, який створює нові можливості та виклики для всього суспільства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ПОСИЛАНЬ

1. A Guide to Using Cashless Payment for Your Business, 2021. URL: https://www.freshbooks.com/en-gb/hub/payments/cashless-payment (дата звернення 17.07.2022).

2. Altenburg T., Schmitz H. Breakthrough: China’s and India’s Transition from Production to Innovation. World Development, 2008. 21 р.

3. Batiz-Lazo B., Efthymiou L. The Book of Payments: Historical and Contemporary Views on the Cashless Society. Palgrave Macmillan, London, 2016.

4. Bátiz-Lazo B., Haigh T., Stearns, D. Visions of a cashless society. Bloomberg, 29.03.2012. URL: http://www.bloomberg.com/news/2012-03-29/visions-of-a-cashless-society-echoes.html (дата звернення 27.07.2022).

5. Baubeau P. Dematerialization and the Cashless Society: A Look Backward, a Look Sideward. / Batiz-Lazo B., Efthymiou L. The Book of Payments: Historical and Contemporary Views on the Cashless Society. Palgrave Macmillan, London, 2016. URL: https://doi.org/10.1057/978-1-137-60231-2_9 (дата звернення 27.07.2022).

6. Calm Technologies as the Future Goal of Information Technologies. / Tugui A. Encyclopedia of Multimedia Technology and Networking, 2009.

7. Drucker P. Innovation and Entrepreneurship (1st ed.). Routledge, 2014. URL: https://doi.org/10.4324/9781315747453 (дата звернення 27.07.2022).

8. Furst H. A world becoming cashless. Description and analysis. Munich, GRIN Verlag, 2017. URL: https://www.grin.com/document/353528 (дата звернення 27.07.2022).

9. Global Innovation Index (GII). URL: https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/ (дата звернення: 20.09.2023).

10. Global Payments Revenue Model. URL: https://bankingblog.accenture.com/wp-content/uploads/2021/11/Accenture_Global-Payments-Revenue-Forecast.png (дата звернення: 20.09.2023).

11. Національний банк запустив сайт з фінансової грамотності «Гаразд». URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-zapustiv-sayt-z-finansovoyi-gramotnosti-garazd (дата звернення: 20.09.2023).

12. Chavula H. K., Chekol A. Information communication technology policy. UNECA, 2011.

13. Klarna. URL: https://www.klarna.com/international/about-us (дата звернення: 20.09.2023).

14. Meta-Digital Accounting in the Context of Cloud Computing. / Tugui A. Encyclopedia of Multimedia Technology and Networking, Third Edition, 2015.

15. Addressing the Tax Challenges of the Digital Economy: OECD / G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. OECD Publishing. 2014. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264218789-en (дата звернення 27.07.2022).

16. Kravchuk V., Prymerova O. Ukraine’s Payments Market: International Framework and National Regulation: Analytical Report. Kyiv, ADEF-Ukraine, 2012. 56 p.

17. The History of Cashless Society. URL: https://www.totalprocessing.com/blog/history-of-cashless-society-infographic (дата звернення: 20.09.2023).

18. Statista. URL: https://www.statista.com/outlook/dmo/fintech/worldwide (дата звернення: 20.09.2023).

19. Key trends shaping the future of payments. URL: https://bankingblog.accenture.com/key-trends-shaping-future-payments (дата звернення: 20.09.2023).

20. Tapscott D. The Digital Economy. McGraw-Hill, 2016.

21. The Concept of a «Digital Economy». URL: http://odec.org.uk/theconcept-of-a-digital-economy/ (дата звернення: 20.09.2023).

22. The IMD World Digital Competitiveness Ranking. URL: https://www.imd.org/wcc/world-competitiveness-center-rankings/world-digital-competitiveness-rankings-2021 (дата звернення: 20.09.2023).

23. The Network Readiness Index 2021. URL: https://networkreadinessindex.org/wp-content/uploads/2020/03/The-Network-Readiness-Index-2022-New-version-March-2021.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

24. The Network Readiness Index 2021. URL: https://networkreadinessindex.org/wp-content/uploads/2022/03/The-Network-Readiness-Index-2021-New-version-March-2022.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

25. The World Bank. URL: https://www.worldbank.org/en/home (дата звернення: 20.09.2023).

26. IoT and Payments: Will Touchless Connected Experiences Become the New Normal? URL: https://eleks.com/blog/iot-and-payments (дата звернення: 20.09.2023).

27. Банковская энциклопедия / Под ред. С.И. Лукаш, Л.А. Малютиной. – Днепропетровск, 2012.

28. Бітнер І. В’язовий С. Визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів. / Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку. 2022. № 1 (4). URL: https://periodicals.karazin.ua.Article.Text-36196-1-10-20220513 (дата звернення: 20.09.2023).

29. Бондаренко Л. П., Ярошевич Н. Б., Тарабінович А. Б. Практика використання безконтактних платежів в Україні та світі. / Ефективна економіка. 2019. № 2. URL: https://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6902 (дата звернення: 20.09.2023).

30. Борисов А. Б. Большой экономический словарь. – Москва: Книжный мир, 1999. – 895 с.

31. Василенко В. О., Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент: навч. посібник. Київ: Центр навч. літ-ри «Фенікс», 2003. 440 с.

32. Веретюк C. М. Визначення пріоритетних напрямків розвитку цифрової економіки в Україні. / Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв’язку. 2016. № 2. С. 51-58.

33. Войнаренко М. П., Скоробогата Л. В. Мережеві інструменти капіталізації інформаційно-інтелектуального потенціалу та інновацій. / Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – 2015. – № 3. – Т. 3. – С. 18-24.

34. Гетманцев Д. О., Шукліна Н. Г. Банківське право України: навч. посіб. – Київ: Центр учбової літератури, 2007.

35. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.

36. Гроші та кредит : підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко, М.Ф. Пуховкіна та ін. ред.: М.І. Савлук. Київ: КНЕУ, 2011. – 590 c.

37. Грошові агрегати. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123272 (дата звернення: 20.09.2023).

38. Гуренко А. В., Гашутіна О. Е. Напрямки розвитку систем управління в умовах діджиталізації бізнесу в Україні. Економіка і суспільство, Випуск 19, 2018. http://www.economyandsociety.in.ua/journal/19_ukr/113.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

39. Дянів Р. П. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. Київ, 2002. – 704 с.

40. Економіка та організація інноваційної діяльності : підручник / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін. 3-тє вид. Київ : Центр навч. літ-ри, 2007. 662 с.

41. Ера безготівкового розрахунку: зручність чи тотальний контроль? URL: https://economistua.com/erabeznalichnogo-rascheta-udobstvo-ili-totalnyj-kontrol (дата звернення: 20.09.2023).

42. Ерліхівський збірник, за ред, Л. К. Воронової, П. С. Пацурківського. – Чернівці, 1994.

43. Ефективність та конкурентоспроможність банківської системи України : підручник / Г. Т. Карчева, Т. С. Смовженко, В. І. Міщенко та ін. за заг. ред. д-ра екон. наук Г. Т. Карчевої. – Київ : ДВНЗ «Університет банківської справи», 2016. 276 с.

44. Про віртуальні активи. – Закон України від 17 лютого 2022 року № 2074-IX.

45. Завадський Й. С., Осовська Г. В., Юшкевич О. О. Економічний словник. Київ: Кондор, 2006. 356 с.

46. Завадський Й. С., Осовська Г. В., Юшкевич О. О. Словник економічних термінів: Менеджмент. Маркетинг, підприємництво : навч.–метод. Посібник. Житомир: ЖІТІ, 1999. 444 с.

47. Загальні показники розвитку ринку платіжних карток в Україні. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=79219 (дата звернення: 20.09.2023).

48. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник, 2-ге видання, виправлене та доповнене. Львів: Видавництво «Центр Європи», 1997. 576 с.

49. Золотогоров В. Г. Энциклопедический словарь по экономике. Минск: Полымя, 1997. 571 с.

50. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 р.
№ 22. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 (дата звернення: 20.09.2023).

51. Іщук Л. І., Ніколаєва А. М., Пиріг С. О. Забезпечення динамічного розвитку безготівкових розрахунків в сфері комунальних послуг. Економічний форум. 2018. № 2. С. 310-315.

52. Іщук Л. І., Ніколаєва А. М., Пиріг С. О. Роль безготівкових розрахунків в капіталізації банківської системи: регіональний зріз. Економічний форум. 2016. № 4. С.240-246.

53. Total Quality Management. Японський метод управління. URL: https://worksection.com/ua/blog/kaizen.html (дата звернення: 20.09.2023).

54. Карчева Г. Т., Огородня Д. В., Опенько В. А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017. №3 (27). С. 13-21.

55. Квак С. А. Економічний механізм стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств України: дис. … канд. екон. наук: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. Львів, 2020. 289 с.

56. Кіт Л. З. Еволюція мережевої економіки. Вісник Хмельницького національного університету : Економічні науки. 2014. № 3. Т. 2. С. 187-194.

57. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні і у світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент. 2016. № 6. С. 106-107.

58. Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=43352266 (дата звернення: 20.09.2023).

59. Європейські правила для крипти. Україна готує новий закон про віртуальні активи. URL: https://forbes.ua/money/evropeyski-pravila-dlya-kripti-ukraina-gotue-noviy-zakon-pro-virtualni-aktivi-forbes-diznavsya-do-chogo-gotuvatisya-kriptorinku-26042023-13281 (дата звернення: 20.09.2023).

60. Progress on the digital euro investigation phase. Official website of the European Central Bank, 14.06.2023. URL: https://www.ecb.europa.eu/paym/intro/news/html/ecb.mipnews230714.en.html (дата звернення: 20.09.2023).

61. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. 608 с.

62. Малик І. П. Тенденції розвитку інформаційної економіки в Україні. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 2013. Випуск 1 (14). С. 25-34.

63. Introducing BloombergGPT, Bloomberg’s 50-billion parameter large language model, purpose-built from scratch for finance. URL: https://www.bloomberg.com/company/press/bloomberggpt-50-billion-parameter-llm-tuned-finance (дата звернення: 20.09.2023).

64. Михайлова Л. І., Турчіна С. Г. Інноваційний менеджмент : навч. посібник. Київ : Центр навч. літ-ри, 2007. 248 с.

65. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія : у 3 т. Т. 1. Київ– Тернопіль : ВЦ «Академія», Академія народного господарства; 2000-2001. 864 с.

66. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія : у 3 т. Т. 3 / редкол.
С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. Київ : ВЦ «Академія», 2002. 952 с.

67. Мочерний С. В. Економічна теорія : навч. посібник. 4-те вид., стереотип. Київ : ВЦ «Академія», 2009. 640 с.

68. Батракова Т. І., Кузнецова А. В. Особливості цифрової економіки в Україні та у світі. Вісник Запорізького національного університету : Економічні науки. 2018. № 2. С. 84-89. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/623580.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

69. Офіційний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua (дата звернення: 20.09.2023).

70. Партин Г. О., Загородній А. Г. Фінанси підприємств : навч. посіб, 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Знання, 2006. 379 с.

71. Піжук О. І. Сучасні методологічні підходи до оцінювання рівня цифрової трансформації економіки. Бізнес Інформ. 2019. №7. C. 39-47.URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-39-47 (дата звернення: 20.09.2023).

72. Innovation and fintech. URL: https://www.bis.org/topic/fintech.htm (дата звернення: 20.09.2023).

73. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті : постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

74. Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України : постанова Правління Національного банку України від 29.12.2000 р. № 520.

75. Про інноваційну діяльність : Закон України від 4 липня 2002 р.
№ 40- IV.

76. Central bank digital currencies – executive summary. URL: https://www.bis.org/publ/othp42.htm (дата звернення: 20.09.2023).

77. За прикладом СhatGРТ: ПриватБанк хоче запустити АІ для обслуговування клієнтів. URL: https://focus.ua/uk/digital/584864-za-prikladom-shatgrt-privatbank-hoche-zapustiti-ai-dlya-obslugovuvannya-kliyentiv-itc (дата звернення: 20.09.2023).

78. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України: від 05.04.2001 р. № 2346-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 29. Ст.137.

79. Проект Закону про платіжні послуги. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70412 (дата звернення: 20.09.2023).

80. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь : 5-е изд., перераб. и доп.. Москва: ИНФРА-М, 2007. 495 с.

81. Річний Звіт НБУ за 2020 рік. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/richniy-zvit-natsionalnogo-banku-ukrayini-za-2020-rik (дата звернення: 20.09.2023).

82. Сайт Державної Служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 20.09.2023).

83. Словник фінансово-правових термінів : за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової, 2-ге вид., переробл. і доповн. – Київ: Алерта, 2011. 558 с.

84. Соколова Г. Б. Деякі аспекти розвитку цифрової економіки в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 92–96.

85. Сухарський В. С. Економічний словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2002. – 328 с.

86. Тарасюк М. В., Кощеєв О. О. Інновації в глобальній цифровій фінансовій сфері: оцінка трансформацій. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2017. Вип. 131. С. 94-110.

87. У CoinGecko назвали 2022 «жахливим» для криптовалютної індустрії. URL: https://minfin.com.ua/ua/2022/07/17/88947212 (дата звернення: 20.09.2023).

88. Україна 2030Е – країна з розвинутою економікою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (дата звернення: 20.09.2023).

89. Цифрова економіка – це реально. URL: http://biz.nv.ua/ukr (дата звернення: 20.09.2023).

90. Цивільний кодекс України : Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 20.09.2023).

91. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві : підручник. Київ : Вид-во «Кондор», 2006. 398 с.

92. Digital euro: Prototype summary and lessons learned. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ecb.prototype_summary20230526~71d0b26d55.en.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

93. Щетинін А. І. Гроші та кредит: підручник, вид. 2-ге, перероб. та доп. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 432 с.

94. Війна та банки: хто і як підтримує платежі та захищає гроші українців. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-61179588 (дата звернення: 20.09.2023).

95. Digital Banking. URL: https://bankingblog.accenture.com/tag/digital-banking (дата звернення: 20.09.2023).

96. Global Online Payment Methods Analysis Report 2022. URL: https://www.businesswire.com/news/home/20220926005366/en/Global-Online-Payment-Methods-Analysis-Report-2022-Share-of-Cash-Payments-is-Projected-to-Decline-in-Regions-Worldwide-by-2025---ResearchAndMarkets.com (дата звернення: 20.09.2023).

97. Banking Top 10 Trends for 2022. URL: https://www.accenture.com/_acnmedia/Accenture/Conversion-Assets/Secure/pdf-no-index-6/Accenture-Banking-Top-10-Trends-2022?elqcst=272&elqcsid=2399 (дата звернення: 20.09.2023).

98. Creating a comprehensive payment solution for Europe. URL: https://www.epicompany.eu/ (дата звернення: 20.09.2023).

99. Зовнішні загрози: Головні виклики для банківського сектора в 2020. URL: https://minfin.com.ua/2020/01/29/40586042/ (дата звернення: 20.09.2023).

100. Офіційний веб-сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ (дата звернення: 20.09.2023).

101. Річний звіт Національного банку України 2019. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/annual_report_2019.pdf?v=4 (дата звернення: 20.09.2023).

102. Кількість банків в Україні. URL: https://index.minfin.com.ua/banks/stat/count (дата звернення: 20.09.2023).

103. Василевська І. В. Сучасні проблеми банківських послуг АТ КБ «Приватбанк». Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2018. № 2. С. 27-29.

104. Панченко О. В. Аналіз та умови забезпечення ефективності діяльності банків в Україні. Ефективна економіка. 2019. № 10 URL : http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2019/51.pdf (дата звернення: 26.01.2021).

105. The Role of E-Payment Tools and Ebanking in Customer Satisfaction Case Study: Pasargad Bank E-Payment Company. URL: https://www.researchgate.net/publication/318654329_The_Role_of_E-Payment_Tools_and_E-Banking_in_Customer_Satisfaction_Case_Study_Pasargad_Bank_E-Payment_Company (дата звернення: 20.09.2023).

106. Use of Information Technology in Banking Transaction Using Electronic Payment System. URL: https://www.coursehero.com/file/53268996/Use-of-Information-Technology-in-Banking-Transactions-Using-electronic-paymentpdf (дата звернення: 20.09.2023).

107. Meilhami B., Zeinab V., dan Hussein M. The Aeffect of Using Electronic Banking on Profitability of Bank. Interdiciplinary Journal of Contemporary Research in Business. 2013. Vol.4.

108. Muiruri J. K., dan James M. N. Effect of Financial Innovation on the Financial Performance of Commercial Banks in Kenya. International Journal of Humanities and Social Science. 2014. Vol.4.

109. Okiro K., Ndungu J. The Impact of Mobile and Internet Banking on Performance of Financial Institutions in Kenya. European Scientific Journal. 2013.

110. Jenevive O. C., Anyanwaokoro. Electronic Payment Methods and Profitability of Banking Firms in Nigeria. A Panel Data Analysis: Journal of Finance and Accounting. 2017.

111. Bibri S.E. The IoT for smart sustainable cities of the future: An analytical framework for sensor-based big data applications for environmental sustainability. Sustain. Cities Soc. 2018. # 38. Pp. 230-253.

112. Capgemini. World Payment Report. 2019. URL: https://worldpaymentsreport.com/wpcontent/uploads/sites/5/2019/09/World-PaymentsReport-WPR-2019.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

113. Li C., Mirosa M., Bremer P. J. Review of Online Food Delivery Platforms and their Impacts on Sustainability. Sustainability. 2020. # 12. 5528 p.

114. Sohail A., Shobhit A., Saurabh S., Akhilesh V., Varma C. P. Development of Advance Digital Mobile Wallet. Int. J. Sci. Res. Dev. 2018. # 6. Pp. 2758-2760.

114. Ganderbal T. E-commerces. Kashmir: Department of Information Technology, Central University of Kashmir. 2020. Pp. 1-23.

115. Suleman D., Zuniarti I. Sabil Consumer Decisions toward Fashion Product Shopping in Indonesia: The effects of Attitude, Perception of Ease of Use, Usefulness, and Trust. Manag. Dyn. Knowl. Econ. 2013. # 7. Pp. 133-146.

116. Rocha V., van Praag M. Mind the gap: The role of gender in entrepreneurial career choice and social influence by founders. Strateg. Manag. J. 2020. # 41. Pp. 841-866.

117. Widodo M., Irawan M.I., Sukmono R.A. Extending UTAUT2 to Explore Digital Wallet Adoption in Indonesia. In Proceedings of the 2019 International Conference on Information and Communications Technology (ICOIACT), Yogyakarta, Indonesia, 24-25 July 2019. Рp. 878-883.

118. Belanche, D., Flavián M., Pérez-Rueda A. Mobile Apps Use and WOM in the Food Delivery Sector: The Role of Planned Behavior, Perceived Security and Customer Lifestyle Compatibility. Sustainability. 2020. # 12. Рр. 42-75.

119. Soodan V., Rana A. Modeling customers’ intention to use e-wallet in a developing nation: Extending UTAUT2 with security, privacy and savings. J. Electron. Commer. Organ. 2020. # 18. Рр. 89-114.

120. Venkatesh V., Thong J.Y., Xu X. Consumer acceptance and use of information technology: Extending the unified theory of acceptance and use of technology. MIS Q. 2012. # 36. Рр. 157-178.

121. Unlocking Ukraine’s Digital Opportunity, 2021. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/the-rise-of-quantum-computing (дата звернення: 20.09.2023).

122. Barata A. Strengthening National Economic Growth and Equitable Income Through Sharia Digital Economy. J. Islam. Monet. Econ. Financ. 2019. # 5. Рр. 145-168.

123. Cybersecurity assistance will boost Ukraine’s cyber workforce development and regulatory reforms. URL: https://www.trade.gov/market-intelligence/ukraine-cybersecurity-assistance (дата звернення: 20.09.2023).

124. Ajzen I. The theory of planned behavior. Organ. Behav. Hum. Decis. Process. 1991. # 50. Рр. 179-211.

125. Venkatesh V., Morris M.G., Davis G.B., Davis F.D. User Acceptance of Information Technology: Toward a Unified View. MIS Q. 2003. # 36. Рр. 425-478.

126. Rahi S., Mansour M.M.O., Alghizzawi M., Alnaser F.M. Integration of UTAUT model in internet banking adoption context: The mediating role of performance expectancy and effort expectancy. J. Res. Interact. Mark. 2019. # 13. Рр. 411-435.

127. Chandra S., Kumar K.N. Exploring factors influencing organizational adoption of augmented reality in ecommerce: Empirical analysis using technology-organization-environment model. J. Electron. Commer. Res. 2018. # 19. Рр. 237-265.

128. Lim F.-W., Ahmad F., Talib A.N.A. Behavioural Intention towards Using Electronic Wallet: A Conceptual Framework in the Light of the Unified Theory of Acceptance and Use of Technology (UTAUT). Imp. J. Interdiscip. Res. 2019. # 5. Рр. 79-86.

129. Ajmera H., Bhatt V. Factors affecting the consumer’s adoption of E-wallets in India: An empirical study. Alochana Chakra J. 2020. # 9. Рр. 1081-1093.

130. Shankar A., Datta B. Factors Affecting Mobile Payment Adoption Intention: An Indian Perspective. Glob. Bus. Rev. 2018. # 19. Рр. 72-89.

131. Lwoga E.T., Lwoga N.B. User Acceptance of Mobile Payment: The Effects of User-Centric Security, System Characteristics and Gender. Electron. J. Inf. Syst. Dev. Ctries. 2017. # 81. Рр. 1-24.

132. Liu G.-S., Tai P.T. A Study of Factors Affecting the Intention to Use Mobile Payment Services in Vietnam. Econ. World. 2016. # 4. Рр. 249-273.

133. Intarot, P. Influencing Factor in E-Wallet Acceptant and Use. Int. J. Bus. Adm. Stud. 2018. # 4. Рр. 167-175.

134. Chawla D., Joshi H. Role of Mediator in Examining the Influence of Antecedents of Mobile Wallet Adoption on Attitude and Intention. Glob. Bus. Rev. 2023. # 24.4. Рр. 609-625.

135. Hamid A.A., Razak F.Z.A., Abu Bakar A., Abdullah W.S.W. The Effects of Perceived Usefulness and Perceived Ease of Use on Continuance Intention to Use E-Government. Procedia Econ. Finance. 2016. # 35. Рр. 644-649.

136. Grover P., Kar A.K., Janssen M., Ilavarasan P.V. Perceived usefulness, ease of use and user acceptance of blockchain technology for digital transactions – insights from user-generated content on Twitter. Enterp. Inf. Syst. 2019. # 13. Рр. 771-800.

137. Peng S., Yang A., Cao L., Yu S., Xie D. Social influence modeling using information theory in mobile social networks. Inf. Sci. 2017. # 379. Рр. 146-159.

138. Sarika P., Vasantha S. Impact of mobile wallets on cashless transaction. Int. J. Recent Technol. Eng. 2019. # 7. Рр. 1164-1171.

139. Martins C., Oliveira T., Popovič A. Understanding the Internet banking adoption: A unified theory of acceptance and use of technology and perceived risk application. Int. J. Inf. Manag. 2014. # 34. Рр. 1-13.

140. Chaouali W., Ben Yahia I., Souiden N. The interplay of counter-conformity motivation, social influence, and trust in customers’ intention to adopt Internet banking services: The case of an emerging country. J. Retail. Consum. Serv. 2016. # 28. Рр. 209-218.

141. Hossain M.A., Hasan M.I., Chan C., Ahmed J.U. Predicting User Acceptance and Continuance Behaviour Towards Location-based Services: The Moderating Effect of Facilitating Conditions on Behavioural Intention and Actual Use. Australas. J. Inf. Syst. 2017. # 21. Рр. 1-22.

142. Tarhini A., Elyas T., Akour M.A., Al-Salti Z. Technology, Demographic Characteristics and E-Learning Acceptance: A Conceptual Model Based on Extended Technology Acceptance Model. High. Educ. Stud. 2016. # 6. Рр. 72.

143. Peñarroja V., Sánchez J., Gamero N., Orengo V., Abad A.Z. The influence of organisational facilitating conditions and technology acceptance factors on the effectiveness of virtual communities of practice. Behav. Inf. Technol. 2019. # 38. Рр. 845-857.

144. Lin H.-F. An empirical investigation of mobile banking adoption: The effect of innovation attributes and knowledge-based trust. Int. J. Inf. Manag. 2011. # 31. Рр. 252-260.

145. Shaw N., Sergueeva K. The non-monetary benefits of mobile commerce: Extending UTAUT2 with perceived value. Int. J. Inf. Manag. 2019. # 45. Рр. 44-55.

146. Herrero A., Perez A., Bosque I.R. Values and lifestyles in the adoption of new technologies applying VALS scale. Acad. Mark. Stud. J. 2014. # 18. Рр. 37-56.

147. Hoque M.Z., Alam M.N. What determines the purchase intention of liquid milk during a food security crisis? The role of perceived trust, knowledge, and risk. Sustainability. 2018. # 10. 3722.

148. Sullivan Y.W., Kim D.J. Assessing the effects of consumers’ product evaluations and trust on repurchase intention in e-commerce environments. Int. J. Inf. Manag. 2018. # 39. Рр. 199-219.

149. Kim S.Y., Kim J.U., Park S.C. The Effects of Perceived Value, Website Trust and Hotel Trust on Online Hotel Booking Intention. Sustainability. 2017. # 9. 2262.

150. Wong W.H., Mo W.Y. A Study of Consumer Intention of Mobile Payment in Hong Kong, Based on Perceived Risk, Perceived Trust, Perceived Security and Technological Acceptance Model. J. Adv. Manag. Sci. 2019. # 7. Рр. 33-38.

151. Wijayanthi I. Behavioral Intention of Young Consumers towards E-Wallet Adoption: An Empirical Study among Indonesian Users. Russ. J. Agric. Socio-Econ. Sci. 2019. # 85. Рр. 79-93.

152. Fishbein M., Ajzen I. Predicting and Changing Behavior. Psychology Press Taylor & Francis Group: New York, NY, USA, 2011. 538 р.

153. Nikou S.A., Economides A.A. Computers & Education Mobile-based assessment: Investigating the factors that in fluence behavioral intention to use. Comput. Educ. 2017. # 109. Рр. 56-73.

154. Choi Y., Sun L. Reuse Intention of Third-Party Online Payments: A Focus on the Sustainable Factors of Alipay. Sustainability. 2016. # 8. Р. 147.

155. Xie J.; Lin R. Understanding the Adoption of Third-Party Online Payment: An Empirical Study of User Acceptance of Alipay in China. Master’s Thesis, Jönköping University, Jönköping, Sweden, 2014. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:733072/fulltext01 (дата звернення 20.09.2023).

156. Hwang J., Kim H. Consequences of a green image of drone food delivery services: The moderating role of gender and age. Bus. Strat. Environ. 2019. # 28. Рр. 872-884.

157. Schmuck D., Matthes J. How Anti-immigrant Right-wing Populist Advertisements Affect Young Voters: Symbolic Threats, Economic Threats and the Moderating Role of Education. J. Ethn. Migr. Stud. 2014. # 41. Рр. 1577-1599.

158. Cai Z., Fan X., Du J. Gender and attitudes toward technology use: A meta-analysis. Comput. Educ. 2017. # 105. Рр. 1-13.

160. Pandey S., Chawla D. Engaging m-commerce adopters in India: Exploring the two ends of the adoption continuum across four m-commerce categories. J. Enterp. Inf. Manag. 2019. # 32. Рр. 191-210.

161. Karjaluoto H., Shaikh A.A., Leppäniemi M., Luomala R. Examining consumers’ usage intention of contactless payment systems. Int. J. Bank Mark. 2019. # 38. Рр. 332-351.

162. Cepeda-Carrion G., Cegarra-Navarro J.-G., Cillo V. Tips to use partial least squares structural equation modelling (PLS-SEM) in knowledge management. J. Knowl. Manag. 2019. # 23. Рр. 67-89.

163. Peng D.X., Lai F. Using partial least squares in operations management research: A practical guideline and summary of past research. J. Oper. Manag. 2012. # 30. Рр. 467-480.

164. Hair J.F. Jr., Black W.C., Babin B.J., Andreson R.E. Multivariate Data Analysis, 7th ed. Pearson: Edinburgh, UK, 2014. 761 р.

165. Fornell C., Larcker D.F. Evaluating Structural Equation Models with Unobservable Variables and Measurement Error. J. Mark. Res. 1981. # 18. Рр. 39-50.

166. Kline E., Wilson C., Ereshefsky S., Tsuji T., Schiffman J., Pitts S., Reeves G. Convergent and discriminant validity of attenuated psychosis screening tools. Schizophr. Res. 2012. # 134. Рр. 49-53.

167. Halttunen V. Consumer Behavior in Digital Era General Aspects and Findings of Empirical Studies on Digital Music with a Retrospective Discussion. Ph.D. Thesis, University of Jyväskylä, Jyväskylän Yliopisto, Finland, 2016. URL: https://jyx.jyu.fi/bitstream/handle/123456789/49620/1/978-951-39-6642-3_vaitos28052016.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

168. Iskandar Y.H.P., Subramaniam G., Majid M.I.A., Ariff A.M., Rao G.K.L. Predicting healthcare professionals’ intention to use poison information system in a Malaysian public hospital. Health Inf. Sci. Syst. 2020. # 8. Р. 6.

169. Statista. URL: https://www.statista.com (дата звернення: 20.09.2023).

170. Financial Inclusion. URL: www.worldbank.org (дата звернення: 20.09.2023).

171. Center for Financial Inclusion. URL: http://www.centerforfinancialinclusion.org (дата звернення: 20.09.2023).

172. The Role of the EMV Specifications, 2022. URL: https://www.emvco.com (дата звернення: 20.09.2023).

173. Про затвердження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2019 р. № 797.

174. Божанова О. В. Аналіз стану грошової маси в Україні. Молодий вчений. 2016. # 3(30). С. 19-23.

175. Ігнатова О. М. Статистичний аналіз готівкового обігу в Україні та його вплив на вартість національної грошової одиниці. Економіка та держава. 2013. # 6. С. 53-56.

176. Аналіз ринку електронної комерції в Україні, 2021 рік. URL: https://pro-consulting.ua/ua/issledovanie-rynka/analiz-rynka-elektronnoj-kommercii-v-ukraine-2021-god (дата звернення: 20.09.2023).

177. Mahfuzur R., Izlin I., Shamshul B., Rahman M. K. An Empirical Analysis of Cashless Payment Systems for Business Transactions. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. 2022, # 8(4).

178. Tee H.-H., Ong H.-B. Cashless payment and economic growth. Financial Innovation, 2016. # 2(4). Pp. 1-9.

179. Shy O. Low-income consumers and payment choice. Research in Economics. 2020. # 74(4). Pp. 292-300.

180. Teng S., Khong K. W. Examining actual consumer usage of E-wallet: a case study of big data analytics. Computers in Human Behavior. 2021. # 121. Pp. 1-18.

181. Alam M. M., Awawdeh A. E., Muhamad A. I. B. Using e-wallet for business process development: challenges and prospects in Malaysia. Business Process Management Journal. 2021. # 27(4). Рр. 1142-1162.

182. Jebarajakirthy C., Shankar A. Impact of online convenience on mobile banking adoption intention: a moderated mediation approach. Journal of Retailing and Consumer Services. 2021. # 58, Pp. 1-12.

183. Kaur P., Dhir A., Bodhi R., Singh T., Almotairi M. Why do people use and recommend m-wallets? Journal of Retailing and Consumer Services. 2020. # 56.
Pp. 1-11.

184. Mukhopadhyay B. Understanding cashless payments in India. Financial Innovation. 2016. # 2(1). Pp. 1-26.

185. Ong H.-B., Chong L.-L. The effect of cashless payments on the internet and mobile banking. Journal of Financial Services Marketing. 2023. # 28. Pp. 178-188.

186. Khando K., Islam M. S., Gao S. Factors Shaping the Cashless Payment Ecosystem: Understanding the Role of Participating Actors. 35th Bled eConference-Digital Restructuring and Human (Re) action, Bled, Slovenia, June 26-29, 2022. University of Maribor University Press, 2022. Рр. 161-186.

187. The Rise of the Cashless Society: Types, Benefits, and Examples from Around the World. URL: https://www.digipay.guru/blog/benefits-of-going-cashless (дата звернення: 20.09.2023).

188. Запрацювало нове покоління СЕП – на базі стандарту ISO 20022 в цілодобовому режимі. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zapratsyuvalo-nove-pokolinnya-sep--na-bazi-standartu-iso-20022-v-tsilodobovomu-rejimi (дата звернення: 20.09.2023).

189. Про e-гривню – цифрові гроші Національного банку. URL: https://bank.gov.ua/ua/payments/e-hryvnia (дата звернення: 20.09.2023).

190. Національний банк запускає регуляторну платформу для тестування інноваційних продуктів. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-zapuskaye-regulyatornu-platformu-dlya-testuvannya-innovatsiynih-produktiv (дата звернення: 20.09.2023).

191. НБУ заборонив населенню купувати криптовалюту з гривневих рахунків. URL: https://itc.ua/news/nbu-zapretil-naseleniyu-pokupat-kriptovalyutu-s-grivnevyh-schetov (дата звернення: 20.09.2023).

192. ChatGPT: тимчасовий хайп чи революційна технологія? Що думає український фінтех. URL: https://fintechinsider.com.ua/chatgpt-tymchasovyj-hajp-chy-revolyuczijna-tehnologiya-shho-dumaye-ukrayinskyj-finteh (дата звернення: 20.09.2023).

193. Український фінтех: нові та старі тренди 2022 року. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/02/22/682571 (дата звернення: 20.09.2023).

194. ШІ у ролі фінансового консультанта – один із провідних трендів фінтеху. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3684961-si-u-roli-finansovogo-konsultanta-odin-iz-providnih-trendiv-fintehu.html (дата звернення: 20.09.2023).

195. Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/develop-strategy/fintech2025 (дата звернення: 20.09.2023).

196. Top 8 Fintech AI Use Cases. URL: https://firstbridge.io/blog/artificial-intelligence/fintech-ai (дата звернення: 20.09.2023).

197. About Company. Revolut. URL: https://www.revolut.com/about-revolut (дата звернення: 20.09.2023).

198. Ant Group. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Ant_Group (дата звернення: 20.09.2023).

199. Wise. URL: https://wise.com (дата звернення: 20.09.2023).

200. WeBank. URL: https://webank.com (дата звернення: 20.09.2023).

201. Stripe. URL: https://stripe.com (дата звернення: 20.09.2023).

202. About US. URL: https://www.sofi.com/our-story (дата звернення: 20.09.2023).

203. WealthFront. URL: https://www.wealthfront.com (дата звернення: 20.09.2023).

204. Artificial Intelligence in Fintech: 4 Best Use Cases & Examples. URL: https://binariks.com/blog/artificial-intelligence-in-fintech (дата звернення: 20.09.2023).

205. Our Products. URL: https://kasisto.com (дата звернення: 20.09.2023).

206. Move at the speed of attackers. URL: https://www.vectra.ai/products/platform (дата звернення: 20.09.2023).

207. Data & Insight. URL: https://www.perfios.com (дата звернення: 20.09.2023).

208. EU states approve world's first comprehensive crypto rules. URL: https://www.reuters.com/technology/eu-states-approve-worlds-first-comprehensive-crypto-rules-2023-05-16 (дата звернення: 20.09.2023).

209. Fintech trends for 2022: expect regulation, innovation, and collaboration. URL: https://www.finextra.com/the-long-read/338/fintech-trends-for-2022-expect-regulation-innovation-and-collaboration (дата звернення: 20.09.2023).

210. Что такое вторая директива о платежных услугах PSD2? URL: https://advapay.eu/ru/chto-takoe-vtoraja-direktiva-o-platezhnih-uslugah-psd2 (дата звернення: 20.09.2023).

211. Bezhovski Z. The Future of the Mobile Payment as Electronic Payment System. European Journal of Business and Management. 2016. # 8(8). Рр. 127-132.

212. India's Most-loved Payments App. URL: https://paytm.com (дата звернення: 20.09.2023).

213. Near Field Communication (NFC) Definition. URL: https://www.investopedia.com/terms/n/near-field-communication-nfc.asp (дата звернення: 20.09.2023).

214. Payment methods in China: How China became a mobile-first nation. URL: https://daxueconsulting.com/payment-methods-in-china (дата звернення: 20.09.2023).

215. Digital Payments Statistics & Facts 2023. URL: https://meetanshi.com/blog/digital-payments-statistics (дата звернення: 20.09.2023).

216. Мінцифра співпрацюватиме зі Stellar Development Foundation над розвитком ринку віртуальних активів. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-spivpratsyuvatime-zi-stellar-development-foundation-nad-rozvitkom-rinku-virtualnikh-aktiviv (дата звернення: 20.09.2023).

217. Central Bank Digital Currencies: Building Block of the Future of Value Transfer. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/in/Documents/financial-services/in-fs-cbdc-noexp.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

218. Will central-bank digital currencies break the banking system? URL: https://www.economist.com/finance-and-economics/2020/12/05/will-central-bank-digital-currencies-break-the-banking-system (дата звернення: 20.09.2023).

219. China Charges Ahead with a National Digital Currency. URL: https://www.nytimes.com/2021/03/01/technology/china-national-digital-currency.html (дата звернення: 20.09.2023).

220. Central Bank Digital Currency Tracker. URL: https://www.atlanticcouncil.org/cbdctracker (дата звернення: 20.09.2023).

221. About. Official website of Bankless Community. URL: https://www.bankless.com/about (дата звернення: 20.09.2023).

222. Network Readiness Index 2022. URL: https://networkreadinessindex.org (дата звернення: 20.09.2023).

223. Global Innovation Index 2022. URL: https://www.globalinnovationindex.org (дата звернення: 20.09.2023).

224. The ICT Development Index. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/IDI/default.aspx (дата звернення: 20.09.2023).

225. Welcome to Huawei's GCI 2020: Shaping the New Normal with Intelligent Connectivity. URL: https://www.huawei.com/minisite/gci/en (дата звернення: 20.09.2023).

226. Networked Readiness Index. Ukraine. URL: https://networkreadinessindex.org/country/ukraine (дата звернення: 20.09.2023).

227. Global Innovation Index 2022 UKRAINE. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_2000_2022/ua.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

228. Schueffel P. Taming the Beast: A Scientific Definition of FinTech. Journal of Innovation Management. 2016. # 4(4). Pр. 32-34.

229. Каталог фінтех-компаній України. URL: https://drive.google.com/file/d/1u9EKTulzzgm2EkhZMoROoDXLTce86LZ5/view (дата звернення: 20.09.2023).

230. Bank Roadmap 2020: дослідження по діджитал-трансформації українських банків. – Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній. URL: https://fintechua.org/news/bankroadmap (дата звернення: 20.09.2023).

231. Сколько необанков нужно Украине. URL: https://minfin.com.ua/credits/articles/skolko-neobankov-nuzhno-ukraine (дата звернення: 20.09.2023).

232. Банки без отделений – какой лучше и кто смог повторить успех monobank. URL: https://businessviews.com.ua/ru/ratings/id/sravnenie-mobilnyh-bankov-v-ukraine-2299 (дата звернення: 20.09.2023).

233. Необанк 2.0 или почему, если ты финтех: постоянные обновления это must. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/09/16/677801 (дата звернення: 20.09.2023).

234. Іршак О. С., Творидло О. І. Розвиток необанків в Україні. Фінанси, банківська справа та страхування. 2022. # 36. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1135/1093 (дата звернення: 20.09.2023).

235. Цифровая трансформация финансовых услуг – надежное вложение в будущее. URL: https://www.cisco.com/c/dam/m/ru_ru/internet-of-everything-ioe/iac/assets/pdfs/Cisco_Financial_ru.pdf (дата звернення: 20.09.2023).

236. Україна – 2030. Стратегія зміни майбутнього. Національний інститут стратегічних досліджень, 09.12.2020. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/ukraina-2030-strategiya-zmini-maybutnogo (дата звернення: 20.09.2023).

237. Обсяги безготівкових розрахунків в Україні перевищили 5 трлн грн. – Фінклуб. URL: https://finclub.net/ua/news/v-ukraini-zrostaiut-rozrakhunky-cashless.html (дата звернення: 20.09.2023).

238. How to Start a Neobank? URL: https://northell.design/blog/how-to-start-a-neobank (дата звернення: 20.09.2023).

239. Фінансова фортеця України: НБУ презентував нову Стратегію, сфокусовану на спротиві російській агресії та відновленні країни. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/finansova-fortetsya-ukrayini-nbu-prezentuvav-novu-strategiyu-sfokuso-vanu-na-sprotivi-rosiyskiy-agresiyi-ta-vidnovlenni-krayini (дата звернення: 20.09.2023).

Шукати в цьому блозі

New Theses

Інноваційний тренд розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

1.1 Систематизація теоретичних підходів до визначення поняття безготівкових розрахунків

1.2 Інноваційні тенденції розвитку безготівкових розрахунків та визначення перспектив їх прискорення в Україні

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

2.1 Оцінка конкурентних позицій України в інноваційній сфері і пріоритетів розвитку банківського сектора

2.2 Методика діагностування тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в умовах становлення цифрової економіки в Україні

2.3 Аналіз тенденцій розвитку безготівкових розрахунків та їх впливу на розвиток соціально-економічних систем в Україні

РОЗДІЛ 3
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

3.1 Світові тенденції міжнародного застосування інноваційних безготівкових розрахунків у цифровізованому економічному просторі

3.2 Українські особливості розвитку фінтеху в Україні
з використанням цифрових технологій (блокчейну та штучного інтелекту)

3.3 Визначення перспективних напрямків вдосконалення безготівкових розрахунків та їх стандартизація для українського ринку платежів

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ПОСИЛАНЬ

Коментарі

Дописати коментар